h
справа № 2-а-31634/08
категорія 28
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2008 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Крижанівській О.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про визнання дії відповідача незаконними,-
встановив:
ОСОБА_1. звернувся з вказаним позовом до суду, просить стягнути на його користь недовиплачені кошти передбачені ст.ст.37,39,48, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, невиплата яких призвела до порушення його прав.
Заборгованість по підвищенню пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення (ст.39) позивач визначив в розмірі 23875,11 грн. заборгованість по грошовій допомозі з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37) -в розмірі 944,90 грн., заборгованість по щорічній допомозі на оздоровлення (ст.48) -в розмірі 1750,00 грн., заборгованість по додатковій пенсії інваліду 3 групи щодо якого встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою (ст.50) - 902,09грн., а разом -25506 грн.92 коп.
Посилається на те, що отримував відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі та мінімальній пенсії за віком у відповідні періоди.
Позивач в судове засідання не прибув, в своїй заяві просить справу розглянути у його відсутності.
Представник відповідача до суду не з'явився, своїми процесуальними правами, що передбачені ст.49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки до суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Письмових заперечень проти позову не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено , що позивач проживав в спірний період часу в АДРЕСА_1 яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення є інвалідом 3, групи, інвалідність пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Згідно ст.37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.39 Закону, пенсія позивачу, пенсіонеру, повинна була підвищуватись на дві мінімальні зарплати.
В частині вимог щодо стягнення заборгованості по зазначених виплатах за 2007рік, передбачених ст.48 Закону, позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущено річний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в задоволені позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
Відповідно до ст.50 Закону повинна призначатись щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % процентів мінімальної пенсії за віком , проте в спірний період часу ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
В зв'язку з викладеним, розмір недоплачених коштів становить:
Заборгованість по допомозі в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва на позивача (ст. 37) підлягає стягненню в межах одного року позовної давності
з жовтня по грудень 2007 року з 01.05.2008 року по 30.06.2008 року і становить: 944,90 (460грн.Х40%х3=552,00 грн.-6,30 грн. ( отримані по постанові КМ України)=545,70грн.).+(525грн.х2)-20,80 грн. = 399,20 грн.
Розмір мінімальної заробітної плати становив:
З 1 липня1998 року-55грн., з 1січня 2000 року-74грн., з 1 квітня 2000 року-90 грн., з 1 липня 2000 року -118 грн., з 1січня 2002 року-140грн., з 1 липня 2002-165 грн., з 1січня 2003 року-185грн., з 1 грудня 2003 року-205грн., з1 вересня 2004року-237грн., з 1 1 січня 2005року-262 грн., з 1 квітня 2005року -290грн., з1 липня 2005 року -310 грн. з 1 вересня 2005 року - 332грн., з 1 січня 2006 року-350 грн., з 1 липня 2006року-375грн., з1 грудня 2006року -400грн., з 1 квітня 2007 року-420грн., з1 липня 2007 року-440грн., з 1 жовтня 2007 року-460грн.
за 2003 рік -4480,00 грн. (185 х 2 х 11 =4070,00 грн.; 205 х 2 х 1 = 410,00 грн.) -126,00 грн. (отриманих позивачем) = 4354,00 грн.;
за 2004 рік -5176,00 грн. (205 х 2 х 8 = 3280,00 грн.; 237 х 2 х 4 = 1896,00 грн.) -126,00 грн. (отриманих позивачем) = 5050 грн.;
за 2005 рік -7208,00 грн. (262 х 2 х 3 1572,00 грн.; 290 х 2 х 3 = 1740,00 грн.; 310 х 2 х 2 =1240,00 грн. 332 х 2 х 4 = 2656,00 грн.) -126,00 грн. (отриманих позивачем) = 7082 грн.;
за 2007 рік ( у період з липня по грудень) -5400,00 грн. ( 440 х 2 х 3 = 2640,00 грн.;460 х 2 х 3 = 2760,00 грн. ) -63,00 грн. (отриманих позивачем) =5337 грн.;
за 2008 рік ( у період з 01.05.2008 року по 30.06.2008 року) -2100,00 грн. (525 х 2 х 2)- 21 грн. (отриманих позивачем) = 2079 грн., разом відповідно до ст.39 Закону у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця за мінусом одержаних коштів розмірі по 10,50 грн. щомісяця -23902 грн..
Згідно ст. 50 Закону:
за грудень 2007 р. (415,11 грн. х 50% - 8,31 грн.) = 199,25 грн.,
за січень - листопад 2008 р. (470 грн. х 15 % х 3) = 211,50 грн., (481 грн. х 15% х 3)= 216,45 грн., (482 грн. х 15 % х 3) = 216,90 грн., (498 грн. х 15 % х 2) = 149,40 грн., разом 993,50 грн. - (8,31 грн. х 11) = 902,09 грн.
З врахуванням викладеного вище та розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем по виплатах, передбачених ст. 37 Закону становить 944,90 грн. грн., по ст. 39 Закону -23902 грн., по ст. 50 -993,50, а всього -25840,40 грн.
В решті позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду по зазначених виплатах.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і на даний час є управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.
Керуючись Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 158 -163, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користьОСОБА_1944,90 грн. допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37), 23902,00 грн. доплати до пенсії (ст. 39), 993,50 грн. додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю (ст. 50), а всього -25840,40 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко