номер провадження справи 34/98/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2014 Справа № 905/6285/13-908/4056/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

Представники сторін не з'явились.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 905/6285/13-908/4056/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" (84305, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, скорочено ПАТ «НКМЗ»);

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1, скорочено ПАТ "Азовелектросталь");

про стягнення суми.

за зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1);

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" (84305, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5);

про зобов'язання виконати умови п. 11.6.1 технічної специфікації до контракту № 22/15-11/43АЭСсн від 28.01.2011 р.,

Сутність спору:

У вересні 2013 року ПАТ «НКМЗ» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ "Азовелектросталь" про стягнення 5502240 основного боргу, 39946,74 процентів, 190955,13 грн. пені за контрактом № 22/15-11/43АЭСсн від 28.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.09.13 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 905/6285/13, судове засідання призначено на 19.09.13 р. Ухвалою від 19.09.13 р. розгляд справи відкладено на 15.10.13 р.

09.10.2013 р. ухвалою господарського суду Донецької області повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ПрАТ "Азовелектросталь" до ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" про зобов'язання виконати умови п. 11.6.1 технічної специфікації до контракту № 22/15-11/43АЭСсн від 28.01.2011 р., а саме, провести навчання персоналу позивача технології роботи з поставленим обладнанням, направити на територію позивача інспектора для проведення випробувань з експлуатаційних показників.

14.10.2013 р. ухвалою господарського суду Донецької області зупинено провадження по справі № 905/6285/13 до закінчення апеляційного провадження та повернення справи № 905/6285/13 до господарського суду Донецької області.

29.10.2013 р. Донецьким апеляційним господарським судом винесено ухвалу про залишення без розгляду апеляційної скарги ПрАТ "Азовелектросталь", справу № 905/6285/13 повернуто господарському суду Донецької області.

04.12.2013 р. Вищим господарським судом України винесено постанову про задоволення касаційної скарги, ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2013 р. скасовано, а справу направлено до Донецького апеляційного господарського суду для розгляду.

28.01.2014 р. Донецьким апеляційним господарським судом винесено постанову про залишення без задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Азовелектросталь" на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.10.2013 р. по справі № 905/6285/13, ухвалу господарського суду Донецької області від 09.10.2013 р. по справі № 905/6285/13 залишено без змін.

19.03.2014 р. Вищим господарським судом України винесено постанову про залишення без задоволення касаційної скарги, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 р.- без змін.

11.04.2014 р. господарським судом Донецької області винесено ухвалу про поновлення провадження у справі № 905/6285/13, розгляд справи призначено на 23.04.2014 р.

23.04.2014 р. ухвалою господарського суду Донецької області розгляд справи відкладено на 05.05.2014 р.

Ухвалою від 05.05.2014 р. продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 21.05.2014 р.

07.05.2014 р. ухвалою господарського суду Донецької області винесено ухвалу про відмову у прийнятті поданої в межах справи № 905/6285/13 зустрічної позовної заяви ПрАТ "Азовелектросталь" до ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" про зобов'язання виконати умови п. 11.6.1 технічної специфікації до контракту № 22/15-11/43АЭСсн від 28.01.2011 р.

16.05.2014 р. ухвалою господарського суду Донецької області зупинено провадження по справі № 905/6285/13 до розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 07.05.2014 р. та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

04.06.2014 р. Донецьким апеляційним господарським судом винесено постанову про залишення без задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Азовелектросталь" на ухвалу господарського суду Донецької області від 07.05.2014 р. по справі № 905/6285/13, ухвалу господарського суду Донецької області від 07.05.2014 р. по справі № 905/6285/13 залишено без змін.

23.07.2014 р. Вищим господарським судом України винесено постанову про залишення без задоволення касаційної скарги, а постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2014 р. - без змін. Матеріали справи було вирішено повернути до господарського суду Донецької області.

17.09.14 р. супровідним листом Вищого господарського суду України справу направлено до господарського суду Запорізької області.

Згідно ст. 1 Закону України від 12.08.2014р. № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов'язано забезпечити розгляд:

господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 № 8-4166/14 та від 29.08.2014 № 8-4211/14, ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", ст. 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється такими судами:

господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, господарським судом Запорізької області.

Отже, справа підлягає розгляду у господарському суді Запорізької області.

13.10.2014 р. матеріали справи № 905/6285/13 надійшли до господарського суду Запорізької області.

За результатами проведеного 14.10.2014 р. автоматичного розподілу матеріали справи № 905/6285/13-908/4056/14 були передані на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.10.2014 р. справа № 905/6285/13 прийнята до провадження, справі привласнено № 905/6285/13-908/4056/14, присвоєно номер провадження 34/99/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 29.10.2014 р. Не переходячи до розгляду по суті спору, розгляд справи було відкладено на 10.11.2014 р.

