ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________

У Х В А Л А

22 грудня 2014 р. Справа № 902/798/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т.В.,

при секретарі судового засідання Незамай Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 (вх.№ 08-48/220/14 від 21.08.2014 року) про включення до складу кредиторів Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" з сумою грошових вимог в розмірі 134 095,88 грн по справі №902/798/14

за заявою: Компанії "Nemiroff Holding Limited", 01050, м. Київ,

вул. Староноводницька, буд. 13-А

до: Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff",

22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31

про банкрутство

за участю:

представника заявника - ОСОБА_3, згідно угоди, паспорту;

представника боржника - ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" - Горошко Д. В., згідно довіреності, паспорту;

представника розпорядника майна, Ліфлянчик Л. В., згідно довіреності, паспорту

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Вінницької області (суддя Стефанів Т. В.) перебуває справа №902/798/14 за заявою Компанії "Nemiroff Holding Limited", 01050, м. Київ, вул. Cтароноводницька, буд. 13-А до Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff", 22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31 про банкрутство.

Ухвалою суду від 22.07.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff", введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів до 13.11.2014 року та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Сокола О. Ю.

23.07.2014 р. здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за № 6508 повідомлення про порушення провадження у справі № 902/798/14 про банкрутство Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff", Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, буд.31, код ЄДРЮОФОП 30805594 із зазначенням про те, що граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника становить тридцять днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Після офіційного оприлюднення до суду звернулись кредитори з грошовими вимогами до боржника.

В тому рахунку, 27.08.2014 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх.№ 08-48/220/14 від 21.08.2014 року) про визнання грошових вимог до боржника - Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" у розмірі 134 095, 88 грн (том 16 а.с. 184-216).

Заява обґрунтовується тим, що на підставі наказу №180-НК від 19.03.2014 року заявника 19.03.2014 р. звільнено з посади директора з виробництва ДП «УГК «Nemiroff» за згодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, заступником генерального директора ОСОБА_7, що підтверджується копією наказу (том 16, а.с. 204).

Разом з тим, заявник зауважує про те, що на день його звільнення ДП "УГК "Nemiroff" не було здійснено остаточного розрахунку, а тому просить визнати його кредитором із сумою вимог 134 095, 88 грн, в тому рахунку: 13 083, 50 грн по виплаті заробітної плати, 26 431, 13 грн - грошова компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, 94 581, 25 грн - середній заробіток за затримку розрахунку.

Вказані вимоги підтверджує довідкою про розмір посадового окладу; фотокопією наказу про звільнення № 180-НК від 19.03.2014 р.; довідкою з ПФУ із відомостями про застраховану особу (Форма ОК-7-з); копією трудової книжки.

11.11.2014 р. ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про зменшення кредиторських вимог, внаслідок допущення арифметичної помилки стосовно розміру заборгованості із заробітної плати за березень 2014 р., яка складає 130 052, 13 грн, в тому рахунку: 9 235, 44 грн по виплаті заробітної плати, 26 431, 13 грн - грошова компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, 94 581, 25 грн - середній заробіток за затримку розрахунку (т. 38, а.с. 2-10). Вказана заява прийнята судом як така, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Таким чином суд розглядає вимогу ОСОБА_1 з врахуванням вказаної заяв.

16.12.2014 року від представника ОСОБА_1 через канцелярію суду подано пояснення, де останній підтримує вимоги з урахуванням заяви про зменшення кредиторських вимог, тобто в сумі 130 052, 13 грн (без вирахування податку на доходи з фізичних осіб та інших обов'язкових платежів) (т.51, а.с.61).

11.11.2014 р. від боржника до суду надійшли пояснення (том 37 а.с. 193-213), де останній зазначає, що на підставі судових наказів та дій Державної виконавчої служби України ОСОБА_8 фактично приступив до виконання обов'язків генерального директора з 19 березня 2014 року.

Попередній відкликаний керівник Боржника - ОСОБА_9, відмовилась та ухилилась від здійснення передачі справ новому керівнику Боржника - Генеральному директору ОСОБА_8, в свою чергу головний бухгалтер ОСОБА_10 ухилилась від передачі та не передала бухгалтерську інформацію, відомості та документи щодо нарахування та виплати заробітної плати та інших обов'язкових виплат працівникам Боржника. Крім того, начальник відділу кадрів ОСОБА_11 ухилилась від передачі кадрової інформації та документації, трудових книжок, наказів, інших важливих та обов'язкових для належного обліку працівників документів.

