ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" грудня 2014 р. Справа № 5019/117/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши заяву ПАТ "Рівнеазот" про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 08.06.20011 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 року у справі

За позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"

про стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 362 963 597 грн. 28 коп.

Представники :

від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" : Старчик А.А.

від ПАТ "Рівнеазот" : Никонець Д.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 08.06.2011 року у справі №5019/117/11 позовні вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 392 493 273 грн. 50 коп. задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 315 865 678,78 грн. основного боргу за поставлений природній газ, 31 810 952,80 грн. пені, 16 672 418,26 грн. інфляційних втрат, 6 033 626,15 грн. 3% річних, 24 061,80 грн. витрат на оплату державного мита та 222,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2014 року, рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення змінено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 27 026 494,52 грн. - пені, 5747 035,60 грн. - 3% річних, 14 324 388,38 грн. - інфляційних, 23 582,40 грн. - судового збору, 218,25 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" звернулося до господарського суду Рівненської області із заявою №342-юв від 21.11.2014 р. про відстрочку виконання рішення суду від 08.06.2011 р. у справі №5019/117/11 за позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 362 963 597 грн. 28 коп. боргу.

Подану заяву ПАТ «Рівнеазот» мотивує тим, що ПАТ «Рівнеазот» є бюджетоутворюючим підприємством, яке на сьогоднішній день перебуває в скрутному фінансовому становищі, наявна загроза банкрутства підприємства. В разі виконання рішення, прийнятого по даній справі та стягнення заборгованості ПАТ «Рівнеазот» може припинити свою діяльність повністю, що матиме негативні наслідки як для працівників підприємства - мешканців міста Рівного та Рівненської області, які залишаться без роботи так і для державного та місцевих бюджетів, до яких ПАТ «Рівнеазот» регулярно сплачує податки та збори встановлені чинним законодавством.

Згідно поданої податковому органу податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування становлять 4 625 319 554 грн., в той час як витрати становлять 5 528 127 436 грн. Об'єкт оподаткування при таких показниках є від'ємним та становить: - 902 807 882 грн. Кошти на банківських рахунках ПАТ «Рівнеазот» майже відсутні. Крім цього, коливання курсу гривні, нестабільна соціально - політична, економічна ситуація в країні негативно впливає на діяльність підприємства, що має наслідком зниження фінансових показників.

Крім того, заявник наголошує, що 09 липня 2014 року Кабінетом Міністрів країни було винесено постанову № 296 «Деякі питання забезпечення населення, підприємств, установ та організацій природним газом до кінця опалювального сезону 2014/2015 року», яка набрала чинності 01 серпня 2014 року. Останньою затверджено розподіл обсягів природного газу я споживачів різних категорій адміністративно-територіальних одиниць, починаючи з серпня 2014 р. до кінця опалювального сезону 2014/2015 p., а також встановлено ряд зв'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, НАК «Нафтогаз України», газотранспортних, газорозподільних та газопостачальних підприємств, та інших суб'єктів ринку природного газу України на зазначений період.

Оскільки ПАТ «Рівнеазот» належить до підприємств, які виробляють мінеральні добрива та постійно використовує природний газ для технологічних потреб у виробничому процесі (як сировину та паливний ресурс), то положення цієї постанови безпосередньо стосуються його інтересів.

Так, пунктом першим Постанови № 296 затверджено розподіл місячних обсягів природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання у розрізі адміністративно територіальних одиниць на період з 1 серпня 2014 року по 31 березня 2015 року, згідно з додатками 1-4 Постанови. Зокрема, для усіх господарюючих суб'єктів Рівненської області дозволено використати обсяг природного газу, що є понад удвічі меншим ніж обсяг природного газу, що знаходиться у власності ПАТ «Рівнеазот».

Водночас, при повному завантаженні потужностей підприємства місячна потреба в природному газі перевищує у 2-4 рази ті об'єми, які передбачені Постановою № 296 для всієї Рівненської області.

В подальшому 29 вересня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято ще одну постанову № 488 «Про використання природного газу підприємствами -виробниками мінеральних добрив». Зі змісту вказаної постанови слідує, що з 01 жовтня 2014 року до закінчення осінньо-зимового періоду 2014/15 року або до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України підприємства, які вироблять мінеральні добрива (код 20.15 згідно КВЕД) повинні припинити використання природного газу для технологічних потреб, крім такого газу, який буде імпортований ними після набрання чинності цією постановою.

Заявник вважає, що вказані постанови Кабінету Міністрів України № 296 від 09 липня 2014 року та № 488 від 29 вересня 2014 року позбавляють можливості ПАТ "Рівнеазот" в повній мірі реалізовувати законне право власності на його природний газ, що зважаючи на скрутне фінансове становище, може призвести до повного припинення діяльності підприємства.

На виконання зазначених постанов КМУ ПАТ «Рівнеазот» зобов'язане призупинити виробництво як мінімум на півроку (до кінця опалювального сезону 2014/2015 років). Це призведе до незворотних наслідків в технологічній, економічній та і соціальній сфері.

Так, внаслідок зупинки підприємства збитки складуть:

прогнозоване скорочення обсягів виробництва та реалізації товарної продукції -близько 285 млн. грн. на місяць,

зменшення надходжень валютної виручки 7,5 млн. дол. США на місяць,

збитки внаслідок витрат на утримання обладнання, персоналу, дотримання умов охорони праці, невиконання договірних зобов'язань в умовах простою складуть близько 64,4 млн. грн. на місяць,

збитки внаслідок вимушеного виведення з експлуатації технічного обладнання складуть 13,2 млн. грн.

Таким чином, орієнтовно підприємство щомісячно втрачатиме понад 450 млн. грн. внаслідок вимушеного простою через неможливість використання природного газу, що у свою чергу абсолютно унеможливлює виконання рішення суду.

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надала заперечення на заяву ПАТ «Рівнеазот» про відстрочку виконання рішення в яких зазначає, що доводи викладені в заяві Відповідача є безпідставними та необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому дана заява не підлягає задоволенню. Вважає, що у Відповідача відсутні такі обставини особливого характеру, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Посилання Відповідача на важкий фінансовий стан підприємства не є виключною обставиною у розумінні ст. 121 ГПК України, з наявністю якої пов'язується можливість надання відстрочки виконання рішення. Крім того Позивач зазначає, що НАК «Нафтогаз України», забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, НАК «Нафтогаз України» як державне підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. НАК «Нафтогаз України» для безперервного постачання газу споживачам, повинна постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на користь НАК «Нафтогаз України», що внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ Позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних, що Позивач свою господарську діяльність за 2013 рік завершив з чистим збитком в 12 521 324.00 тис. грн.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що заява ПАТ "Рівнеазот" підлягає частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п. 7.2.постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

ПАТ «Рівнеазот» є бюджетоутворюючим підприємством, яке на сьогоднішній день перебуває в скрутному фінансовому становищі, наявна загроза банкрутства підприємства. В разі виконання рішення, прийнятого по даній справі та стягнення заборгованості ПАТ «Рівнеазот» може припинити свою діяльність повністю, що матиме негативні наслідки як для працівників підприємства - мешканців міста Рівного та Рівненської області, які залишаться без роботи так і для державного та місцевих бюджетів, до яких ПАТ «Рівнеазот» регулярно сплачує податки та збори встановлені чинним законодавством.

Згідно поданої податковому органу податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, (том 3 арк.с. 87-98) доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування становлять 4 625 319 554 грн., в той час як витрати становлять 5 528 127 436 грн. Об'єкт оподаткування при таких показниках є від'ємним та становить: - 902 807 882 грн. Кошти на банківських рахунках ПАТ «Рівнеазот» майже відсутні, що підтверджується довідками банку «Фінанси та кредит» (том 3 арк.с 99) , ПАТ «Банк Кліринговий дім» (том 3 арк.с. 100) та філією ПАТ «Укрексімбанк» м.Рівне (том 3 арк.с. 101). Крім цього, коливання курсу гривні, нестабільна соціально - політична, економічна ситуація в країні негативно впливає на діяльність підприємства, що має наслідком зниження фінансових показників.

Негативні наслідки для підприємства мали й інфляційні процеси в економіці держави. Так, за даними Держкомстату середній індекс інфляції за період 2010-2013 роки склав 103,5 %, а за період січень - травень 2014 року зріс до 110,5 %.

Разом з тим ПАТ «Рівнеазот» за три місяці 2014 року вдалося збільшити виробництво вапняково-аміачної селітри на 2,14% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Так за цей час було вироблено 130 320 тонн (+2 732 тонн порівняно з аналогічним періодом попереднього року) цього міндобрива.

Крім цього ПАТ «Рівнеазот» збільшило у цьому ж періоді виробництво і аміаку рідкого технічного у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Приріст виробництва рідкого аміаку становив 1 083 тонн.

Випуск та реалізація інших видів міндобрив, зокрема аміачної селітри, знизився. За перший квартал 2014 року ПАТ «Рівнеазот» виготовив 138 309 тонн аміачної селітри, 11 933 тонни аміаку водного технічного та 191 651 тонну неконцентрованої азотної кислоти. Обсяг виробництва мінеральних добрив у перерахунку на 100% поживних речовин за три місяці 2014 року склав 85 124 тони.

Рентабельність підприємства прямо пропорційно залежить від попиту на ринку. ПАТ «Рівнеазот» використовує підвищення попиту на те чи інше міндобриво для нарощення обсягів виробництва найбільш затребуваного виду мінеральних добрив.

Всі ці обставини значно ускладнюють виконання ПАТ «Рівнеазот» рішення господарського суду Рівненської області від 08.06.20011р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 року.

