ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р. Справа № 926/1678/14

Суддя Паскарь А. Д., розглянувши позовну заяву

Державного підприємства «Південна залізниця»

до Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення 1 146 154,03 грн.

за участю представників:

від позивача - Нікуліна О. М., довіреність №727 від 17.06.2014;

від відповідача - Чебан Є. О., довіреність № 499 від 02.09.2014,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Південна залізниця» звернулося з позовом до дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 1 146 154,03 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконує ухвалу господарського суду Чернівецької області від 07.06.2013 у справі № 9/203 про затвердження мирової угоди між сторонами та припинення провадження у справі. Зазначена ухвала не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», тобто не є виконавчим документом, у зв'язку з чим не пред'являлася та не могла бути пред'явлена до примусового виконання органам Державної виконавчої служби.

Відповідач заявив письмове клопотання про припинення провадження у справі, посилаючись на те, що не допускається повторне звернення в господарський суд по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, перебіг якого почався ще у 2005 році.

У судових засіданнях представник позивача позовну вимогу підтримала, а представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених відповідно у позовній заяві та у відзиві на позов (клопотання).

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позову з наступних підстав.

7 червня 2013 року господарським судом Чернівецької області винесено ухвалу про затвердження мирової угоди у справі № 9/203 за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця», правонаступником якого є позивач, до ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» про стягнення 7 111 002,63грн.

Згідно зазначеної ухвали станом на 30.04.2013 заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням штрафних санкцій та судових витрат складала 2 210 247,43 грн., яка підлягала погашенню протягом квітня 2013 року - грудня 2015 року включно відповідно до зазначеного в ухвалі графіку.

Згідно умов графіку погашення заборгованості за зазначеною ухвалою станом на 01.11.2014 відповідач повинен був сплатити позивачеві борг, штрафних санкцій та судових витрат на загальну суму 1 096 000,00 грн.

Однак, свої зобов'язання щодо виконання умов мирової угоди станом на день звернення позивача з даним позовом відповідач виконував неналежним чином, обмежившись, зокрема, сплатою в травні, липні та вересні 2014 року лише 75 000,00 грн.

Викладене свідчить про порушення відповідачем вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, якими приписано обов'язок кожної сторони належним чином виконати умови укладених з контрагентами договорів.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 01.11.2014 загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення виконання та трьох процентів річних складає суму позову, тобто 1 146 154,03 грн., у тому числі: основний борг 1 105 534,86 грн.; 3 % річних в сумі 19 619,17 грн. та 21 000,00 грн. штрафних санкцій та судових витрат.

Матеріалами справи підтверджується факт ухилення відповідача від виконання укладеної сторонами мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Чернівецької області від 07.06.2013 № 9/203.

Разом з тим, аналіз згаданої ухвали достеменно свідчить про те, що, оскільки в ній не вказано дані про місцезнаходження майна боржника, рахунки сторін, дати набрання нею законної сили та строку пред'явлення її до виконання як виконавчого документа, вона, як справедливо вказує й позивач не являється виконавчим документом та до виконання не була пред'явлена.

Відповідно до пункту 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

В контексті викладеного суд зазначає, що позивач правомірно скористався наданим йому правом звертатися до суду з даним позовом.

Тому твердження відповідача про необхідність припинення провадження у справі суперечить вимогам частині другої статті 124 Конституції України, у зв'язку з чим судом визнається безпідставним.

Надуманим визнається судом також і твердження відповідача про пропущення позивачем трирічного строку для звернення з даним позовом, оскільки частиною першою статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Укладення сторонами зазначеної мирової угоди свідчить про переривання строку позовної давності.

Таким чином, заперечення відповідача, які суперечать фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству не можуть бути підставою для відмови у задоволенні обґрунтованого позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Головна, 205, м. Чернівці, 58018, ідентифікаційний код 31963989) на користь Державного підприємства «Південна залізниця» (вул. Червоноармійська, 7, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 01072609) основний борг в сумі 1 000 000,00 грн., заборгованість з погашення штрафних санкцій в сумі 21 000,00 грн., 3% річних в сумі 19 619,17 грн., інфляційні втрати в сумі 105 534,86 грн. та судовий збір в сумі 22 923,08 грн.

Суддя А. Паскарь