ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/3804-2012 11.12.14

За позовом Першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах

держави в особі Департаменту комунальної власності м. Києва

виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

до Фізичної особи - підприємця Максудової Алли Іванівни

про розірвання договору та стягнення 506 923, 95 грн.

За зустрічним

позовом Фізичної особи - підприємця Маскудової Алли Іванівни

До Департаменту комунальної власності м. Києва

виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

про скасування наказу, визнання недійсними пунктів договору та

зобов'язання укласти додаткову угоду

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Бондаренко Г.П.

Судді Ковтун С.А.

Цюкало Ю.В.

Представники :

від прокуратури Половенко Л. В. службове посвідчення № 0022638 від 05.09.2012)

від позивача Уланов І.В. (дов. № 062/1/8227 від 11.01.2013)

(за первісним позовом)

від відповідача Максудова А.І., Скачков О.М. (дов. б/н від 07.05.2012)

(за первісним позовом)

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 11.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Маскудової Алли Іванівни про розірвання договору №15/11 купівлі-продажу нежилих приміщень від 23.08.2011, стягнення неустойки та пені за не виконання умов договору №15/11 у сумі 506 923,95 грн.

Фізична особа-підприємець Максудова Алла Іванівна подала зустрічний позов до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування наказу від 29.07.2011 №166-ПР; визнання недійсним пунктів 1.4, 1.5 договору від 23.08.2011 №15/11 та зобов'язання підписати додаткову угоду до договору від 23.08.2011 №15/11, з визначенням ціни в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 у справі №5011-48/3804-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 у позові відмовлено повністю; зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Максудової Алли Іванівни задоволено частково, скасовано наказ Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.07.2011 р. №166-ПР "Про затвердження висновку про вартість майна - нежилих приміщень площею 184,90 кв.м. на вул. Саперне поле, 28, літ. "А", визнано недійсним договір №15/11 купівлі-продажу нежилих приміщень, укладений 23.08.2011 р. між Головним управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Фізичною особою-підприємцем Максудовою Аллою Іванівною, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Кузьмичем В.М. та зареєстрований в реєстрі за №2-1990, стягнуто з Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 19020407) на користь Фізичної особи-підприємця Максудової Алли Іванівни (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 4/2, кв. 69; ідентифікаційний номер 2356206086) судовий збір у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. та витрат, понесені на оплату проведення судової експертизи, у розмірі 5 149 (п'ять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 20 коп., в іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовлено, стягнуто з Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 19020407) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 11 285 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 48 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014 у справі №5011-48/3802-2012 рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 скасовано, а справу №5011-48/3802-2012 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно Постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2014 під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене в постанові Вищого господарського суду України, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 за №04-23/627 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа №5011-48/3802-2012 передана на розгляд судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.08.2014 справа №5011-48/3804-2012 прийнята до провадження суддею Бондаренко Г.П. та призначено розгляд справи на 26.08.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.08.2014 відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 02.09.2014, у зв'язку з необхідністю надання додаткових матеріалів по справі, неявкою представника позивача в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.09.2014 розгляд справи було відкладено на 30.09.2014 у зв'язку з необхідністю виклику судового експерта в судове засідання для дачі пояснень, необхідністю надання представниками сторін додаткових пояснень по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.09.2014 в порядку ст. 69 ГПК України продовжено процесуальний строк розгляду справи та в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 14.10.2014.

В судовому засіданні 14.10.2014 суд прийшов до висновку по необхідність колегіального розгляду справи та призначення у справі колегіального складу суду, в зв'язку з необхідністю дослідження великої кількості доказів, участю у справі великої кількості учасників, складністю спору та категорією справи, що віднесена до складних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 суд за власною ініціативою призначив колегіальний розгляд справи № 5011-48/3804-2012 у зв'язку із її складністю, участю у судовому процесі великої кількості учасників та необхідністю дослідження великої кількості доказів, для винесення законного та обґрунтованого рішення.

14.10.2014 суддя Бондаренко Г.П. звернулася до Голови Господарського суду міста Києва з заявою, для визначення складу колегії для розгляду справи № 5011-48/3804-2012.

