ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 грудня 2014 року Справа № 43/160

Вищий господарський суд України у складі:

головуючого судді:Вовка І.В.,

суддів:Грека Б.М.,

Запорощенка М.Д.,

Селіваненка В.П.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши заявупублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 06.08.2014

у справі№ 43/160

за заявоюприватного підприємства "Блюминг-2"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електротехніки "Домотехніка"

пробанкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 07.12.2011 у справі № 43/160, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014, припинено процедуру санації товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка", припинено повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Мегері Артура Валерійовича, визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електротехніки "Домотехніка" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Левицького Анатолія Олександровича, підприємницьку діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань постановлено вважати таким, що настав 07.12.2011 року, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 07.12.2011, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 07.12.2011, зобов'язано ліквідатора подати до офіційного друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови оголошення про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" та відкриття ліквідаційної процедури, зобов'язано надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 та постанову господарського суду міста Києва від 07.12.2011 у справі № 43/160 залишено без змін.

Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.08.2014 у справі № 43/160, в якій заявник просить скасувати вказану постанову, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2012 у справі № 7/91-Б, від 21.01.2014 у справі № 5009/2090/12 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статей 18, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає, що справа № 43/160 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 06.08.2014 у справі № 43/160, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з правомірністю визнання судами першої та апеляційної інстанцій боржника банкрутом і відкриття відносно нього ліквідаційної процедури з огляду на те, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що наданий керуючим санацією боржника план санації поданий з порушенням установлених законом строків, не відповідає вимогам Закону про банкрутство, крім того в матеріалах справи відсутні докази продовження боржником своєї діяльності та достатності його майна для задоволення вимог кредиторів.

Водночас у постанові від 24.04.2012 у справі № 7/91-Б, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновком апеляційної інстанції та зазначив, що суд першої інстанції неправомірно визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру. Відповідного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлення судом апеляційної інстанції того, що комітетом кредиторів боржника, у зв'язку з неможливістю виявити та ідентифікувати всіх працівників, що мають заборгованість по заробітній платі, з метою завершення розрахунків по заробітній платі та укладення мирової угоди, прийнято рішення про продовження процедури санації до 16.02.2011, яке судом першої інстанції не прийнято до уваги.

З постанови від 21.01.2014 у справі № 5009/2090/12, на яку заявник також посилається у заяві, вбачається, що погоджуючись з судами першої та апеляційної інстанцій стосовно визнання боржника банкрутом та порушення стосовно нього ліквідаційної процедури, Вищий господарський суд України виходив із встановлення попередніми судовими інстанціями того, що на засіданні комітету кредиторів було розглянуто аудиторський звіт та враховуючи відсутність заяв від потенційних санаторів та інвесторів, одностайно було прийнято рішення щодо звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення арбітражного керуючого.

Таким чином, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" у допуску справи № 43/160 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:І.Вовк

Судді:Б.Грек

М.Запорощенко

В.Селіваненко

Л.Стратієнко