31.10.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшла заява про збільшення позовних вимог (вих. № 009/юр - 22/1136 від 24.10.2014 р.), в якій позивач зазначає, що відповідачем грошове зобов'язання не виконано і воно триває до теперішнього часу, тому пеня, проценти та інфляційне збільшення суми боргу, станом на 31.10.2014 р., підлягають перерахуванню. Таким чином, позивач просить стягнути з ПрАТ "Азовелектросталь" на користь ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" 5502240 грн. основного боргу (з яких 4542240 грн. - 20% вартості обладнання і 960000 грн. - вартість послуг з шеф-монтажу та пуско-наладки); 232600,52 грн. процентів; 854527,20 грн. інфляційного збільшення суми боргу; 400704,50 грн. пені, а всього: 6990072,22 грн.

03.11.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ПрАТ "Азовелектросталь" про зобов'язання ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" виконати умови п. 11.6.1 технічної специфікації до контракту № 22/15-11/43АЭСсн від 28.01.2011 р., а саме: провести навчання персоналу ПрАТ "Азовелектросталь" технології роботи з поставленим обладнанням, направити на адресу ПрАТ "Азовелектросталь" доручення на проведення випробувань за експлуатаційними показниками без участі ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2014 р. прийнято вказану зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом, призначено розгляд справи на 10.11.2014 р.

В судових засіданнях оголошувались перерви до 17.11.2014 р., до 03.12.2014 р. та до 15.12.2014 р.

31.10.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшла заява про збільшення позовних вимог (вих. № 009/юр - 22/1136 від 24.10.2014 р.), в якій позивач зазначає, що відповідачем грошове зобов'язання не виконано і воно триває до теперішнього часу, тому пеня, проценти та інфляційне збільшення суми боргу, станом на 31.10.2014 р., підлягають перерахуванню. Таким чином, позивач просить стягнути з ПрАТ "Азовелектросталь" на користь ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" 5502240 грн. основного боргу (з яких 4542240 грн. - 20% вартості обладнання і 960000 грн. - вартість послуг з шеф-монтажу та пуско-наладки); 232600,52 грн. процентів; 854527,20 грн. інфляційного збільшення суми боргу; 400704,50 грн. пені, а всього: 6990072,22 грн.

27.11.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшла заява про збільшення позовних вимог (вих. № 009/юр - 22/4208 від 19.11.2014 р.), в якій позивач просить стягнути з ПрАТ "Азовелектросталь" на користь ПАТ "НКМЗ» 5502240 грн. основного боргу (з яких 4542240 грн. - 20% вартості обладнання і 960000 грн. - вартість послуг з шеф-монтажу та пуско-наладки); 247524,39 грн. процентів; 986580,96 грн. інфляційного збільшення суми боргу; 400704,50 грн. пені, а всього: 7137049,85 грн.

Вказані заяви відповідають вимогам ст. 22 ГП України та прийняті судом до розгляду.

В судовому засіданні 15.12.2014 р. розглядаються позовні вимоги за первісним позовом на суму 7137049,85 грн., з яких: 4542240 грн. - 20% вартості обладнання і 960000 грн. - вартість послуг з шеф-монтажу та пуско-наладки, 247524,39 грн. процентів; 986580,96 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 400704,50 грн. пені,