Окрім цього, відповідно до позиції Вищого господарського суду України, викладеній у його Постанові від 09.04.2008 року у справі № 1/13, до обставин, що ускладнюють виконання рішення, відносяться нерентабельність підприємства, наявність боргу перед ним інших контрагентів (відмовлено у порушенні провадження з перегляду ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.06.2008року).

Характерною особливістю 2014 року є отримання хімічними підприємствами природного газу за порівняно нижчими з минулим роком цінами, що, безумовно, позначиться на рівні собівартості виробництва продукції, а відповідно і цінах. Згідно з Постановою КМУ № 951 від 30 грудня 2013р. рекомендовано Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, за погодженням із Міністерством економічного розвитку і торгівлі встановити з 1 січня 2014 р. граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання - 3113 грн. за 1000 куб. м на І квартал 2014 р. (без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 %, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом). Оскільки при виробництві азотних добрив частка природного газу є важливою складовою їх собівартості, то слід очікувати певної стабілізації оптово-відпускних цін та прогнозованого їх збереження впродовж 2014 року. Внаслідок цього очікується стабілізація фінансового стану ПАТ «Рівнеазот».

Все вищенаведене та вказані фінансові показники і статистичні дані свідчать про:

1. початок стабілізації фінансового стану підприємства лише з січня 2014 року,

2. збитковість підприємства через незалежні від нього причини (зменшення попиту на азотну продукцію, постійне зростання тарифів на електроенергію та природний газ),

3. негативний вплив на господарську діяльність підприємства інфляційних процесів в економіці України.

Слід зауважити, що Вищий господарський суд України у своїх постановах від 27 травня 2014 року у справі № 913/1238/13; від 28 січня 2014 року у справі № 913/1817/13; від 19 листопада 2013 року у справі № 913/1613/13; від 12 листопада 2013 року у справі № 17/5014/1449/2012; від 08.10.2013 року у справі № 11/5014/1672/2012; від 04.03.2014 року по справі № 905/1336/13-г; від 08.10.2013 року по справі № 11/5014/1672/2012; від 09.07.2014 року по справі № 5023/086/12; від 13.08.2013 року по справі № 5013/867/11 погодився з судами попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що до обставин, які роблять неможливим негайне виконання рішення суду та є достатніми підставами для відстрочення виконання рішення належать зокрема тяжкий матеріально-фінансовий стан підприємства, зростання кредиторської заборгованості, інфляційні процеси в економіці, відсутність достатніх обігових коштів, зменшення кількості замовлень на продукцію, зростання цін на природний газ, що обумовило зростання собівартості продукції тощо.

Керівництво підприємства вживає всіх можливих заходів для стабілізації та забезпечення сталого функціонування підприємства в умовах зростання кризових явищ в Україні, водночас шукає способи погашення існуючої кредиторської заборгованості. Однак, вирішення проблем спрямованих на зміцнення фінансової стабільності ПАТ «Рівнеазот» потребує певного часу.

В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Отже, враховуючи усі викладені вище обставини, дослідивши та оцінивши як доводи заявника так і заперечення стягувача, господарський суд прийшов до висновку про доцільність та можливість часткового задоволення заяви відповідача та надання відстрочки виконання рішення господарського суду Рівненської області від 08.06.20011 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 року у справі №5019/117/11 строком на 1 (один) рік.

Поряд з тим, слід зауважити, що надання відстрочки виконання судового рішення строком на 5 років, як на цьому наполягає відповідач, порушить право позивача на своєчасне виконання рішення суду. При цьому надання відстрочки виконання судового рішення строком на 1(один) рік з урахуванням викладених вище фактичних обставин надає відповідачеві можливість у повному обсязі сплатити стягнуті судовим рішенням грошові кошти, а позивачеві - отримати повне фактичне виконання рішення суду.

Позивач проти вимог заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення заперечив та послався на важке фінансове становище підприємства - НАК «Нафтогаз України», а також на те, що відстрочка виконання рішення суду у даній справі зробить критичним фінансове становище позивача. Позивач послався на наявність звітів про фінансові результати, якими можуть бути підтверджені доводи про важке фінансове становище позивача.

При цьому Позивач не надав документального підтвердження викладених у запереченнях доводів, зокрема, відомостей щодо залучення комерційних кредитів за ринковими ставками, наявності боргів перед іноземними інвесторами та необхідності постійного проведення розрахунків з ними, тощо. Крім того Позивач не довів належними доказами того, що він є підприємством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави і що саме на НАК "Нафтогаз України" лежить обов'язок по безперервному постачанню газу споживачам.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 08.06.20011 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 року у справі №5019/117/11 задоволити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Рівненської області від 08.06.20011 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 року у справі №5019/117/11 строком на 1 (один) рік.

Суддя Бережнюк В.В.