Справа № 465/10962/13 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.
Провадження № 22-ц/783/5933/14 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.
Категорія: 41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Струс Л.Б.
суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.
при секретарі: Бадівській О.О.
за участю: ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди за слова про його, ОСОБА_2, нібито співпрацю зі спецслужбами комуністичного режиму, що не відповідають дійсності і ганьблять його честь і гідність із стягненням судових витрат та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за розповсюдження спотвореної інформації, що призвело до виключення з членів Спілки політв'язнів України, зганьбило його честь та гідність, а також зобов'язання вибачитися перед ним за розповсюджену неправдиву інформацію відносно нього та батьків, незаконне виключення із членів Спілки політичних в'язнів України та відшкодування судових витрат,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовними вимогами до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди за слова нібито його співпрацю зі спецслужбами комуністичного режиму, що не відповідають дійсності і ганьблять його честь і гідність із стягненням судових витрат. Згідно уточнених позовних вимог ОСОБА_2 просить визнати інформацію, виголошену ОСОБА_4 13 липня 2013 року в приміщенні Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на звітно-воборній конференції Львівської обласної спілки політичних в'язнів України «…У мене є архівний документ, який підтверджує про співпрацю ОСОБА_2 із спецслужбами комуністичного режиму. Якщо цікаво, я його зачитаю…», неправдивою. Визнати інформацію, виголошену ОСОБА_4 «…У мене є архівний документ, який підтверджує про співпрацю ОСОБА_2 із спецслужбами комуністичного режиму. Якщо цікаво, я його зачитаю…», недійсною. Стягнути із ОСОБА_4 на його користь моральну шкоду в розмірі 50 тисяч грн., оскільки виголошена ОСОБА_4 вказана вище інформація є неправдивою, не відповідає дійсності, ганьбить його честь і гідність, а також завдала фізичних страждань. Стягнути з відповідача судові витрати понесені ним з розгляду даної справи в розмірі 500 грн.
ОСОБА_4 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за розповсюдження спотвореної інформації, що призвело до виключення його з членів Спілки політв'язнів України, зганьбило його честь та гідність, а також зобов'язання вибачитися перед ним за розповсюджену неправдиву інформацію відносно нього та батьків незаконне виключення із членів Спілки політичних в'язнів України та відшкодування судових витрат. Згідно уточнених вимог ОСОБА_4 просить відмовити Горовому у позовній заяві за безпідставністю. Визнати інформацію наведену ОСОБА_2 у листі від 21 жовтня 2013 року № 54 недостовірною, неправдивою і такою, що ображає його і його батьків - політв'язнів, честь і гідність та принижує його, як депутата Львівської обласної ради, як громадського діяча, як почесного голову Франківського осередку Спілки, ділову репутацію, а дії ОСОБА_2, протиправними. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в сумі 50 тисяч грн.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 відмовлено за безпідставністю.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано інформацію наведену ОСОБА_2 у листі від 21 жовтня 2013 року № 54 частково недостовірною, неправдивою і такою, що ображає ОСОБА_4 і його батьків - політв'язнів, принижує його честь і гідність. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 2000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
В решті вимог за зустрічним позовом відмовлено за безпідставністю.
Дане рішення оскаржив ОСОБА_2 подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що судом неповністю з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають дослідженим під час судового засідання обставинам справи, неправильно встановлені і не досліджені обставини і документи, які мають значення для справи. Вказує, що судом порушено норми процесуального права в частині прийняття зустрічного позову. Звертає увагу, що 09 липня 2014 року відповідач подав до суду доповнення про збільшення позовних вимог до 50 тисяч гривень, однак не додав документ, що підтверджує сплату судового збору. Також зазначає, що районний суд в рішенні покликається на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди» однак Постановою № 1 Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визнана такою, що втратила чинність постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян і організацій» (зі змінами від 31 березня 1995 року №4).
Просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 липня 2014 року та постановити нове рішення, яким визнати інформацію, виголошену ОСОБА_4 13 липня 2013 року в приміщенні Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на звітно-виборній конференції Львівської обласної спілки політичних в'язнів України: «У мене є архівний документ, який підтверджує про співпрацю ОСОБА_2 із спецслужбами комуністичного режиму. Якщо цікаво, я його зачитаю» - неправдивою, а дії ОСОБА_4 протиправними. Визнати інформацію виголошену ОСОБА_4 «У мене є архівний документ, який підтверджує про співпрацю ОСОБА_2 із спецслужбами комуністичного режиму. Якщо цікаво, я його зачитаю» - недійсною. Також просить ухвалити рішення про відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 50 (п'ятдесят) тисяч гривень на його користь, оскільки інформація, виголошена ОСОБА_4 на звітно-виборній конференції є неправдивою, не відповідає дійсності, ганьбить його честь і гідність, а також завдала фізичних страждань йому і його родині. Окрім того, просить судові витрати покласти на ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. На підставі ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.
На підставі ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в частині, що стосується відмови в задоволенні позову ОСОБА_2, оскільки в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за розповсюдження спотвореної інформації, що призвело до виключення з членів Спілки політв'язнів України, зганьбило його честь та гідність, а також зобов'язання вибачитися перед ним за розповсюджену неправдиву інформацію відносно нього та батьків, незаконне виключення із членів Спілки політичних в'язнів України та відшкодування судових витрат як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_2 не оскаржується.
Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідно до частини другої статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. При цьому фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
Згідно роз'яснень, викладених в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Судом встановлено, що 13 липня 2013 року в приміщенні Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на звітно-виборній конференції Львівської обласної спілки політичних в'язнів України ОСОБА_4 проголосив: «…У мене є архівний документ, який підтверджує про співпрацю ОСОБА_2 із спецслужбами комуністичного режиму. Якщо цікаво, я його зачитаю…».
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 59 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Перевіряючи достовірність даної заяви, колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 не володів архівним документом, згідно якого ОСОБА_2 співпрацював із спецслужбами.
Лист ОСОБА_1, адресований Голові проводу ОУН, на який посилався ОСОБА_4 як на архівний документ, таким не являється.
У зв'язку з викладений колегія суддів приходить до висновку, що проголошена ОСОБА_4 інформація про наявність у нього архівного документу, який містить відомості про ОСОБА_2 є недостовірною.
Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відмови позивачу ОСОБА_2 в стягненні з ОСОБА_4 50 000 грн 00 коп. відшкодування моральної шкоди з наступних підстав.
Згідно положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок приниження честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.
Стаття ст. 280 ЦК України передбачає, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Окрім того позивачем ОСОБА_2 не доведено обставин у зв'язку із якими останньому заподіяно моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В тій частині рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 липня 2014 року в частині відмови в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди скасувати та в тій частині ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди за слова про його, ОСОБА_2, нібито співпрацю зі спецслужбами комуністичного режиму, що не відповідають дійсності і ганьблять його честь і гідність із стягненням судових витрат задовольнити частково.
Визнати інформацію виголошену ОСОБА_4 13 липня 2013 року в приміщенні Франківської районної адміністрації Львівської міської ради м.Львів вул. Генерала Чупринки,85 на звітно-виборній конференції Львівської обласної спілки політичних в»язнів України:» у мене є архівний документ, який підтверджує про співпрацю ОСОБА_2 із спецслужбами комуністичного режиму. Якщо цікаво я його зачитаю…» недостовірною.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішення законної сили.
Головуючий Л.Б. Струс
Судді М.М. Шандра
Н.Л. Шумська