Розпорядженням від 14.10.2014 Голови Господарського суду міста Києва було призначено здійснення розгляду справи № 5011-48/3804-2012 колегіально у складі: головуючий суддя Бондаренко Г.П.; суддя Ковтун С.А.; суддя Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.10.2014 справу № 5011 - 48/3804-2012 прийнято до провадження колегії суддів та призначено розгляд справи на 04.11.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2014 відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.11.2014.

19 листопада 2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представник відповідача (за зустрічним позовом - позивач) подав заяву про зміну предмету позову, якою просить суд про скасування наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.07.2011 №166-ПР; визнання недійсним договір від 23.08.2011 №15/14 купівлі-продажу нежилих приміщень з №1 по № 16 (групи приміщень №47) загальною площею 184,90 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 28 А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 в порядку ст. 22 ГПК України судом прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову, в подальшому розгляд справи здійснюється з врахуванням поданої заяви, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 11.12.2014.

11 грудня 2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подано:

відповідачем за первісним позовом клопотання про долучення до матеріалів справи документів;

позивачем за первісним позовом подано пояснення по справі.

В судове засідання 11.12.2014 прокурор та представники сторін з'явились, надали пояснення по справі.

Первісні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача за первісним позовом його зобов'язань за договором № 15/11 купівлі - продажу нежилих приміщень від 23.08.2011, в частині внесення плати за нежилі приміщення з № 1 по № 16 (групи приміщень № 47) загальною площею 184, 90 кв. м., які розташовані за адресою м. Київ, вул. Саперне поле, 28 літ. А.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані (з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмету позову) тим, що оцінка об'єкта продажу за договором № 15/11 купівлі - продажу нежилих приміщень від 23.08.2011 за якою була визначена ціна договору ґрунтується на неправдивих вихідних даних щодо етажності об'єкта продажу, що призвело до завищення ринкової ціни об'єкта продажу, і як наслідок помилки позивача за зустрічним позовом щодо істотних умов договору № 15/11 купівлі - продажу нежилих приміщень від 23.08.2011 при його укладанні, що є підставою для визнання договору недійсним.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

За змістом рішення Печерської районної у місті Києві ради від 09.09.2010 р. №8 "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва" вирішено провести приватизацію нежилих приміщень з №1 по №16 (групи приміщень №47) загальною площею 184,90 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 28 (літ. А) шляхом їх викупу Фізичною особою-підприємцем Максудовою Аллою Іванівною.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) від 25.05.2011 р. №71-ПР "Про проведення приватизації нежилих приміщень площею 184,90 кв. м. на вул. Саперне поле, 28, літ. А прийнято рішення про приватизацію шляхом викупу нежилих приміщень площею 184,90 кв. м., які орендуються Фізичною особою-підприємцем Максудовою Аллою Іванівною та перебувають на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська Брама", за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 28, літ. А; встановлено дату оцінки об'єкта станом на 31.05.2011 р.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) від 29.07.2011 р. № 166 ПР "Про затвердження висновку про вартість майна - нежилих приміщень площею 184,90 кв. м. на вул. Саперне поле, 28, літ. "А" затверджено висновок суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ "Аналітичний центр "Економічна доктрина" про вартість майна - нежилих приміщень площею 184,90 кв. м., які орендуються Фізичною особою-підприємцем Максудовою Аллою Іванівною та перебувають на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська Брама", розташованих за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 28, літ. А, станом на 31.05.2011 р.

23.08.2011 між позивачем за первісним позовом, як продавцем та відповідачем за первісним позовом, як покупцем було укладено договір №15/11 купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Кузьмичем В. М. та зареєстрований в реєстрі за №2-1990, (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець продав, а покупець купив нежилі приміщення з №1 по №16 (групи приміщень №47) загальною площею 184,90 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 28 (літ. А).

За змістом п. п. 1.4, 1.5 договору згідно з висновком про вартість майна - нежилих приміщень, що затверджений наказом Управління від 29.07.2011 р. №166-ПР вартість об'єкта приватизації становить 1 531 000,00 грн., крім того, податок на додану вартість становить 306 200,00 грн. Вказаний в цьому договорі об'єкт приватизації продано за 1 837 200,00 грн.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що покупець зобов'язаний внести за придбаний об'єкт приватизації 1 837 200,00 грн., в тому числі податок на додану вартість становить 306 200,00 грн., протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору.

