ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
11.12.06р. |
|
Справа № А36/432 |
За позовом Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 5227грн. 50коп.
Суддя М.П. Кожан
Секретар судового засідання О.І.Гриценко
Представники сторін:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача до бюджету загальну суму боргу з штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5227грн.50коп. на підставі ст.. 17, 25 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та ст.. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Відповідач заперечення на позовну заяву не надав, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за адресою, зазначеною у довідці адресного бюро від 24.11.2006р., у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
На адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.
Дослідивши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до акту перевірки НОМЕР_1 від 26.01.2005р. позивачем було здійснено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу СПД.
На підставі вищевказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2 від 28.01.2005р. рішення НОМЕР_2 від 2801.2005р., відповідно до якого позивачем, на підставі акту перевірки НОМЕР_1 від 26.01.2005р., визначено податкові зобов'язання у сумі 55227,50грн.
Суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст..106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч.2 ст..106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Згідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача до бюджету загальну суму боргу з штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5227грн.50коп. на підставі Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Відповідно до вказаних нормативних актів податкові органи після встановлення порушення вищезазначених законів виносять рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до якого визначають відповідачу суму штрафних (фінансових) санкцій відповідно до правопорушення.
На підтвердження обставин, викладених у позовній заві, позивачем надано суду копію корінця податкового повідомлення-рішення НОМЕР_2 від 2801.2005р., відповідно до якого позивачем, на підставі акту перевірки НОМЕР_1 від 26.01.2005р., визначено податкові зобов'язання у сумі 55227,50грн.
Доказів прийняття та врученні відповідачу відповідного рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій, в межах та порядку, передбаченому Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»позивачем суду не надано.
Відповідно до пп.3.1.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Таким чином, щодо стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою у встановлені строки узгодженого податкового зобов'язання, Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” встановлено інший порядок ніж той, що обрано позивачем.
За викладених обставин суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позвних вимог в повному обсязі.
Вимоги позивача щодо накладення арешту на активи, що належать відповідачу на підставі ст. 117 КАС України задоволенню не підлягають у зв”язку з тим, що позивач не довів що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення постанови в адміністративній справі.
Керуючись Законом України „Про державну податкову службу”, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.П. Кожан