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов контракту № 22/15/43АЄСсн з боку позивача виконані всі зобов'язання, передбачені контрактом: 1. розроблений інжиніринг на модернізацію МНЛЗ, а також на технологію неперервної розливки сортових заготівок, що підтверджується Актом про виконання послуг, пов'язаних з проектуванням (інжинірінг) від 22.01.2013 р.; 2. згідно умов контракту поставлено обладнання по специфікації № 1 А. Авансові платежі відповідач здійснив в наступні строки: 23.02.2011 р., 02.06.2011 р., 15.09.2011 р., 22.09.2011 р., 31.10.2011 р., 30.11.2011 р., що підтверджується виписками банку. Враховуючи умови п. 7.3 контракту, строк поставки обладнання до 30.12.2011 р. Поставка обладнання, передбаченого в п/п. 6 - 11, 14-19, 21-25, 28 специфікации № 1 А відбулася з 23.09.2011 р. до 03.11.2011 р., що підтверджується приймально-здавальними актами та товарно-транспортними накладними. На адресу позивача надійшли листи відповідача від 09.12.2011 р., 25.01.2012 р., 09.03.2012 р. про перенесення строків відвантаження обладнання, вказаного в п/п 1-5, 12, 13, 20, 26, 27 специфікації № 1А. Остання дата, на яку послався відповідач (вих. № 301/145/1)-20.03.2012 р. Обладнання, вказане в п/п 1-5, 12, 13, 20, 26, 27 специфікації № 1А поставлене в період з 13.03.2012 р. до 26.03.2012 р., що підтверджується приймально-здавальними актами та залізничними накладними. Проведений шеф-монтаж та пуско-наладка обладнання, що підтверджується Актом про виконання шеф-монтажу та пуско-наладки від 31.01.2013 р. Зі свого боку, відповідач систематично порушував умови контракту і не виконує свої зобов'язання щодо оплати 20 % вартості обладнання і вартості послуг з шеф-монтажу та пуско-наладки до теперішнього часу. Оскільки випробування з експлуатаційних показників не були виконані у строк, визначений пунктом 11.6.1 Додатку № 2 до контракту, з причин, не залежних від позивача, то випробування з експлуатаційних показників на досягнення гарантованих параметрів вважаються виконаними, про що складений Акт від 22.04.2013 р. Керуючись п. 11.6.1 Додатку № 2 до контракту і п. 5.4 контракту, позивач направив на адресу відповідача вимогу від 01.07.2013 р. № 621/821 про сплату 20% вартості обладнання, що складає 4 542 240 грн. Відповідно поштового повідомлення про вручення, вимога отримана відповідачем 04.07.2013 р. Таким чином, строк оплати 20% вартості обладнання сплинув 09.07.2013 р. , але відповідач не виконав зазначене зобов'язання. З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача направлена претензія № 009/юр-32/985 від 23.07.2013 р. про стягнення боргу, пені та процентів, яку він отримав 25.07.2013 р, що підтверджується поштовим повідомленням. Відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення. Для оплати послуг з шеф-монтажу і пуско-наладки на адресу відповідача направлений рахунок № 4-36032 від 31.01.2013 р., який був ним отриманий 13.02.2013 р, що підтверджується поштовим повідомленням. Відповідно до умов п. 5.6 контракту, строк оплати рахунку № 4-36032 від 31.01.2013 р. сплинув 02.03.2013 р. З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача направлена претензія № 009/юр-26/677 від 14.05.2013 р. про стягнення боргу, пені та процентів, яку він отримав 16.05.2013 р, що підтверджується поштовим повідомленням. Відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення. На теперішній час заборгованість відповідача складає 5502 240 грн., з яких 4542240 грн. - 20% вартості обладнання і 960000 грн. - вартість послуг з шеф-монтажу та пуско-наладки. Крім того за порушення строків оплати ПрАТ "Азовелектросталь" нараховано 247524,39 грн. процентів; 986580,96 грн. інфляційного збільшення суми боргу; 400704,50 грн. пені. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 526,530, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 54 ГПК України.

Представник первісного позивача в попередніх судових засіданнях підтримала заявлені позовні вимоги та відповіла на поставлені судом питання.

ПрАТ "Азовелектросталь" в поясненнях від 05.05.2014 р. щодо первісного позову вказує, що ПАТ «НКМЗ» не надано доказів проведення навчання персоналу відповідача технології роботи з поставленим обладнанням, не надано актів про навчання персоналу, в результаті чого відсутні підстави для завершення випробувань за експлуатаційними показниками на досягнення гарантованих параметрів. Акт введення обладнання в експлуатацію до цього часу не підписано, внаслідок чого строк оплати залишку - 20% вартості обладнання не настав з причин, що не залежать від замовника. В поясненнях від 02.12.2014 р. вказує, що наданні ПАТ «НКМЗ» акти від 23.01.2014 р, від 24.01.2013 р., складені в односторонньому порядку. Вважає первісні позовні вимоги безпідставними, просить в задоволенні позову відмовити.

13.11.2014 р. ПрАТ "Азовелектросталь" подано до канцелярії суду заяву про зменшення на 50% пені, 3% річних, втрат від інфляції та надання відстрочки виконання судового рішення на 1 рік. Вказана заява обґрунтована наявністю бюджетної заборгованості з повернення переплаченого податку на прибуток та фінансово-економічними труднощами товариства, що виникли з жовтня 2014 року.

Представник первісного відповідача в попередніх судових засіданнях підтримала зазначені вище заперечення на позов та заяву від 13.11.2014 р.

Зустрічний позов ПрАТ "Азовелектросталь" мотивує, тим що в порушення ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, а також вимог п. 11.6.1 технічної специфікації до контракту № 22/15-11/43АЭСсн від 28.01.2011 р., не було здійснено навчання персоналу позивача технології роботи з поставленим обладнанням, акти про навчання персоналу не складались, відповідачем на територію позивача не було направлено інспектора для проведення випробувань за експлуатаційними показниками, а також відповідачем не оформлено доручення на проведення випробувань за експлуатаційними показниками самим покупцем, що об'єктивно позбавляє позивача можливості використовувати поставлене за контрактом обладнання за цільовим призначенням.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ПрАТ "Азовелектросталь" посилається на ст.ст. 16, 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 54-57,60 ГПК України.

Представник ПрАТ "Азовелектросталь" просила зустрічний позов задовольнити, в задоволенні первісного - відмовити.

ПАТ «НКМЗ» заперечило проти задоволення зустрічного позову та заяви ПрАТ "Азовелектросталь" від 13.11. 14 р. з підстав, викладених у запереченнях від 14.11.14 р. та поясненнях від 02.12.14 р.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг", для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер N119LL262D883246C2.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2011 р. між ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (постачальник) та ПрАТ«Азовелектросталь» (покупець, з 01.06.2011 р. найменування покупця ЗАТ «Азовелектросталь» замінено на ПрАТ«Азовелектросталь» згідно додаткової угоди № 2 від 23.09.2011 р.) укладено контракт № 22/15-11/43 АЄСсн (далі контракт).

Відповідно до п. 1.1. контракту (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.08.2011 р.) передбачено, що постачальник зобов'язується спроектувати, виготовити, передати у власність покупця модернізацію блюмової МНЛЗ, іменоване надалі обладнання, провести шефмонтаж та пуско-наладку. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання, інжиніринг, шефмонтаж та пуско-наладку в кількості та за ціною у відповідності до специфікації № 1А (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною контракту.

Відповідно до п. 2.1. контракту обладнання має відповідати прийнятим до виконання кресленням та технічній специфікації (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною контракту.

Для забезпечення гарантованої роботи обладнання сторони узгоджують технічний проект на обладнання у строки, що визначені в технічній специфікації (п. 2.2. контракту).

Згідно пункту 4.2. контракту строк виготовлення обладнання встановлено у специфікації № 1 (Додаток № 1). Поставка обладнання відбувається окремими узгодженими партіями.

Відповідно специфікації № 1 А строк виготовлення - через 9 місяців після оформлення контракту та отримання авансу відповідно до п. 5.1. контракту.

Згідно п. 13.1 контракту (в редакції додаткової угоди № 3а від 10.04.2012 р.) цей контракт вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Контракт у даній справі є змішаним договором і має ознаки договору поставки та договору підряду.

Розділом 5 контракту визначено порядок розрахунків.

Пунктом 5.1. контракту встановлено, що перший авансовий платіж в розмірі 10% від вартості обладнання вказаного в специфікаціях № 1 А (додаток № 1) до цього контракту, що становить 2271120,00 грн. з ПДВ, в т. ч. ПДВ складає 378 520,00 грн., буде здійснено протягом 15 календарних днів з дати двостороннього підписання цього контракту уповноваженими представниками сторін. Частка оплаченої частини устаткування після отримання авансу на всьому періоді дії цього контракту - не змінюється.

Другий авансовий платіж у розмірі 20% вартості обладнання, вказаного у специфікації № 1А до цього контракту, що складає 4542240 грн. в т.ч. ПДВ, буде здійснено на протязі 15 календарних днів з дати підписання сторонами «Акта погодження технічного проекту» (п. 5.2 контракту).

Пунктом 5.3 контракту передбачено, що покупець після отримання повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зобов'язаний на протязі 15 календарних днів від дати повідомлення постачальника перерахувати третій авансовий платіж в розмірі 50% від вартості обладнання, вказаного у специфікації № 1А, що складає 11355600 грн., в т.ч. ПДВ. В разі несвоєчасної оплати авансу згідно п. 5.1, 5.2, 5.3 строк поставки переноситься на строк прострочення оплати авансу. Сума отриманого авансу враховується постачальником пропорційно у вартості кожного товарно-платіжного вузла, який підлягає відвантаженню.

Відповідно до п. 5.4 контракту оплата залишку 20% вартості обладнання, вказаного в специфікації № 1А, що складає 4542240,00 грн. з ПДВ, здійснюється протягом 15 календарних днів від дати підписання сторонами «Акта про введення обладнання в експлуатацію», який підписується після отримання перших 3-х тисяч тон товарної заготовки одного з типозамірів, яка відповідає вимогам Технічної специфікації (Додаток № 2). Період отримання 3-х тисяч тон складає 30 календарних днів від дати проведення холодних випробувань. «Акт про введення обладнання в експлуатацію» підписується сторонами протягом 3-х календарних днів після отримання 3-х тисяч тон товарної заготовки. У випадку безпідставної відмови покупця від підписання «Акта про введення обладнання в експлуатацію», Акт підписується постачальником в односторонньому порядку, що є підставою для оплати протягом 5-ти календарних дня від дати підписання його постачальником. У випадку не отримання 3-х тисяч тон товарної заготовки в період в період 30 календарних днів з причин, що не залежать від постачальника, залишок 20% вартості обладнання покупець сплачує протягом 5-ти календарних днів від дати вимоги постачальника на підставі платіжної вимоги.

