Судове рішення #40037399

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Від "09" грудня 2014 р. Справа № 906/1396/14


Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.


за участю представників сторін:

від позивача: Черниш О.М., довіреність №1/Ч/2014 від 01.10.2014р.,

від відповідача: не з'явився,


розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Черняхів-Добробут" Черняхівської селищної ради (Житомирська область, смт.Черняхів)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Житомирська область, смт. Черняхів)

про стягнення 1276,45 грн.


Комунальне підприємство "Черняхів-Добробут" Черняхівської селищної ради (Житомирська область, смт.Черняхів) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Житомирська область, смт.Черняхів) про стягнення 1276,45 грн., з яких 1020,28 грн. боргу за надані послуги, 85,77 грн. 3%річних та 170,40 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.10.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №906/1396/14, розгляд справи призначено на 20.11.2014р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

На запитання судді представник позивача пояснив, що повідомлення від 16.10.2013р., копія якого міститься в матеріалах справи, фактично є претензією. Також, представник зазначив, що в матеріалах справи є копія заяви відповідача від 06.04.2012р., згідно якої останній просить припинити вивезення твердих побутових відходів і розірвати договір у зв'язку з припиненням своєї діяльності з 01.04.2012р. На думку представника позивача, даною заявою відповідач фактично визнав, що до 01.04.2012р. йому надавалися послуги з вивезення твердих побутових відходів, тому в розрахунок позовних вимог, в тому числі, включено три місяці фактичного надання послуг за межами терміну дії договору. Вважає, що фактично мала місце пролонгація договору, оскільки позивач надавав послуги з вивезення твердих побутових відходів, а відповідач не відмовлявся від надання таких послуг, що підтверджується заявою відповідача від 06.04.2012р. про припинення надання послуг лише з 01.04.2012р. Представник пояснив також, що існує графік вивезення твердих побутових відходів, під який складаються маршрутні листи на вивіз сміття, який представник зобов'язався надати в наступне судове засідання. Представник також зазначив, що вважає за можливе проведення взаємозвірки розрахунків між сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні подав довідку за вих.№72 від 20.11.2014р. про стан заборгованості, клопотання (вх.№15358/14 від 20.11.2014р.) про долучення до матеріалів справи документів згідно переліку. Подані документи судом долучено до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу особисто 23.10.2014р. поштового відправлення - ухвали суду про порушення провадження у справі №906/1396/14 та призначення справи до розгляду на 20.11.2014р.

Зважаючи на неявку представника відповідача, для надання відповідачу можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні та з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність подання сторонами додаткових доказів, господарський суд ухвалою від 20.10.2014 р. відклав розгляд справи на 09.12.2014р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити. Представник пояснив, що взаємозвірки розрахунків між сторонами не відбулося та подав клопотання (вх.№16493/14) про долучення до матеріалів справи графіків вивезення твердих побутових відходів за 2011-2012 р.р., копій подорожніх листів та прибуткових касових ордерів, а також, видатковий касовий ордер на підтвердження оплати послуг адвоката по справі.

Відповідач - підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про причини неявки в суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.

Згідно роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у п.3.9 Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за електронним запитом суду (а.с.46), вбачається, що місцепроживання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2: 12301, АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з ч.4 ст.17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо фізичної особи-підприємця, у тому числі її місце проживання.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Ухвала суду від 20.11.2014р. була надіслана судом на обидві відомі суду адреси відповідача, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Господарського суду Житомирської області за 27.11.2014 р. (а.с.51).

Разом з тим, ухвала, надіслана відповідачу за зареєстрованою адресою місцепроживання відповідача, повернулась 08.12.2014 р. на адресу суду неврученою, з довідкою щодо причини повернення "За закінченням терміну зберігання" (а.с.47-50).

Як зазначено у п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, оскільки судом надіслано відповідачу ухвалу суду про призначення слухання справи на 09.12.2014р. за адресою, зареєстрованою в ЄДРПОУ як місце проживання відповідача, та враховуючи, що ухвала від 20.11.2014р. надсилалась також на адресу відповідача, за якою вже отримувалась короспонденція суду, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні підприємець не скористався.

За таких обставин, та зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України, запобігаючи невиправданому затягуванню розгляду спору по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:


04 січня 2011 року між КП "Черняхів-добробут" Комунального підприємства "Черняхів-Добробут" Черняхівської селищної ради (виконавець) та підприємцем ОСОБА_2 (замовник) уклали договір на вивезення сміття №8 (а.с.11), за яким замовник отримує, а виконавець бере на себе виконання послуг по вивезенню твердих побутових відходів від замовника на звалище (п.1.1. договору).

Згідно п.1.3., п.1.4. договору (п.1.2.відсутній), оплата проводиться по тарифах, установлених рішенням Черняхівської селищної ради та на момент підписання договору затверджені в розмірі 36,88 грн.за 1м.куб. (рішення виконкому селищної ради від 31.08.2010 р. №112 "Про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги" - а.с.14). Норматив розрахунку: 50 посадових місць х 0,80 = 40 м.куб. на рік. На дату підписання договору місячна платі становить 123,00 грн.

Відповідно до п.2.1. договору, замовник проводить попередню оплату в розмірі 100% вартості наданих послуг до 5 числа поточного місяця шляхом внесення готівки в касу підприємства чи на розрахунковий рахунок в банку.

В пункті 3.1. договору зазначено, що замовник повинен мати контейнер для збору твердих побутових відходів та несе відповідальність за порушення правил благоустрою населених пунктів.

У даному випадку, згідно довідки Комунального підприємства "Черняхів-Добробут" за №75 від 01.12.2014 р. (а.с.52), оскільки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" знаходилося в одному будинку з магазином "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою АДРЕСА_2, працівники кафе користувалися контейнером для збору твердих побутових відходів, який належить магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Окрім того, 01 липня 2011 року між сторонами на аналогічних умовах укладено договір на вивезення твердих побутових відходів №46 (а.с.12), у зв'язку з тим, що в літні місяці в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" діяло також літнє кафе. Відповідно до даного договору, оплата проводиться згідно рішення селищної радми про встановлення тарифів (на день підписання договору тариф становить 36,88 грн. за 1 м.куб. (п.1.2. договору).

Відповідно до нормативу розрахунку, наведеного в пункті 1.3. договору, виходячи з кількості посадових місць (30), до вивезення належить 24,0 м.куб. в рік. На дату підписання договору місячна плата складає 73,76 грн.

Згідно п.4.1. даного договору, договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 30.09.2011р. Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо місяць до закінчення дії даного договору жодна із сторін не заявила про його розірвання.

У справі наявна копія заяви підприємця ОСОБА_2 від 06.04.2012р. (оригінал якої оглянуто судом в засіданні 20.11.2014р., а.с.13), відповідно до якої підприємець просить припинити вивезення твердих побутових відходів і розірвати договір, у зв'язку з припиненням діяльності підприємця з 01.04.2012р. за адресою АДРЕСА_2, кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".

З пояснень позивача та поданих до справи доказів вбачається, що з січня 2011 року по березень 2012 року позивачем належним чином виконувались зобов'язання щодо надання відповідачеві послуг з вивезення побутових відходів за обома договорами, про що свідчать, зокрема, графік вивезення твердих побутових відходів (а.с.54,55), подорожні листи вантажного автомобіля щодо вивезення твердих побутових відходів (а.с.57-63). Складення будь-яких актів, виставлення рахунків, тощо, умовами договорів між сторонами не передбачались.

Про надання послуг відповідачу свідчить також часткова оплата підприємцем ОСОБА_2 послуг з вивозу сміття з кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2, у вказаний період, а саме, згідно прибуткових касових ордерів від 24.01.2011р. в сумі 123,00 грн., від 11.02.2011р. в сумі 123,00 грн., від 06.05.2011р. в сумі 300,00 грн., від 08.07.2011р. №5105 в сумі 200,00грн. та від 08.07.2011р. №5102 в сумі 200,00 грн., від 30.12.2012р. в сумі 100,00 грн. (а.с.64-66).