Одразу після вступу до своїх посадових обов'язків генерального директора. ОСОБА_8 видано накази про проведення на Підприємстві - Боржнику аудиту та інвентаризації з метою реального відображення справ на підприємстві, включаючи: дотримання положень чинного законодавства України, в тому числі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», виявлення фактичної наявності майновних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, перевірку бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації щодо фінансово- господарської діяльності підприємства та кадрової документації.

Так, внаслідок проведення інвентаризації кадрової документації, а саме наявних трудових книжок та особових карток працівників № П-2 в період з 24 березня 2014 року по 28 березня 2014 року виявлено відсутність 272 трудових книжок, в той самий час як було виявлено в наявності особові картки П-2 як в оригіналах, так і в копіях, копії яких для оптимізації процесу відновлення кадрової документації було прийнято рішення не розділяти на оригінали та копії.

Відповідно до результатів Інвентаризації Трудова книжка Заявника - ОСОБА_1 відсутня. Крім того, особова картка Заявника була виявлена в копії. Однак, враховуючи на відсутність більшості важливих кадрових документів копії та оригінали карток П-2 не розділяли.

Ані заяви ОСОБА_1 написаної на ім'я діючого генерального директора про звільнення з підприємства, ані наказу підписаного діючим генеральним директором про його звільнення на підприємстві виявлено не було.

Підприємство здійснило публікацію в Немирівській районній громадсько-політичній щотижневій газеті «Прибузькі новини» № 17 від 24 квітня 2014 року, також кожному з осіб чиї особові картки було виявлено на підприємстві було розіслано листи, в яких підприємство просило зв'язатись з ним будь-яким зручним способом, зокрема такий лист було відправлено і ОСОБА_1

Заявник, трудової книжки, інших документів на підтвердження трудових відносин з підприємством ДП "УГК "Nemiroff" не передав, будь-яких звернень до боржника від нього не надходило, жодних трудових відносин, в тому числі з приводу виплати заробітної плати, між підприємством та вищезазначеним Заявником в проміжок часу з березня по теперішній час не виникало.

Таким чином боржник вважає, що факт відсутності на підприємстві трудової книжки свідчить, що факту укладенні трудового договору не існувало взагалі, а законність отримання грошових коштів до 19.03.2014 року в рамках трудових правовідносин не підтверджується з боку заявника жодними документами, а відтак боржник вважає, що вимоги Заявника є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В той же час боржник не заперечує щодо факту звільнення заявника саме 19.03.2014 року, так як наказом №180-НК від 19.03.2014 року було звільнено і ряд інших осіб, однак ставить під сумнів нерозрахунок з останнім, так як іншим особам, які значаться у вказаному наказі було все виплачено.

Розгляд заяви неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 22.12.2014 року суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff", дослідивши письмові докази, надані на підтвердження викладених у ній обставин, заслухавши пояснення представника заявника, представника боржника, представника розпорядника майна, проаналізувавши норми діючого законодавства України, встановив наступне.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", дослідивши письмові докази, надані на підтвердження викладених у них обставин, заслухавши пояснення представника боржника, представника розпорядника майна, представника заявника, проаналізувавши норми діючого законодавства України, встановив наступне.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

В силу положень ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує спори про стягнення заробітної плати.

Приписом ч. 7 ст. 43 Конституції України встановлено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника. Забороняється будь - яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Судом встановлено, що заявник працював у боржника на посаді директора з виробництва, що підтверджується копією трудової книжки заявника, довідкою про розмір посадового окладу, довідкою з ПФУ із відомостями про застраховану особу (Форма ОК-7-з) (том 16 а. с. 203, 205, 206).

З 19.03.2014 року ОСОБА_1 наказом № 180-НК від 19.03.2014 року звільнено за ст. 36 КЗпП України, за згодою сторін.

Натомість, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, ДП «УГК «Nemiroff» в день звільнення і по день розгляду справи не виплатив ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 9235, 44 грн, що стверджується довідкою про розмір посадового окладу, довідкою з ПФУ із відомостями про застраховану особу (Форма ОК-7-з) (том 16 а. с. 205, 206), фотокопією довідки Немирівського РЦЗ № 01-1-06/2586 від 26.11.2014 р., фотокопією довідки Немирівської ОДПІ № 110/11-00-116 від27.11.2014 р. (том 50), фотокопіями виписок АТ "УкрСиббанк" за картковим рахунком клієнта за період з 01.01.2014 р. по 28.10.2014 р. (том 38 а. с. 239-242).

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За частиною 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Доказів проведеня розрахунків із заявником боржником, розпорядником майна не надано.