Пунктом 5.5 контракту (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей) передбачена оплата рахунку за послуги, пов'язані з проектування (інжинірінг), не пізніше 30 днів від дати підписання сторонами Акту про виконання послуг, пов'язаних з проектуванням (інжиніринг). Пунктом 5.6 контракту передбачена оплата рахунку за послуги з шефмонтажу і пуско-наладки не пізніше 30 днів від дати підписання сторонами Акту про виконання шефмонтажу і пуско-наладки. Рахунок на оплату послуг з шефмонтажу та пуско-наладки повинен включати вартість послуг, що підлягає сплаті постачальнику в сумі 960000 грн.

Таким чином, контрактом передбачено поетапну оплату.

Між сторонами існує спір щодо оплати етапу, визначеного пунктом 5.4 контракту.

Інші етапи: пункти 5.1, 5.2, 5.3, 5.5 контракту оплачені відповідачем за первісним позовом, під сумнів не ставляться. Пункт 5.6 контракту щодо вимог на суму 960000 грн. ПрАТ «Азовелектросталь» також визнає обґрунтованими, що підтверджено в заяві вих.. № 523 від 12.11.14 (надійшла до суду 13.11.2014 р., т. 3, а.с. 81-82 ).

Згідно ч. 1 статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За приписами ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позивачем розроблений інжиніринг на модернізацію МНЛЗ, а також на технологію неперервної розливки сортових заготівок, що підтверджується Актом про виконання послуг, пов'язаних з проектуванням (інжинірінг) від 22.01.2013 р. на суму 720000,00 грн. Акт підписано сторонами без зауважень. У зазначеному акті сторони узгодили, що виконані роботи відповідають умовам договору, виконані якісно і в повному обсязі, вартість виконаних робіт складає 720 000,00 грн. з ПДВ (ПДВ складає 120 000,00 грн.), цей акт є підставою для проведення розрахунків і платежів (т. 1 , а.с. 144).

Згідно умов контракту поставлено обладнання по специфікації № 1 А. Відповідно до п. 7.3 контракту (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей) строк поставки обладнання, зазначеного в специфікації № 1 А, протягом 30 календарних дні після отримання оплати в розмірі 80% за виготовлене обладнання.

Пунктом 5.3 контракту передбачено, що в разі несвоєчасної оплати авансу згідно п. 5.1, 5.2, 5.3 строк поставки переноситься на строк прострочення оплати авансу.

Авансові платежі відповідач здійснив в наступні строки: 23.02.2011 р., 02.06.2011 р., 15.09.2011 р., 22.09.2011 р., 31.10.2011 р., 30.11.2011 р., що підтверджується виписками банку (т. 1, а.с 132-139).

Враховуючи умови п. 7.3 контракту, строк поставки обладнання до 30.12.2011 р.

На адресу первісного позивача надійшли листи відповідача від 09.12.2011 р., 25.01.2012 р., 09.03.2012 р. про перенесення строків відвантаження обладнання, вказаного в п/п 1-5, 12, 13, 20, 26, 27 специфікації № 1А. Остання дата, на яку послався відповідач (лист вих. № 301/145/1) - 20.03.2012 р. (т. 1, а.с. 149-150, 152).

Поставка обладнання, передбаченого в п/п 6 - 11, 14-19, 21-25, 28 специфікації № 1А відбулася з 23.09.2011 р. до 03.11.2011 р., що підтверджується приймально-здавальними актами та товарно-транспортними накладними Обладнання, вказане в п/п 1-5, 12, 13, 20, 26, 27 специфікації № 1А поставлене в період з 13.03.2012 р. до 26.03.2012 р., що підтверджується приймально-здавальними актами та залізничними накладними. (т. 1, а.с. 114-131, т. 2, а.с.117-130).

ПАТ «НКМЗ» проведено шефмонтаж та пуско-наладка обладнання, що підтверджується Актом про виконання шефмонтажу та пуско-наладки від 31.01.2013 р. на суму 960000,00 грн. Акт підписано сторонами без зауважень (т. 1 , а.с. 141).

В розділі 11 Додатку № 2 до контракту передбачений порядок проведення випробувань обладнання, який включає: випробування без навантаження (холодні випробування), попередні приймальні випробування (гарячі випробування), випробування з експлуатаційних показників для досягнення гарантованих параметрів.

Випробування без навантаження (холодні випробування) проведені успішно, обладнання допущене до проведення гарячих випробувань, що відображено в Акті від 17.01.2013 р. (т. 1, а.с. 143).

Згідно п. 11.6.1 Додатку № 2 до контракту, якщо випробування з експлуатаційних показників не були виконані протягом місяця від дати оформлення акту про завершення випробувань без навантаження з причин, що не залежать від постачальника, вони будуть вважатись успішно виконаними.

Оскільки випробування з експлуатаційних показників не були виконані у строк, визначений пунктом 11.6.1 Додатку № 2 до контракту, з причин, не залежних від позивача, то випробування з експлуатаційних показників на досягнення гарантованих параметрів вважаються виконаними, про що складений Акт від 22.04.2013 р. (т. 1, а.с. 140), про що було повідомлено ПрАТ«Азовелектросталь» листом від 22.04.13 р. № 621/503 (отримано 29.04.13 р., т. 1, а.с. 145-146).

Позивач направив на адресу відповідача вимогу від 01.07.2013 р. № 621/821 про сплату 20% вартості обладнання, що складає 4 542 240 грн. Відповідно поштового повідомлення про вручення, вимога отримана відповідачем 04.07.2013 р. (т.1, а.с. 147-148). Платіжні вимоги направлялись відповідачу раніше: № 2-16585 від 26.09.2011 р., №2-16584 від 26.09.2011 р., № 2-16755 від 03.11.2011 р., № 2-16685 від 18.10.2011 р., № 2-16620 від 04.10.2011 р., № 2-26168 від 21.03.2013 р., №2-26169 від 26.03.2012 р. (т. 1, а.с. 105-113).

Таким чином, строк оплати 20% вартості обладнання сплинув 09.07.2013 р.

Для оплати послуг, пов'язаних з проектуванням (інжинірінг), на адресу відповідача направлений рахунок № 4-36021 від 22.01.2013 р., який був ним отриманий 30.01.2013 р, що підтверджується поштовим повідомленням (т.1, а.с. 155).

Відповідно до умов п. 5.5 контракту, строк оплати рахунку № 4-36021 від 22.01.2013 р. сплинув 21.02.2013 р.

31.05.2013 р. борг в розмірі 720000,00 грн. був погашений за платіжним дорученням № 8536 від 31.05.2013 р.

Для оплати послуг з шеф-монтажу і пуско-наладки на адресу відповідача направлений рахунок № 4-36032 від 31.01.2013 р., який був ним отриманий 13.02.2013 р, що підтверджується поштовим повідомленням (т. 1, а.с. 155).

Відповідно до умов п. 5.6 контракту, строк оплати рахунку № 4-36032 від 31.01.2013 р. сплинув 02.03.2013 р.

На теперішній час основна заборгованість відповідача складає 5502240,00 грн., з яких 4542240,00 грн. - 20% вартості обладнання і 960000,00 грн. - вартість послуг з шеф-монтажу та пуско-наладки.

З огляду на викладене, вказані вимоги заявлено обґрунтовано і вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1 контракту (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей) передбачено, що у випадку затримання платежів, передбачених пунктами 5.4, 5.5, 5.6 контракту, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення оплати, але не більше 10% від суми простроченого платежу.

Позивачем нараховано пеню за порушення грошових зобов'язань ПрАТ «Азовелектросталь» наступним чином:

1) на суму 4542240,00 грн. за період: з 10.07.2013 р. по 09.01.2014 р. в розмірі 301903,40 грн.;

2) на суму 720000,00 грн. за період: з 22.02.2013 р. по 30.05.2013 р. (дата оплати -31.05.2013 р.) в розмірі 28997,26 грн.;

3) на суму 960000 грн. за період: з 03.03.13 р. по 02.09.13 р. в розмірі 69803,84 грн.

Судом перевірено вказаний розрахунок, встановлено, що він здійснений з урахуванням 6 місяців за ч. 6 ст. 232 ГК України, обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ, не перевищує 10 % суми основного простроченого боргу.

Крім того, позивачем заявлено 3% річних в сумі 247524,39 грн.:

1) на суму 4542240,00 грн. за період: з 10.07.2013 р. по 03.12.2014 р. в розмірі 191147,41 грн.;

2) на суму 720000,00 грн. за період: з 22.02.2013 р. по 30.05.2013 р. в розмірі 5799,45 грн.;

3) на суму 960000,00 грн. за період: з 03.03.2013 р. по 03.12.2014 р. в розмірі 50577,53 грн.; та втрати від інфляції:

1) на суму 4542240,00 грн. за період: з липня 2013 року по жовтень 2014 року в розмірі 813060,96 грн.;

2) на суму 720000,00 грн. за період: березень-травень 2013 року в розмірі 720 грн.;

3) на суму 960000,00 грн. за період: з березня 2013 року по жовтень 2014 року в розмірі 172800,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За підрахунками суду розмір 3% річних ПАТ «НКМЗ» визначено вірно, втрати від інфляції складають суму 1065113,11 грн. Суд не може виходити за межі заявлених вимог, тому стягненню підлягає заявлена сума втрат від інфляції.

Таким чином, первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заява про відстрочку виконання судового рішення та зменшення суми штрафних санкції щодо первісного позову задоволенню не підлягає.

