Копія Справа № 1-3/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2009 року                                                                                                        м. Луцьк

Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону у відкритому судовому засіданні, в

приміщенні військової прокуратури Луцького гарнізону, у складі:

головуючого - підполковник юстиції Антонюка О.В.,

при секретареві - Якимчук Ю.П.,

з участю державного обвинувача - військового прокурора Луцького гарнізону - полковника

юстиції Платонова В.А., розглядаючи кримінальну справу у відношенні військовослужбовця

військової частини А1547, капітана,

ОСОБА_1,

народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі

Поворськ, Ковельського району, Волинської

області, українця, громадянина України, з

вищою освітою, не судимого, одруженого,

маючого на своєму утриманні неповнолітню

дитину 2008 року народження, призваного на

військову службу в серпні 1993 року

Ковельським РВК, помічника начальника

штабу військової частини А1547,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 402 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 14 листопада 2008 року близько 11 години в приміщенні службового кабінету командира військової частини А1547, в с. Поворськ, отримавши наказ від свого прямого начальника - командира військової частини підполковника ОСОБА_2. : здати заліки з предметів командирської та бойової підготовки відповідно до програми підсумкової перевірки за 2008 рік, в присутності службових осіб вказаної військової частини: начальника штабу - ОСОБА_3., заступника командира військової частини - ОСОБА_4., начальника групи - ОСОБА_5, відкрито заявив про свою відмову виконувати даний наказ.

Такі дії підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані, як непокора, за ч.1 ст. 402 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, і, підтвердивши вищенаведене пояснив, що дійсно 14 листопада 2008 року, в присутності інших офіцерів, він відкрито відмовився виконувати наказ командира військової частини підполковника ОСОБА_2. щодо здачі заліків підсумкової перевірки, оскільки упродовж 2008 року в нього склались неприязні стосунки з командиром, через не призначення

2

його на вищестоящу посаду, а тому він (ОСОБА_1) розцінив такий наказ як не цілком правомірний і справедливий по відношенню до нього. В послідуючому він усвідомив свою помилку, а тому щиро розкаюється у вчиненому.

У зв'язку з тим, що покази підсудного повністю узгоджуються з доказами стосовно фактичних обставин справи, які були зібрані в ході досудового слідства, і які ні ким з учасників судового розгляду не оспорювались, а також враховуючи клопотання останніх, відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, дослідження доказів в судовому засіданні було обмежено допитом підсудного та дослідженням документів, які характеризують його особу.

До закінчення судового слідства підсудний заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. „в" ст. ст. 1, 6 Закону України " Про амністію" від 12 грудня 2008 року, і закриття кримінальної справи відносно нього, на підставі п.4 ст. 6 КПК України, оскільки він має на своєму утриманні неповнолітню дитину, інкримінований йому злочин відноситься до злочину, середньої тяжкості, тобто не є тяжким або особливо тяжким, відповідно до ст. 12 КК України, і він був вчинений ОСОБА_1 до набрання чинності вищезазначеним Законом України „Про амністію". Крім того, ОСОБА_1 заявив, що він згідний із звільненням його від кримінальної відповідальності з вищезазначених підстав і попросив суд задовольнити його клопотання.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання підсудного про звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі пункту „в" ст. ст. 1, 6 Закону України " Про амністію" від 12 грудня 2008 року, і закриття кримінальної справи відносно нього, на підставі п.4 ст. 6 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання підсудного ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на своєму утриманні неповнолітню дитину - сина 2008 року народження, він не позбавлений батьківських прав, інкримінований йому злочин відноситься до умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України і такий злочин був вчинений ним до набрання чинності Законом України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року, сам підсудний не заперечує проти застосування до нього амністії, а тому він може бути звільнений від кримінальної відповідальності, на підставі пункту „в" ст. ст. 1, 6 вищезазначеного Закону, із закриттям кримінальної справи відносно нього на підставі ст. 6 п. 4 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 6 - 9, 12, Закону України " Про амністію" від 12 грудня 2008 року, ст. ст. 6, 273, 282 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання підсудного ОСОБА_1 - задовольнити.

ОСОБА_1, який обвинувачується у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 402 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п. „в" ст. 1 та ст. 6 Закону України " Про амністію" від 12 грудня 2008 року, а кримінальну справу відносно останнього закрити, на підставі п. 4 ст. 6 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1. - підписку про невиїзд - відмінити.

Апеляція на дану постанову може бути подана до військового апеляційного суду Центрального регіону України протягом семи діб з дня її винесення.

Дійсна за належним підписом. Копія звірена з оригіналом.