Суддя-доповідач -Нікулін  О.А.                     Головуючий у 1 інстанції - Суконцева С.М.

                                 Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                 Ухвала

                                                           Іменем України

21 жовтня  2008 року                                                             справа № 22-а-10722/08

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

ВСТАНОВИВ:

  Позивач - ОСОБА_1  звернувся   до Кіровського міського   суду  Луганської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської  міської  ради  Луганської  області  про стягнення недоотриманої разової грошової  допомоги  до  5  травня за  2008  рік   в  сумі  2095  грн.

                Постановою Кіровського  міського  суду  Луганської   області від 14.08.2008р. позовні вимоги ОСОБА_1  були задоволені повністю. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської  міської  ради  Луганської  області на користь ОСОБА_1   2095 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

22.08.2008р. Управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської  міської  ради  Луганської  області подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 13  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а безпідставне стягнення грошових коштів з УПСЗН створює загрозу інтересам держави у сфері виконання соціальних програм.

Сторони до судового засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені  належним чином.

Відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників  бойових  дій  і відповідач сплатив йому   одноразову грошову допомогу до 5 травня у  2008  році - 310 грн.

         Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

            Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

         З матеріалів справи вбачається, що позивач користується пільгами встановленими для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням  (а.с.6).

  Згідно листа відповідача, позивачу було фактично сплачено одноразову грошову допомогу передбачену спеціальним Законом № 3551-ХІІ до 5 травня  у  2008  році - 310 грн. (а.с.6)

          Правовий статус інвалідів війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги інвалідам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 13  якого передбачає пільги інвалідам війни  та особам, прирівняним до них.

         Відповідно до ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі  5  мінімальних пенсій за віком.

         Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення, внаслідок чого колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що з Управління здійснюється безпідставне стягнення грошових коштів.

  Судом першої інстанції вірно застосовано норми рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р., яким визнані неконституційними відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», і тому позивачу повинні були проведені за 2008 рік виплати грошової допомоги у відповідності до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

  Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

            Відповідно до принципу верховенства права та законності-суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та  визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,- судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента, Постанови Верховної ради України, Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону, які мають більшу юридичну силу ніж підзаконні акти.        

          Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції  щодо стягнення з Управління одноразової щорічної допомоги за 2008 рік.

         Апеляційний розгляд справи здійснений, виходячи з зазначених норм, з урахуванням Рішення Європейського Суду з прав людини «Кечко проти України», а саме з врахуванням зауважень Суду, якими визначено, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

         Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.  

         Керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

         Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської  міської  ради  Луганської  області на постанову Кіровського  міського  суду  Луганської   області від   14  серпня  2008 року у справі № 2-а-224/08 - залишити без задоволення.

         Постанову Кіровського  міського  суду  Луганської   області від 14  серпня  2008 року у справі № 2-а-224/08 - залишити без змін.      

                  Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

          Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                                                                            

Судді: