Суддя-доповідач -Нікулін О.А. Головуючий у 1 інстанції - Суконцева С.М.
Донецький апеляційний адміністративний суд
ПостаНОВА
Іменем України
21 жовтня 2008 року справа № 22-а-10723/08
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
|
головуючого |
Нікуліна О.А. |
|
Суддів при секретарі за участю: |
Сіваченко І.В., Дяченко С.П. Шептульовій С.Ю. сторони не з'явились |
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу відповідача: |
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Луганської області |
|
на постанову |
Кіровського міського суду Луганської області |
|
|
від 15.08.2008 року |
|
по справі |
№ 2-а-206/08 |
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Луганської області |
|
про |
стягнення недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня,- |
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Кіровського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Луганської області про стягнення недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня за 2002-2008 роки в сумі 15 289, 83 грн.
Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 15.08.2008р. позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 7 691, 69 грн. за 2004, 2007, 2008 роки за рахунок коштів Державного бюджету України. В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.
22.08.2008р. Управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Луганської області подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а безпідставне стягнення грошових коштів з УПСЗН створює загрозу інтересам держави у сфері виконання соціальних програм.
Сторони до судового засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій і відповідач сплатив йому одноразову грошову допомогу до 5 травня у 2007 році - 300 грн., у 2008 році - 350 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу частково задовольнити, а судове рішення підлягає скасуванню в частині стягнення недоотриманих коштів щорічної допомоги до 5 травня за 2004 рік з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є ветераном війни-інвалідом війни, що підтверджується посвідченням серії Б №444488, виданого в 2003 році (а.с.6).
Згідно листа відповідача, позивачу було фактично сплачено одноразову грошову допомогу передбачену спеціальним Законом № 3551-ХІІ до 5 травня у 2007 році - 300 грн., у 2008 році - 350 грн. (а.с.4)
Правовий статус інвалідів війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги інвалідам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 13 якого передбачає пільги інвалідам війни та особам, прирівняним до них.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення, внаслідок чого колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що з Управління здійснюється безпідставне стягнення грошових коштів.
Судом першої інстанції вірно застосовано норми рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р., якими визнані неконституційними відповідні положення Законів про бюджети України на 2007 та 2008 роки і тому позивачу повинні були проведені за 2007 та 2008 роки виплати грошової допомоги у відповідності до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до принципу верховенства права та законності-суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,- судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента, Постанови Верховної ради України, Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону, які мають більшу юридичну силу ніж підзаконні акти.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення з Управління одноразової щорічної допомоги за 2007 та 2008 роки.
Апеляційний розгляд справи здійснений, виходячи з зазначених норм, з урахуванням Рішення Європейського Суду з прав людини «Кечко проти України», а саме з врахуванням зауважень Суду, якими визначено, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Однак суд першої інстанції помилково стягнув з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Луганської області на користь позивача недоотриману суму щорічної разової допомоги до 5 травня за 2004 рік з огляду на наступне.
За правилами ст. 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12 особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Рішення Конституційного суду України №20-рп/2004, яке стало підставою для стягнення недоотриманих коштів за 2004 рік, було прийнято 01грудня 2004 року, тобто після спливу строку звернення за відповідною допомогою, тому судова колегія вважає за необхідне відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги за 2004 рік.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.3 ч. 1 ст. 198, 202, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 15 серпня 2008 року у справі № 2-а-206/08 - задовольнити частково.
Постанову Кіровського міського суду Луганської області від 15 серпня 2008 року у справі № 2-а-206/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Луганської області про стягнення недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня - скасувати в частині стягнення недоотриманих коштів щорічної допомоги до 5 травня за 2004 рік.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Луганської області в частині стягнення недоотриманих коштів щорічної допомоги до 5 травня за 2004 рік.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотримані суми щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки в сумі 5828, 86 грн.
В іншій частині постанову Кіровського міського суду Луганської області від 15 серпня 2008 року у справі № 2-а-206/08 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: О.А. Нікулін
Судді: С.П. Дяченко
І.В. Сіваченко