Кримінальне провадження № 274/6144/14-к
Провадження №1-кп/0274/396/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2014 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Дубцова О.В.,
за участю секретаря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Бойко В.Л.,
прокурора. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Нагорного Д.П.,
обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_4,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Бердичева кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 06.11.2014 року за №42014060360000176 по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Пуксоозеро, Архангельської області Російської Федерації, росіянина, громадянина України, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на даний час проходячого військову службу за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул.Червона Гора, 1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.407 ч.2 КК України,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину за наступних обставин.
Так, 21 серпня 2014 року старшого лейтенанта запасу ОСОБА_4 Печерсько-Голосіївським районним військовим комісаріатом м. Києва призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та в той же день направлено для проходження військової служби до військової частини - польова пошта В1419.
21 серпня 2014 року наказом командира військової частини польова пошта В1419 старшого лейтенанта ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду начальника автомобільної служби технічної частини військової частини - польова пошта В1419.
Відповідно до ст.ст.19, 65, 68 Конституції України, ст.ст.11, 16, 30, 35, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_4 зобов'язаний свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України, законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Відповідно до вимог ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, та зобов'язує додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів.
Однак, старший лейтенант ОСОБА_4, в ході проходження військової служби в Збройних Силах України за призовом під час мобілізації, вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно самовільно залишив військову частину - польова пошта В1419 без поважних причин тривалістю понад десяти діб.
Так, 24 вересня 2014 року, близько 16 години, старший лейтенант ОСОБА_4, перебуваючи за місцем розташування військової частини польова пошта В1419, розташованої за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул.Червона Гора, 1, в порушення ст.ст.17, 65, 68 Конституції України, ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом та з метою ухилитися від військової служби, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та самовільно залишив, без поважних причин, місце несення військової служби, після чого проводив час на власний розсуд.
Однак, 16 жовтня 2014 року старший лейтенант ОСОБА_4 повернувся до розташування військової частини - польова пошта В1419 та продовжив виконувати обов'язки з несення військової служби.
Вказані дії ОСОБА_4, які виразились у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад 10 діб, кваліфіковано органом досудового розслідування за ст.407 ч.2 КК України.
06 листопада 2014 року в м.Житомирі між старшим прокурором Житомирської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Нагорним Д.П., з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_4, з іншого боку, в рамках кримінального провадження щодо останнього за №42014060360000176 від 06.11.2014 року, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до змісту вказаної угоди, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.407 ч.2 КК України, щиро розкаявся, надав слідству зізнавальні покази а також погодився на призначення йому покарання за ст.407 ч.2 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, - у виді 5 місяців арешту.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 ствердив визнання вини у скоєнні інкримінованого діяння та заявив клопотання про затвердження судом укладеної угоди.
Прокурор укладену угоду також підтримав, вважає, що вона у повній мірі відповідає закону та підлягає затвердженню.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, укладена між старшим прокурором Житомирської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Нагорним Д.П. та підозрюваним ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження щодо останнього за №42014060360000176 від 06.11.2014 року, відповідає вимогам ст.ст.468, 469, 472 КПК України та вимогам Кримінального кодексу України.
Так, вказана угода укладена у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам. Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано органами досудового розслідування за ст.407 ч.2 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, застосування до нього положень ст.69 КК України та перехід до іншого, більш м"якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.407 ч.2 КК України, а саме до покарання у виді арешту, є обгрунтованим.
Умови укладеної угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси її сторін або інших осіб. У суду немає сумнівів у наявності добровільної згоди на укладення та затвердження угоди.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Арешт на майно обвинуваченого або інших осіб не накладався.
Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст.369-371, 374, 376, 474-475КПК України, суд, -
у х в а л и в :
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06 листопада 2014 року між старшим прокурором Житомирської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Нагорним Д.П. та підозрюваним ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження за №42014060360000176 від 06.11.2014 року.
Визнати винуватим ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ст.407 ч.2 КК України та призначити йому покарання за даною статтею із застосуванням положень ст.69 КК України шляхом переходу до іншого, більш м"якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції вказаної статті, а саме у виді 5 (п"яти) місяців арешту.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
обвинуваченим - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди;
прокурором - виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому, згідно з ч.3 ст.469 КПК України, угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий О.В.Дубцов