Справа № 522/12924/14-ц

Рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

13 листопада 2014 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання Скибінській Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнаня права власності та витребування з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою (з наступними змінами до неї) до відповідачів, в якій просить визнати автомобіль марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), придбаного в період шлюбу з ОСОБА_2; визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобілю Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1; витребувати у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) автомобіль марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1; повернути ОСОБА_1 автомобіль марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1 переданий за недійсним правочином - договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судовий збір в солідарному порядку.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача-1, ОСОБА_2, позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник Відповідача-2, ОСОБА_3, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлені наступні обставини, зокрема, що з 22 серпня 2012 року позивач та відповідач-1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції від 22 серпня 2012 року, актовий запис №999.

У період шлюбу подружжя набуло рухоме майно у вигляді автомобілю марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1. Судом встановлено, що на час укладення шлюбу позивач мав в своїй особистій приватній власності автомобіль марки Hyundai Santa FE, який в період шлюбу, 26 липня 2013 року, було продано третій особі за двісті шість тисяч гривень 00 копійок.

01 серпня 2013 року було придбано автомобіль марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1 за сто двадцять сім тисяч триста гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу та майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Суду не надано жодного підтвердження вкладення відповідачем-1 будь-яких грошових коштів при придбанні автомобіля, тому суд при вирішенні питання щодо особистої приватної власності позивача на автомобіль марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1 користується лише письмовими доказами, наданими позивачем.

18 лютого 2014 року на підставі довідки-рахунку серії ВІА №273488 від 18.02.2014 р., виданої ТОВ «Бриз» автомобіль марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1 був перереєстрований на ім'я відповідача-2. Такі дії відповідача-1 суд розцінює як недобросовісне ставлення відповідача-1 до майна, яке придбано за особисті кошти позивача, та бажанням позбавити його права володіти, розпоряджатися та користуватися автомобілем марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1. До того ж, вважаючи спірне майно спільною сумісною власністю подружжя, відповідач-1 самостійно відчужує його та ніяким чином не узгоджує правочин з позивачем.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України зазначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було передано відповідачем іншій особі в тимчасове користування, суд відповідно до статті 33 ЦПК за клопотанням позивача залучає цю особу як співвідповідача.

У разі якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було відчужено відповідачем іншій особі та передано їй у володіння, суд відповідно до статті 33 ЦПК за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі у справі цю особу як співвідповідача. При цьому відчужувач залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (статті 35, 36 ЦПК).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 213 ЦПК України визначено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. 57 СК України, ст. ст.10, 11, 215, 216, 387 ЦК України, ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Визнати автомобіль марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), придбаного в період шлюбу з ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобілю Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1.

Витребувати у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) автомобіль марки Ford Fiesta 2011 року випуску (номер кузову НОМЕР_3) реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 520,00 грн. (п'ятсот двадцять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя