КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2014 року № 810/6543/14

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства Київський дослідно-експериментальний завод сільськогосподарського машинобудування «Київсільмаш» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

24 листопада 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області із позовом до Відкритого акціонерного товариства Київський дослідно-експериментальний завод сільськогосподарського машинобудування «Київсільмаш» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 507,53 грн.

Зазначали, що у відповідача утворився борг перед Пенсійним фондом по відшкодуванню вказаних витрат за жовтень 2014 року за Списком №1 у загальному розмірі 507,53 грн., який добровільно не сплачено.

Посилаючись на порушення товариством положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, просили стягнути з нього суму такої заборгованості.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином; про причини неявки суд не повідомив. Тому судом, зважаючи на відсутність потреби заслухувати свідка чи експерта, на підставі положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою від 9 грудня 2014 року, вирішено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із такого.

Відкрите акціонерне товариство Київський дослідно-експериментальний завод сільськогосподарського машинобудування «Київсільмаш» є юридичною особою, зареєстроване 30 грудня 1994 року (а.с.12-13).

Згідно із розрахунком, поданим УПФУ, за ВАТ Київський дослідно-експериментальний завод сільськогосподарського машинобудування «Київсільмаш» утворилась заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2014 року за Списком №1 по пенсіонеру ОСОБА_1, який працював на підприємстві відповідача та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України. Це підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з червня 2014 року (а.с.9).

На підтвердження правомірності виставлення розрахунку позивачем подано копії заяви про призначення/перерахунок пенсії, протоколу про призначення пенсії, розпоряджень про перерахунок пенсії ОСОБА_1 (а.с.30, 36-38).

Крім того, до суду подано копію рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №2-2173/10 від 21 травня 2010 року, яке набрало законної сили і яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі призначити та нарахувати пільгову пенсію ОСОБА_1 на підставі статей 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до Списку №1 Розділу 11 пункту 1а, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» від 22 серпня 1956 року №1173 (а.с.32-35).

Як вбачається із досліджених документів, ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача, а умовою призначення його пенсії була саме робота за Списком №1.

Сума витрат, яка підлягає відшкодуванню відповідачем за жовтень 2014 року, становить 507,53 грн.; на час винесення рішення у справі докази сплати цього боргу - відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.

За правилами статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування закріплені Законом України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

За визначенням статті 1 цього Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; а згідно частини третьої статті 18 вони є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за Списком №1 визначено, зокрема, пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (Закон №1788-ХІІ).

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (Інструкція №21-1), за нормами пункту 6.4 якої Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Як передбачає абзац п'ятий підпункту 1 пункту 2 розділу XV вищезгаданих Прикінцевих положень виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Таким чином, абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб, а у випадку, що розглядається таких пенсіонерів немає.

Таким чином, витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у справах №21-33а12 від 24 квітня 2012 року, №21-68а12 від 29 травня 2012 року, №21-167а12 від 5 червня 2012 року, №21-107а12 від 12 червня 2012 року, №№ 21-251а12, 21-294а12, 21-293а12 від 25 вересня 2012 року, №21-12а13 від 16 квітня 2013 року.

За приписами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 507,53 грн., підтверджується доказами, наданими позивачем. Докази сплати вказаної заборгованості - відсутні.

Як передбачає частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За викладених обставин, адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

За нормами частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства Київський дослідно-експериментальний завод сільськогосподарського машинобудування «Київсільмаш» на користь Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за Списком №1 за жовтень 2014 року у сумі 507 (п'ятсот сім) грн. 53 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.