У відповідності до п. 3.1 договору передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю після повної сплати вартості придбаного об'єкта.

За умовами визначеними п. 7.2. договору, у разі якщо покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення договору не сплатить встановлену в договорі ціну, то продавець порушує питання про розірвання договору. При цьому, крім пені, передбаченої п. 7.1. договору, покупець сплачує продавцю протягом 20 календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за об'єкт приватизації, неустойку в розмірі 20 від ціни купленого об'єкта.

Відповідно до п. 11.3. договору у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Станом на момент винесення рішення по справі відповідачем за первісним позовом його зобов'язання щодо розрахунку за придбаний по договору об'єкт приватизації не здійснено, що не заперечується сторонами.

На думку прокурора, невиконання відповідачем за первісним позовом обов'язку щодо оплати об'єкту приватизації, є підставою для розірвання договору, та сплати пені та штрафу, а відповідач за первісним позовом заперечує проти наявності в нього обов'язку здійснювати оплату об'єкту приватизації за визначеною наказом Управління від 29.07.2011 р. № 166 ПР та договором вартістю викупу, оскільки така ціна є незаконно завищеною, а договір є недійсним, з огляду на його укладання з боку відповідача за первісним позовом під впливом помилки.

З метою встановлення ринкової вартості спірного об'єкту приватизації, Господарським судом міста Києва було призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі, за результатами якої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок від 10.07.2013 №8124/8125/12-43.

За висновком експерта встановлено, що дійсна (ринкова) вартість об'єкта приватизації, а саме групи нежитлових приміщень № 47 (приміщення з №1 по №16), загальною площею 184,90кв.м., розташованих в підвалі п'ятиповерхового житлового будинку № 28 літера "А" по вул. Саперне поле в Печерському районі міста Києва, з врахуванням їх незадовільного технічного стану на дату оцінки, в цінах на 31.05.2011 (з урахуванням ПДВ) становить 1174300 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спір у справі фактично стосується законності визначеної наказом управління від 29.07.2011 р. № 166 ПР та договором ціни викупу спірного майна та дійсності договору.

Таким чином, з метою повного та всебічного розгляду справи суд вважає за доцільне першочергово дослідити обставини справи щодо помилки відповідача за первісним позовом щодо ціни договору та дійсності договору.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину.

Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом під час укладання договору він помилявся щодо дійсної (справедливої) вартості об'єкта приватизації.

Частина 1 ст.12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (чинна на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що ціна продажу об'єкта, який підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова вартість продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення оцінки майна, у тому числі в процесі приватизації, врегульовано Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891 (далі - Методика), відповідно до пунктів 12, 18 - 19 якої затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування висновку про вартість майна.

Ціна продажу визначена на підставі висновку про вартість майна станом на 31.05.2011, складеного ТОВ "Аналітичний центр "Економічна доктрина" та затвердженого наказом Першого заступника начальника Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.07.2011, в розмірі 1 837 200, 00 грн.

При цьому, із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що станом на 27.04.2010 вартість спірного майна становила 813 693,88 грн. (визначена в договорі оренди №500/606 від 27.04.2010 р.), а станом на 31.05.2012 р. - 1 145 300,00 грн. (визначена в додатковій угоді №1 від 03.01.2013 р. на підставі звіту про оцінку спірного майна, виконаного суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Ярмолою І.І., та рецензованого головним спеціалістом відділу експертної оцінки та страхування нежитлового фонду Головного управління комунальної власності м. Києва).

Згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10.07.2013 №8124/8125/12-43 дійсна (ринкова) вартість об'єкта приватизації на 31.05.2011 (з урахуванням ПДВ) становить 1 174 300, 00 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи оцінки спірного майна, судом встановлено, що здійснюючи оцінку об'єкта приватизації з метою укладання договору купівлі - продажу оцінювач А. Г. Бойко виходив із того, що об'єкт приватизації розташований в цоколі 5 поверхового будинку. Здійснюючи оцінку об'єкта приватизації судовий експерт виходив із того, що об'єкт приватизації розташований в підвалі. Згідно Технічного паспорту на спірні приміщення, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна станом на 12.10.2010 об'єкт приватизації розташований в підвалі.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ст. 180 Господарського кодексу України).

