ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2014 р. Справа № 909/1210/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Центренерго",
юридична адреса: вул. Народного ополчення, 1, м. Київ, 03151
поштова адреса: вул. Воровського, 4, м. Київ, 04053
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця Західбуд",
вул. Шота Руставелі,1, оф.20, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення 461 796,36 грн, з яких:
305 396,34 грн - пені,
156 400,02 грн - штрафу.
за участю представників сторін:
від позивача: Мокрецький О.В.-юрисконсульт ІІ-ої категорії (довіреність №140/22 від 20.06.2014),
від відповідача: представник не з'явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця Західбуд" про стягнення 394 589,60 грн, з яких 237 650, 58 грн пені, 156 939,02 грн штрафу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору №121/54 від 16.12.2013.
Як на докази в підтвердження своїх вимог посилається на договір №121/54 від 16.12.2013, додатки до нього №1 та №2 від 16.12.2013, заявку на постачання продукції №23/5251 від 23.12.2013, акти прийому-передачі від 23.12.2013, від 21.03.2014, від 03.2014, від 31.03.2014, від 26.03.2014, від 24.04.2014, від 29.04.2014, від 30.04.2014, від 13.05.2014, від 19.05.2014, лист вих.№13/2 від 13.06.2014, лист №23/3569 від 18.06.2014, реєстр поставленої та недопоставленої продукції.
29.10.2014 порушено провадження у справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.11.2014.
Ухвалою суду від 06.11.2014, за клопотанням відповідача, відкладено розгляд справи на 27.11.2014.
В судове засіданні 27.11.2014 позивач з'явився, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 305 396,34 грн пені та 156 400,02 грн штрафу. До заяви долучив платіжне доручення №5335 від 24.11.2014 про сплату судового збору за її подання та докази направлення копії даної заяви відповідачу.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п. 3.10 постанови пленуму ВГСУ, передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ч.4 ст.22 ГПК України, суд прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству і не порушують процесуальних прав відповідача.
Таким чином, предметом розгляду даної справи є стягнення 305 396,34 грн пені та 156 400,02 грн штрафу.
Відповідач в судове засідання 27.11.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.11.2014 не виконав, при цьому явка сторін в судове засідання визнавалась обов'язковою. 26.11.2014 за вх.№18843/14 до суду надійшла заява відповідача, відповідно до якої останній просить відкласти розгляд справи, у зв'язку із участю представника в іншому судовому засіданні.
За наслідком судового засідання, розгляд справи відкладено на 18.12.2014, явку сторін в судове засідання визнано обов'язковою.
В судове засідання 18.12.2014 позивач з'явився, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання 18.12.2014 не з'явився. 17.12.2014 за вх.№20221/14 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити. При цьому просить обмежити розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та зменшити розмір штрафу відповідно до ст. п. 3 ст. 83 ГПК України, ч.1 ст. 233 ГК України, ч.3 ст. 551 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши наявні докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.
16.12.2013 між публічним акціонерним товариством "Центренерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фортеця Західбуд" укладено договір №121/54, за яким відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію згідно умов договору, а позивач - прийняти та оплати її (п.п. 1.1,1.2).
Найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки (графік) поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку до договору (п.1.3).
Ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним договором. Ціни на продукцію визначаються в додатку до договору (п.п. 2.2, 2.3).
Місце, строк (графік) поставки продукції визначається в додатку до договору (п.п.3.2).
Сторонами узгоджено, що фактичний об'єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, тобто позивача, яка є невід'ємною частиною договору (п.3.3).
Відповідач зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором (п. 7.3.1). Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції (п. 5.3 ).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення їх печатками і діє протягом строку, зазначеного в додатку до договору. Невід'ємною частиною цього договору є додатки №1 та №2 (п.п.12.1, 14.1).
У відповідності до положень договору сторонами 16.12.2014 підписано додаток №1, яким узгоджено найменування, асортимент, кількість, ціну продукції, умови розрахунків та додаток №2 до договору, яким встановлено графік постачання продукції, а саме броні катаної вуглерозмольних млинів.
Відповідно до п. 2 додатку №1 до договору загальна вартість продукції з ПДВ складає 5 386 250, 00 грн (вартість продукції за 1 тонну складає 13900 грн).
Відповідно до п. 5 додатку №1 до договору, строк поставки-після отриманої письмової заявки покупця, згідно запланованого обсягу та графіку постачання 2013-2014, з правом дострокової поставки.
Строк дії договору - до 31.12.2014 (п.9 додатку №1).
Згідно графіку постачання броні катаної вуглерозмольних млинів (додаток №2 до договору) поставка повинна була здійснюватись наступним чином:
на Зміївську ТЕС ПАТ "Центренерго":
- поставка прокату гарячекатаного спеціального для футеровки барабанних млинів L=8800+100 мм , H=234+/- 3 мм: 26 тонн - березень 2014 року; 100 тонн- травень 2014; 111, 5 тонн - липень 2014;
- поставка прокату гарячекатаного спеціального для футеровки барабанних млинів L=8200+100 мм , H=234+/- 3 мм (М-1А, МЗБ): 50 тонн - квітень 2014, 50 тонн- травень 2014;
на Трипільську ТЕС ПАТ "Центренерго":
- поставка прокату гарячекатаного спеціального для футеровки барабанних млинів L=8800+100 мм , H=234+/- 3 мм ): 50 тонн - січень 2014.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даної справи є стягнення пені та штрафу за недопоставку прокату гарячекатаного спеціального для футеровки барабанних млинів L=8800+100 мм , H=234+/- 3 мм на Зміївську ТЕС ПАТ "Центренерго".
На виконання взятих на себе договірних зобов'язань, позивач 23.12.2013 направив відповідачу заявку №23/5251 на постачання продукції, відповідно до якої поставка прокату гарячекатаного спеціального для футеровки барабанних млинів L=8800+100 мм , H=234+/- 3 мм на Зміївську ТЕС ПАТ "Центренерго" повинна була здійснюватись наступним чином:
- 26 тонн - березень 2014 року;
- 100 тонн- травень 2014;
- 111, 5 тонн - липень 2014
Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, продукцію поставив наступним чином:
- 23.12.2013 достроково поставив 36, 231 тонн, що підтверджується актом прийому-передачі від 23.12.2013;
- 27, 795 тонн 21.03.2014, що підтверджується актом прийому-передачі від 21.03.2014;
- 18, 725 тонн 26.03.2014, що підтверджується актом прийому-передачі від 26.03.2014.
Вказані акти прийому-передачі підписані сторонами без зауважень та скріплені їх печатками.
Таким чином, недопоставка продукції за договором №121/54 від 16.12.2013 у травні 2014 склала 49, 24 тонн на суму 684 436, 00 грн, у липні 2014 - 111,5 тонн на суму 1 549 850, 00 грн.
Пунктом 9.2 договору сторонами обумовлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з відповідача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, припинення чи зміна зобов'язання, якщо це передбачено договором або законом, сплата неустойки. За статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв'язку з простроченням зобов'язання.
Крім того, слід зазначити, що положення п. 9.2 договору узгоджується з приписами частини другої статті 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, яким є позивач - Публічне акціонерне товариство "Центренерго", або, порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до п.9.2 договору та, враховуючи положення норми чинного законодавства, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 305 396, 34 грн нараховану в розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з яких допущено прострочення, зокрема:
- з 684 436,00 грн вартості продукції, з яких допущено прострочення за період з 01.06.2014-26.11.2014 (179 календарних днів) нараховано 122 514, 04 грн пені;
- з 1 549 850, 00 грн вартості продукції, з яких допущено прострочення за період з 01.08.2014-26.11.2014 ( 118 календарних днів) нараховано 182 882, 30 грн пені;
та штраф в сумі 156 400,02 грн розрахований в розмірі 7 % від вартості продукції, з яких допущено прострочення, тобто з 2 234 286, 00 грн (684 436,00 грн +1 549 850, 00 грн).
Суд, перевіривши правильність нарахування штрафних санкцій, встановив, що розрахунки є арифметично вірними, а відтак вимога про стягнення 305 396,34 грн пені та 156 400,02 грн штрафу підлягає задоволенню.
Твердження відповідача про застосування положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996, відповідно до якого розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суд не бере до уваги, оскільки зазначений Закон застосовується тільки до грошових зобов'язань. В даному випадку має місце несвоєчасне виконання негрошових зобов'язань.
Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафу, то суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Правовий аналіз ст. 83 ГПК, ст. 233 ГК та ст. 551 ЦК України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, всупереч положенням вказаних статей відповідач, звернувшись із клопотанням про зменшення розміру стягуваного з нього штрафу, не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним договірного зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій. Посилання відповідача на нестабільну політичну та економічну ситуацію, не може бути прийнято до уваги, оскільки її наслідки негативно впливають на всіх суб'єктів господарювання і не тільки на відповідача, а й на позивача у тому числі.
У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.4-5, 32-34, 43, 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов публічного акціонерного товариства "Центренерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця Західбуд" про стягнення 461 796,36 грн, з яких 305 396,34 грн - пені, 156 400,02 грн - штрафу - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця Західбуд" (вул. Шота Руставелі, 1,оф.20, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 34268751) на користь публічного акціонерного товариства "Центренерго" (вул. Народного ополчення, 1, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 22927045) 305 396 (триста п'ять тисяч триста дев'яносто шість) грн 34 коп. пені, 156 400 (сто п'ятдесят шість тисяч чотириста) грн 02 коп. штрафу, 9 235 (дев'ять тисяч двісті тридцять п'ять) грн 93 коп. судового збору.
Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.12.14
Суддя Соботник В. В.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Лоза В.В. 22.12.14