Справа № 2а -5059/08 Категорія № 48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06» листопада 2008 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                                           Кучуріної Л.С.,  при секретарі:  Лемба А.В.

в присутності сторін: позивач :      ОСОБА_1

представник відповідача : не з'явився третя особа: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації, третя особа - Управління державного казначейства у Марківському районі про зобов'язання здійснити перерахунок та стягнення заборгованості по невиплаченій щорічній грошовій допомозі до 5-го травня учаснику ЧАЕС, -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації, третя особа -Управління державного казначейства у Марківському районі про зобов'язання здійснити перерахунок та стягнення заборгованості по невиплаченій щорічній грошовій допомозі до 5-го травня учаснику ЧАЕС, в якому послався, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом II групи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що діями відповідача порушено його право на виплату вказаної допомоги. У 2006-2007 році щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня виплачувалась, але в значно меншому розмірі.

Тому позивач просив зобов'язати відповідача перерахувати щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та здійснити виплату на його користь недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2006-2007 роки, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та зобов'язання УПСЗН Марківської РДА Луганської області у подальшому перераховувати та виплачувати грошову допомогу до 5 травня.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог письмово заперечував, пояснив, що частиною 5 статей 12, 13, 14, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено щорічно до Дня перемоги виплачувати ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність цього закону, разову грошову допомогу у кратному співвідношенню до розміру мінімальної пенсії за віком. Але п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині виплати разової грошової допомоги до Дня Перемоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, дію цих статей було призупинено. Крім того, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допомоги цим законом не передбачено.

В той же час представник відповідача вказував, що відповідними статтями Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" розміри щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги ветеранам війни встановлюються, виходячи з обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету на відповідний рік.

Разом з тим, ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та просила розглянути справу за її відсутністю, про що надала письмову заяву.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом II групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданим 15.05.2000 року Луганською обласною державною адміністрацією Луганської області, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».

Правовий статус інваліда війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 13 якого передбачає пільги інвалідам війни.

Відповідно до вимог п. 1 ч.2 ст. 7 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12 до інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ позивач має право на одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

2

Суд зазначає, що виплат, здійснені відповідачем у 2007 році відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, » не відповідають розмірам, зазначеним частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та свідчать про порушення відповідачем приписів підпункту 17-1 даного Закону.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на вимоги Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», оскільки зазначений закон прийнятий в межах бюджетних відносин, які регулюються Бюджетним кодексом України, що набрав чинності з 1 січня 2002 року. Пунктом 20 статті 2 Кодексу передбачено, що законом про Державний бюджет України затверджують повноваження органів державної влади в здійсненні виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Таким чином, спірні відносини не є бюджетними, зміни до спеціального закону у зв'язку з їх прийняттям не вносились.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у розмірі 360  грн.

Враховуючи зазначене, виплата разової щорічної грошової допомоги у 2007 році здійснена відповідачем з порушенням норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає за можливе визнати противоправними дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної держадміністрації Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду II групи за 2007 рік у розмірі меншому, ніж визначено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позовні вимоги позивача в частині подальшого перерахунку та виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду II групи задоволенню не підлягають, оскільки суд вважає, що в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління в подальшому робити перерахунок та виплату допомоги до 5 травня є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, як інвалід війни, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 22 Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 по справі №1-29/2007, Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст. ст. 17, 18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації, третя особа - Управління державного казначейства у Марківському районі про зобов'язання здійснити перерахунок та стягнення заборгованості по невиплаченій щорічній грошовій допомозі до 5-го травня учаснику ЧАЕС, задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 у вигляді щорічної одноразової допомоги, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду II групи за 2007 рік, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. Постанову складено та підписано 06 листопада 2008 року.