Слід зазначити, що лише договором №46 від 01.07.2011р. передбачалась можливість пролонгації договору у разі, якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін не заявила про його розірвання; договором №8 від 04.01.2011р. пролонгація договору не була обумовлена. Проте, встановлені обставини фактичного надання послуг позивачем, їх прийняття та часткова оплата відповідачем, свідчать про фактичне продовження між сторонами визначених договором правовідносин. Наведене підтверджує й вищевказана заява ФОП ОСОБА_2 від 06.04.2012р.

Разом з тим, як вбачається з вищевикладеного, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо проведення розрахунків за надані послуги належним чином та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 1020,28 грн. (розрахунок оплати за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів підприємця ОСОБА_2, кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1"- а.с.17).

При цьому, 16.10.2013р. підприємцю було вручено повідомлення (а.с.16), яке суд оцінює, по суті, як вимогу про сплату заборгованості, передбаченою ч.2 ст.530 ЦК України, проте, вказану вимогу відповідач залишив без задоволення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За ст.ст.627, 629 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 1020,28 грн. обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення з відповідача нарахувань (а.с.4), суд встановив, що позивачем правомірно нараховано на суму заборгованості за період з 06.03.2012 р. по 14.10.2014 р. 3% річних в сумі 85,77грн. та за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р. інфляційні в сумі 170,40 грн.

Відповідно до ст.ст.43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені встановлені судом обставини справи, позовні вимоги Комунального підприємства "Черняхів-Добробут" Черняхівської селищної ради є обґрунтованими та задовольняються судом у повному обсязі: стягненню з відповідача підлягають 1020,28 грн. боргу, 85,77 грн. 3% річних та 170,40 грн. інфляційних.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 800,00грн. за послуги адвоката. До справи позивачем подано наступні документи:

- договір про надання адвокатських послуг №1/Ч/2013 від 26.12.2013р., укладеного між позивачем (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний правовий консалтинг" (а.с.18-21), яким обумовлено надання замовнику адвокатських послуг щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості та передбачено, що послуги за даним договором будуть надаватися ОСОБА_1, на підставі довіреності, виданої на його ім'я виконавцем (на умовах передоручення);

- довіреність №1/Ч2014 від 01.10.2014р., видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний правовий консалтинг" на умовах передоручення адвокату ОСОБА_1 (а.с.22);

- належним чином засвідчена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 10.03.2011р. на ім'я ОСОБА_1 (а.с.27);

- належним чином засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний правовий консалтинг" (а.с.25);

- належним чином засвідчену копію довідки з ЄДРПОУ АБ №372869 від 04.05.2011р. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний правовий консалтинг" (а.с.26);

- видатковий касовий ордер №545 від 30.12.2013р. про оплату адвокатських послуг в сумі 800,00 грн. (а.с.56).

Таким чином, господарським судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивачем дійсно понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 800,00 грн., претензій до якості послуг з підготовки матеріалів і представництва в суді згідно з договором про надання адвокатських послуг позивач не має, обсяг роботи адвоката з представництва інтересів позивача в суді відповідає розміру гонорару, який є розумно обґрунтованим за розміром і не суперечить нормам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, судові витрати по справі та витрати на оплату послуг адвоката, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України також покладаються на відповідача.


Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-


ВИРІШИВ:


1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Черняхів-Добробут" Черняхівської селищної ради (12301, Житомирська обл., смт.Черняхів, вул.Червоноармійська, буд.10, ідентифікаційний код 34546877):

- 1020,28 грн. боргу,

- 85,77 грн. 3% річних,

- 170,40 грн. інфляційних,

- 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору,

- 800,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.


Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.


Повне рішення складено: 11.12.14


Суддя Ляхевич А.А.



віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (реком.)

3 - представнику позивача ОСОБА_1 (реком.)

4 - відповідачу на адресу : АДРЕСА_2 (реком.)

5 - відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 (реком.)




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація