ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2014 р. м. Київ К/800/8013/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисенко І.В.

суддів Кошіля В.В.

Моторного О.А.

за участю секретаряГончар Н.О.

та представників сторін: від позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6

від відповідачаРоманович С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби

на постановуВінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2012

та ухвалуВінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013

у справі № 2а/0270/4609/12

за позовомОСОБА_5

доДержавної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби

проскасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007641700 від 06.07.2012.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому заперечені на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У судовому засіданні касаційної інстанції відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби) його правонаступником - Немирівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне:

- на виконання постанови старшого слідчого ОВС СУ ДПС у Вінницькій області від 21.02.2012 в межах кримінальної справи №11420070 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.2006 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт №91/17/НОМЕР_1 від 06.03.2012;

- перевіркою встановлено порушення позивачем п.12.1 ст.12, п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»;

- постановою Тульчинського районного суду від 27.04.2012 провадження у кримінальній справі №11420070 по обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України закрито за нереабілітуючими обставинами на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році», п.4 ст.6, ст.248 Кримінально-процесуального Кодексу України.

- на підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0007641700 від 06.07.2012, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 584 481,2 грн.;

- за результатами адміністративного оскарження, рішенням відповідача скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позиція відповідача полягає в тому, що факт порушення позивачем п.12.1 ст.12, п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та факт несплати позивачем податку з доходів фізичних осіб встановлений постановою Тульчинського районного суду від 27.04.2012 у кримінальній справі №11420070, визнаний позивачем в ході судового розгляду тієї справи та не потребує додаткового доказування.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що закон не містить положень, які б передбачали можливість нарахування податків, виходячи з визначеної висновком спеціаліста суми та з отриманих пояснень осіб. Крім того, суди дійшли висновку, що відповідачем не доведено, що позивач отримав дохід від продажу автомобілів у сумі, зазначеній в акті перевірки №91/17/НОМЕР_1 від 06.03.2012, а тому нарахування з цієї суми податок з доходів фізичних осіб у розмірі 584 481,20 грн. не може вважатись обґрунтованим.

Однак, суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, судами не встановлено порушень вимог Податкового кодексу України в частині дотримання відповідачем порядку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, зокрема, положень п.86.9 ст.86, п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції вбачає, що судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза межами дослідження обставини щодо відповідності суми податкових зобов'язань, визначеної відповідачем оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, розміру податкових зобов'язань, несплата яких встановлена постановою Тульчинського районного суду від 27.04.2012 у кримінальній справі №11420070 по обвинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України.

Крім того, також залишено поза межами судового дослідження по справі як судом першої, так і судом апеляційної інстанції встановлення факту нарахування та сплати позивачем у спірних податкових періодах податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб, нарахованих на суму доходу, отриманого ним від операцій по продажу автомобілів.

Таким чином, невстановлення судами та ненадання правової оцінки наведеним вище обставинам не дають підстав для висновку, що сума грошових зобов'язань, нарахована спірним податковим повідомленням-рішенням, визначена відповідачем з врахуванням нарахованих та сплачених позивачем сум податку з доходів фізичних осіб, нарахованих на суму доходу, отриманого в результаті здійснення операцій по продажу автомобілів.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби) його правонаступником - Немирівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби задовольнити частково.

3. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

СуддіВ.В. Кошіль

О.А. Моторний