Згідно п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Приймаючи до уваги, той факт, що зобов'язання ПрАТ«Азовелектросталь» з оплати товару прострочено з вже більше року, відстрочення судового рішення ще на 1 рік призведе до невиправданого затягування виконання судового рішення

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Іmmobiliare Saffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).

Стосовно розміру штрафних санкції, суд їх визнає достатніми та справедливими, оскільки їх розмір не перевищує 10 відсотків простроченого грошового зобов'язання, а зменшення 3% річних та втрат від інфляції взагалі видається неможливим з огляду на приписи закону.

Безпідставним є посилання відповідача за первісним позовом на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», як на обставину, що перешкоджає виконанню рішення суду. Вищезазначений закон жодним чином не регулює питання, що пов'язані з процедурою виконання судових рішень.

Дія Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» зупинена на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053», відповідно на момент прийняття рішення суду застосування приписів Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»в цьому контексті є неможливим.

Згідно ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Посилання ПрАТ«Азовелектросталь» на сертифікат Торгово-промислової палати України № 1514/05-4 від 16.06.14 р. суд також відхиляє, оскільки як вказано у цьому сертифікаті його видано в підтвердження форс-мажорних обставин при виконанні контракту від 01.07.13 р. № 73/13-30/140АЄСен, сторонами за яким виступають ПрАТ«Азовелектросталь» та ВАТ «Електрозавод», м. Москва. Предметом спору в даній справі є вимог, що випливають з іншого контракту.

Отже, суд не вважає обґрунтованим відстрочення виконання судового рішення та зменшення штрафних санкцій.

Зустрічний позов на переконання суду задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 11.6.1 технічної специфікації до контракту персонал покупця повинен повністю опанувати технологію роботи з поставленим обладнанням перед початком випробувань за експлуатаційними показниками. Навчання проводять спеціалісти постачальника під час пусконалагоджувальних робіт з підписанням двосторонніх «Актів про навчання персоналу».

ПрАТ«Азовелектросталь» вимагає зобов'язати ПАТ «НКМЗ» провести навчання персоналу приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» технології роботи з поставленим обладнанням; направити на адресу ПрАТ «Азовелектросталь» доручення про проведення випробувань з експлуатаційних показників без участі ПАТ «НКМЗ».

З цього приводу відповідач за зустрічним позовом вказує, що ПАТ «НКМЗ», розуміючі унікальність і складність обладнання та. турбуючись про стабільну та тривалу його роботу, а також з метою уникнення неправильної його експлуатації персоналом ПрАТ «Азовелектросталь», передбачило в п. 11.6.1 Технічної специфікації, що персонал покупця повинен повністю оволодіти технологією роботи з обладнанням, що поставляється, перед початком випробувань за експлуатаційними показниками; навчання проводять фахівці постачальника під час пусконалагоджувальних робіт.

Отже, навчання персоналу покупця не є окремою послугою, а є складовою послуг з шеф-монтажу та пуско-наладки обладнання, виконання яких підтверджується Актом про виконання шеф-монтажу та пуско-наладки від 31.01.2013 р.

Суд погоджується з вказаними твердженнями ПАТ «НКМЗ».

Пунктом 12 Технічної специфікації передбачений Графік виконання проекту. Жоден з етапів виконання проекту за цим графіком не містить проведення навчання персоналу покупця.

В основних положеннях (п. 1.2) Технічної специфікації зазначається, що специфікація підготовлена на підставі Техніко-комерційної пропозиції № 255.А.086-10 і листа № 310/3-02 від 13.01.2011 р. за підписом генерального директора ЗАТ «АзовЕлектроСталь» Ю.Д. Сердюка. Із змісту Техніко-комерційної пропозиції № 255.А.086-10, яка прийнята ЗАТ «АзовЕлектроСталь» в особі його генерального директора, не передбачається надання послуг з проведення навчання персоналу покупця.

Крім того, фахівці ПАТ «НКМЗ» здійснили навчання персоналу ПрАТ «Азовелектросталь», що підтверджується наступними документами (мовою оригіналу):

- «Акт о проведении обучения по системе технологической смазки подачи рапсового масла на стенки кристаллизаторов сорто-блюмовой МНЛЗ ЧАО «Азовзлектросталь» от 23.01.2013 р.»;

- «Акт о проведении обучения технологических служб по системам первичного и вторичного охлаждения заготовки ручья № 3 сорто-блюмовой МНЛЗ ЧАО «Азовзлектросталь» г. Мариуполь от 24.01.2013 р.»;

- «Акт о проведений обучения по гидросистеме МНЛЗ ЧАО «Азовзлектросталь» от 24.01.2013 р.»;

- «Акт о проведений обучения по оборудованию КИПиА сорто-блюмовой МНЛЗ ЧАО «Азовзлектросталь» от 24.01.2013 р.»;

- «Акт от 31.01.2013 р. о прохождении обучения специалистами ЧАО «АЗС» по контракту № 43 АЗСсн/22/15-11 от 28.01.2011 г.».