Згідно приписів ч. 5 ст. 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Як вже зазначалося судом, згідно положень ст.12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ціна продажу об'єкта, який підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки, порядок проведення якої визначається Методикою про оцінку майна.

Таким чином, при встановленні ціни договору сторони керувалися висновком суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Аналітичний центр «Економічна доктрина» про вартість майна - нежилих приміщень площею 184,90 кв. м., які орендуються Фізичною особою-підприємцем Максудовою Аллою Іванівною та перебувають на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська Брама", розташованих за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 28, літ. А, станом на 31.05.2011 р., затвердженого Наказом відповідача за зустрічним позовом від 29.07.2011 № 166-ПР.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою передання нерухомого майна - нежилих приміщень площею 184, 90 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 28, літ. А в оренду неодноразово оцінювалася дійсна вартість зазначеного майна, і здійснювалася така оцінка саме виходячи із того, що приміщення знаходяться у підвалі будинку.

Висновком суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Аналітичний центр «Економічна доктрина» про вартість майна - нежилих приміщень площею 184,90 кв. м., які орендуються Фізичною особою-підприємцем Максудовою Аллою Іванівною та перебувають на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська Брама", розташованих за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 28, літ. А, станом на 31.05.2011 р., затвердженого Наказом відповідача за зустрічним позовом від 29.07.2011 № 166-ПР за рахунок зміни етажності розташування об'єкту оцінки з підвального на цокольний, по суті було завищено дійсну вартість об'єкта приватизації, тобто завищено ціну об'єкта приватизації, яка є істотною умовою договору.

Порядок укладання договорів купівлі - продажу об'єктів, що приватизації шляхом викупу, на момент укладання оскаржуваного договору, встановлювався Положенням про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженим Наказом Фонду державного майна України від 30 липня 1998 року N 1511.

Згідно розділу 3 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, орган приватизації на підставі акта оцінки вартості майна протягом чотирнадцяти календарних днів готує проекти договору купівлі-продажу та акта передачі об'єкта, що приватизується (п. 3.8. положення); договір купівлі-продажу підлягає реєстрації місцевою Радою народних депутатів та державній реєстрації (п. 3.10. договору).

Вказаний порядок не містить положень, які б передбачали ознайомлення покупця за таким договором з висновком про вартість майна, в тому числі звітом про оцінку та рецензіями.

При цьому, як встановлено судом, оскаржуваний договір не визначає етажності розташування нежилих приміщень.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року N 9 обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Враховуючи, що оскаржуваний договір не містить положень, із яких би вбачалося, що об'єктом купівлі - продажу визначене майно розташоване не в підвалі будинку, як було відомо позивачу за зустрічним позовом, як орендарю такого майна, а майно розташоване на цокольному поверху, що зміна етажності розташування приміщень призвела до завищення справедливої вартості об'єкту, що з огляду на законодавчо визначений порядок укладання таких договорів позивач за зустрічним позовом не міг знати та оцінити відповідним чином такі обставини, тобто помилявся щодо предмету та ціни договору, суд дійшов висновку про вчинення позивачем за зустрічним позовом оскаржуваного договору під впливом помилки, адже позивачем за зустрічним позовом неправильно сприймалися фактичні обставини правочину, що вплинуло на його волевиявлення. І, оскільки, така помилка є суттєвою (має суттєве значення), судом вбачається наявність встановлених законом підстав для визнання правочину недійсним у відповідності до ст. 229 ЦК України, та задоволення в цій частині зустрічних позовних вимог.

Щодо заявленої позивачем вимоги про скасування наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.07.2011 № 166 -ПР суд зазначає.

Статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до п. 1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. № 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

При цьому у пункті 2 зазначеного роз'яснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність" є обов'язковим рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Згідно п. 17 Методики оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національними стандартами.

Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном), чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування або уповноваженої ним особи висновку про вартість майна (п. 18 Методики оцінки майна).

Згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Як вбачається з матеріалів справи наказом Головного управління комунальної власності від 25.05.2011 № 71-ПР «Про проведення приватизації нежилих приміщень площею 184, 90 кв. м. на вул. Саперне поле, 28, літ. А» було прийнято рішення про приватизацію, встановлено дату оцінки - 31.05.2011, а також наказано відділу експертної оцінки та страхування нежитлового фонду Управління орендних відносин та експертної оцінки нерухомості провести незалежну оцінку об'єкту приватизації станом на дату, визначену наказом, провести рецензування звіту про незалежну оцінку та одати на затвердження висновку про вартість майна.

25.07.2011 суб'єктом оціночної діяльності Кучмійчук Р. В. була надана рецензія на звіт про оцінку нежитлових приміщень, загальною площею 184,90 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 28, літ. "А", згідно з якою звіт (висновок про вартість майна станом на 31.05.2011, складений ТОВ "Аналітичний центр "Економічна доктрина") у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів по оцінці майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Наказом № 166-ПР 29.07.2011, про визнання недійсним якого просить позивач за зустрічним позовом, висновок суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Аналітичний центр «Економічна доктрина» про вартість майна - нежилих приміщень площею 184, 90 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 28 літ. «А», був затверджений за результатами рецензування Звіту про оцінку мана - нежилих приміщень площею 184, 90 кв. м., про що зазначено в тексті наказу, що повністю відповідає ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

За приписами ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність" зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 «Про затвердження методики оцінки майна», як вже зазначалося судом затвердження оцінки майна виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що згідно положень наведених норм до компетенції відповідача, віднесене затвердження висновку про вартість майна саме за результатами рецензування звіту про оцінку майна, і що до компетенції відповідача не входить питання щодо встановленні відповідності звіту вимогам чинного законодавства та національним стандартам, а отже враховуючи що згідно рецензії звіт відповідав встановленим вимогам, у відповідача не було підстав для не затвердження такого звіту.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.07.2011 № 166 - ПР, оскільки такий наказ прийнятий відповідачем в межах його компетенції і відповідав вимогам чинного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Наслідком визнання правочину недійсним не може бути його розірвання, оскільки відповідні вимоги є за своїм правовим характером взаємовиключними (п. 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29 травня 2013 року N 11).

Враховуючи, що при вирішенні справи суд дійшов висновку про обґрунтованість, доведеність та задоволення вимог позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним договору від 23.08.2011 № 15/14 купівлі - продажу нежилих, укладеного між позивачем та відповідачем, що правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України), та приймаючи до уваги що первісні позовні вимоги обґрунтовані саме порушенням з боку відповідача за первісним позовом умов договору від 23.08.2011 № 15/14 купівлі - продажу нежилих, суд дійшов висновку про відсутність на момент винесення рішення по справі правових підстав для задоволення первісних позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач за первісним позовом пільгами щодо сплати судового збору не наділений, відтак витрати по оплаті судового збору за розгляд первісних позовних вимог покладаються судом на позивача за первісним позовом.

Судові витрати по оплаті судового збору за розгляд зустрічних позовних вимог у відповідності до ст. 49 ГПК України, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85, 89 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити повністю.

2. Зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Максудової Алли Іванівни задовольнити частково.

3. Визнати недійсним договір №15/11 купівлі-продажу нежилих приміщень, укладений 23.08.2011 р. між Головним управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Фізичною особою-підприємцем Максудовою Аллою Іванівною, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Кузьмичем В.М. та зареєстрований в реєстрі за №2-1990.

4. Стягнути з Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 19020407) на користь Фізичної особи-підприємця Максудової Алли Іванівни (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 4/2, кв. 69; ідентифікаційний номер 2356206086) судовий збір у розмірі 1 218 (однієї тисячі двісті вісімнадцяти) грн. 00 коп. та витрат, понесених на оплату проведення судової експертизи, у розмірі 5 149 (п'ять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 20 грн.

5. В задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовити.

6.Стягнути з Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 19020407) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 11 285 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 48 коп.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2014.

Головуючий суддя Бондаренко Г. П.

Судді Ковтун С. А.

Цюкало Ю. В.