Не проведення ДП «УГК «Nemiroff» розрахунків з ОСОБА_1 по заробітній платі спонукало останнього на звернення з даною заявою до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви ОСОБА_1, відзиви боржника, розпорядника майна, розрахунок заявлених до стягнення 9 235, 44 грн заробітної плати, дійшов висновку, що дані вимоги підлягають задоволенню, як такі, що відповідають законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 116 КЗпП України регламентовано, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Проте, як встановлено судом, ДП «УГК «Nemiroff» не виконав вимоги ст. 116 КЗпП України - при звільненні ОСОБА_1 і по теперішній час не провів з останнім розрахунок та не виплатив компенсацію заявнику за невикористану відпустку у розмірі 26 431, 13 грн, що підтверджується довідкою про розмір посадового окладу, довідкою з ПФУ із відомостями про застраховану особу (Форма ОК-7-з) (том 16 а. с. 205, 206), фотокопією довідки Немирівського РЦЗ № 01-1-06/2586 від 26.11.2014 р., фотокопією довідки Немирівської ОДПІ № 110/11-00-116 від27.11.2014 р. (том 50), фотокопіями виписок АТ "УкрСиббанк" за картковим рахунком клієнта за період з 01.01.2014 р. по 28.10.2014 р. (том 38 а. с. 239-242).

Відповідно до абз.1 п.7 Порядку обчислення середньої заробітньої плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, нарахування компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Таким чином, суд, враховуючи положення Порядку обчислення середньої заробітньої плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, дослідивши розрахунок компенсації за невикористану відпустку вважає, що вимоги ОСОБА_1, щодо стягнення з ДП «УГК «Nemiroff» на його користь грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 26 431, 13 грн є обґрунтованими, відповідають приписам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню судом.

Окрім того, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України підприємство, установа, організація згідно з частиною 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як встановлено вище, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, ДП «УГК «Nemiroff» не виплатило ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, тому на підставі статті 117 КЗпП України заявник ОСОБА_1 має право на середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітньої плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №1002, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Суд, враховуючи положення Порядку обчислення середньої заробітньої плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, здійснивши перевірку розрахунку середнього заробітку заявника за весь час затримки за період з 20.03.2014 року до 22.07.2014 р., що становить 125 днів в розмірі 94 581, 25 грн (756,65Х125), приходить до висновку, що останній відповідає діючому законодавству, а тому підлягає визнанню судом.

Частиною 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви кредитора, який звертається з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 1 розмір мінімальної заробітньої плати.

В п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011 вказано, що розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Станом на 1 січня 2014 року, розмір мінімальної заробітної плати становить 1 218,00 грн.

З огляду на викладене, за подання заяви про включення до складу кредиторів ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Статтею 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.

Відповідно до п.20 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212 - VI) у разі виявлення недоліків заяви господарський суд відповідною ухвалою зобов'язує заявника усунути їх в установлений судом строк.

З огляду на те, що суд помилково прийняв кредиторські вимоги без сплати судового збору, в подальших ухвалах зобов'язував заявника виправити вказаний недолік, однак останніми він виправлений не був, суд, керуючись нормами діючого законодавства, стягує вказаний судовий збір в дохід державного бюджету.

Вимоги заявника покласти дані витрати на боржника відповідно до приписів ст.49 ГПК України не підлягають задоволеню з огляду на специфіку справ про банкрутство.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до абз.3 п.6 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Таким чином, за наслідками судового засідання, повно та всебічно дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про включення до складу кредиторів ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", а вимоги в сумі 130 052, 13 грн мають бути віднесені до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Крім того, враховуючи приписи Закону України «Про судовий збір» із заявника слід стягнути в дохід державного бюджету 1218,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 23, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву ОСОБА_1 (вх.№ 08-48/220/14 від 21.08.2014 року) про включення до складу кредиторів Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" з сумою грошових вимог в розмірі 130 052, 13 грн по справі № 902/798/14 задоволити.

2. Визнати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) кредитором у справі №902/798/14 про банкрутство Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff", Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, буд.31, код ЄДРЮОФОП 30805594 із сумою вимог 130 052, 13 грн (9235, 44 грн по виплаті заробітної плати, 26 431, 13 грн грошова компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, 94 581, 25 грн середній заробіток за затримку розрахунку) - перша черга задоволення.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 1 218, 00 грн витрат на сплату судового збору. Видати наказ.

4. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Соколу О. Ю. здійснити заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5.Ухвалу направити боржнику, кредитору, арбітражному керуючому (розпоряднику майна).

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1- до справи;

2- Дочірньому підприємству "Українська горілчана компанія "Nemiroff" - 22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31;

3- арбітражному керуючому Соколу О. Ю., АДРЕСА_2;

4-ОСОБА_1, АДРЕСА_1.