Вказані акти містять підписи працівників ПрАТ «Азовелектросталь», відповідно стверджувати, що вказані акти є односторонніми не можна.

Також суд приймає до уваги ті обставини, що листом № 301/5-357 від 11.12.12 р. ПрАТ «Азовелектросталь» підтвердило отримання послуг з шеф-монтажу в обсязі 500 люд/год та зазначало про недостатність такого обсягу.

Обсяг робіт з шефмонтажу- 500 люд/год визначено п. 8.1 технічної специфікації до контракту.

ПАТ «НКМЗ» листом № 255/174 від 14.02.13 р. повідомляло ПрАТ «Азовелектросталь», що при монтажу обладнання джерела № 3 за контрактом станом на 30.12.12 р. спеціалісти ПАТ «НКМЗ» надали послуги з шеф-монтажу в обсязі 500 люд/год, тим самим вичерпавши увесь ліміт, закладений у контракт. У зв'язку з чим, ПАТ «НКМЗ» 09.01.13 р. підписав та передав ПрАТ «Азовелектросталь», як вказано у листі, додаткову угоду до контракту на збільшення вартості послуг шефмонтажу.

Листом № 621/403 від 01.04.13 р. ПАТ «НКМЗ» також повідомило ПрАТ «Азовелектросталь», що загалом було надано послуги в обсязі 712 люд/год, 500 люд/год згідно акт про виконання шефмонтажу та пуско-наладки на суму 960000грн., та 212 люд/год послуги, надані в обсязі, більшому , ніж передбачено контрактом.

Таким чином, ПАТ «НКМЗ» проведено навчання персоналу покупця в складі робіт з шефмонтажу та пуско-наладки обладнання, що підтверджено вищенаведеними актами про проведення навчання та загальним Актом про виконання шефмонтажу та пуско-наладки від 31.01.2013 р. на суму 960000 грн.

Вимоги ПрАТ «Азовелектросталь» фактично стосуються додаткового обсягу навчання персоналу покупця , не передбаченого контрактом, яке може бути надано у випадку досягнення згоди сторонами шляхом підписання додаткової угоди до контракту або укладенням окремого правочину.

Щодо вимоги про направлення на адресу ПрАТ «Азовелектросталь» доручення про проведення випробувань з експлуатаційних показників без участі ПАТ «НКМЗ», то необхідно зазначити, що абзацом 8 п. 11.6.1 Технічної специфікації передбачено (мовою оригіналу): «На период проведення испытаний по эксплуатационным показателям поставщик может прислать своего инспектора или поручить проведение испытаний или их части самому покупателю».

Отже, направлення на адресу ПрАТ «Азовелектросталь» доручення про проведення випробувань з експлуатаційних показників без участі ПАТ «НКМЗ» правом постачальника, а не його обов'язком.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.

В розділі 11 Технічної специфікації до контракту передбачений порядок проведення випробувань обладнання, який включає: випробування без навантаження (холодні випробування), попередні приймальні випробування (гарячі випробування), випробування з експлуатаційних показників на досягнення гарантованих параметрів.

Випробування без навантаження (холодні випробування) проведені успішно, обладнання допущене до проведення гарячих випробувань, що відображено в Акті від 17.01.2013 р.

Згідно п. 11.6.1 Технічної специфікації до контракту, якщо випробування з експлуатаційних показників не були виконані протягом місяця від дати оформлення акту про завершення випробувань без навантаження з причин, що не залежать від постачальника, вони будуть вважатись успішно виконаними.

Оскільки випробування з експлуатаційних показників не були виконані у строк, визначений пунктом 11.6.1 Технічної специфікації до контракту, з причин, не залежних від позивача, то випробування з експлуатаційних

показників на досягнення гарантованих параметрів вважаються виконаними, про що складений Акт від 22.04.2013 р.

Таким чином, після складання Акту від 22.04.2013 р. про проведення випробувань з експлуатаційних показників обладнання МЛНЗ, що поставлене ПАТ «НКМЗ» для ПрАТ «Азовелектросталь» згідно контракту зобов'язання постачальника щодо проведення випробування обладнання припинилися шляхом його виконання.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 25605170) на користь Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (84305, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 05763599) 5 502 240 грн. (п'ять мільйонів п'ятсот дві тисячі двісті сорок) грн. основного боргу (з яких: 4 542 240 грн. - 20% вартості обладнання і 960 000 гри. - вартість послуг з шеф-монтажу та пуско-наладки), 247 524 (двісті сорок сім тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 39 коп. 3 % річних; 986 580 (дев'ятсот вісімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 96 коп. втрат від інфляції; 400 704 (чотириста тисяч сімсот чотири) грн. 50 коп. пені, 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повне рішення складено 19.12.2014 р.

Суддя А.О. Науменко