Справа № 761/29669/14-ц

Провадження №2/761/8142/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

25 листопада 2014 року м.Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гриньковської Н.Ю.

при секретарі: Ковтун А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2014р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою, в якій поставлено питання про стягнення з відповідача на його користь суми завданих збитків у розмірі 18635,60грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 07.06.2013р. між ПАТ «Страхова компанія «Рідна» та ТОВ «Сіріус-93» було укладено договір добровільного страхування автотранспортних засобів №АТ230/13, за яким предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1. Зазначав, що 06.12.2013р. на вул. Саперно-Слобідський у м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1. Вказував, що винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 Також зазначав, що в зв'язку з настанням страхового випадку, 26.02.2014р., власнику пошкодженого транспортного засобу, було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 18285,60грн. Після цього, позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату суми виплаченого ним, за договором страхування, страхового відшкодування. Проте, відповідачем сума страхового відшкодування не була відшкодована у добровільному порядку, що зумовило позивача звернутися за її стягненням у судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача суму завданих збитків в розмірі 18635,60грн., витрати, пов'язані з публікацією оголошення у пресі, в розмірі 420,00грн. та судового збору у розмірі 243,60грн., проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням в газеті «Урядовий Кур'єр» від 01.11.2014р. №203(5332).

У відповідності до вимог ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07.06.2013р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Рідна» (далі-позивач/страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіріус-93» (далі-страхувальник) був укладений договір №АТ230/13 добровільного страхування автотранспортних засобів (далі-договір страхування), відповідно до умов якого предметом страхування за договором є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Mitsubishi Lancer 2008 року випуску (далі-застрахований автомобіль), державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.5-8). Період страхування за договором встановлено з 11.06.2013р. по 10.06.2014р.

Також судом встановлено, що 06.12.2013р. на вул. Саперно-Слобідський у м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю автомобіля ЗАЗ 110307 д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого застрахований автомобіль «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень, що підтверджується довідкою ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 06.12.2013р. (а.с.11).

В цей же день, 06.12.2013р., страхувальник звернувся до страховика із заявою-повідомленням про ДТП (а.с.9).

Отже, вищезазначена ДТП мала місце під час дії договору страхування, укладеного між позивачем та власником пошкодженого у ДТП застрахованого автомобіля.

Винним у скоєні ДТП, відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 20.12.2013р. визнано відповідача, у зв'язку із порушенням ним п.13.1. Правил дорожнього руху України (а.с.12-13).

Згідно з ч.4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно звіту про оцінку майна (автотоварознавчого дослідження) вартості матеріального збитку в наслідок ДТП №2644 від 19.02.2014р., складеного ФОП ОСОБА_3, розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику пошкодженого в ДТП транспортного засобу, становить 19111,90грн. (а.с.14-29). За проведення автотоварознавчого дослідження застрахованого автомобіля позивач сплатив 350,00грн., що підтверджується копіями рахунку-фактури №Р-0312 від 19.02.2014р.(а.с.30) та платіжного доручення №14102 від 20.02.2014р. (а.с.31).

Відповідно до рахунку ФОП ОСОБА_4 №ЛВ-0023 від 18.02.2014р. вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 18285,60грн. (а.с.32).

26.02.2014р. власник застрахованого автомобіля звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.34), відповідно до якої страховиком було складено страховий акт №3293 від 26.02.2014р., яким вищевказана ДТП визнана страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 18285,60грн. (а.с.35-36).

Того ж дня, 26.02.2014р., позивачем, відповідно до умов договору страхування, було здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_4 для проведення ремонтно-відновлювальних робіт (а.с.37).

Також судом встановлено, що позивач, 08.09.2014р., на підставі ст.27 Закону України «Про страхування», звернувся до відповідача з вимогою №1063 (2923) про відшкодування завданих збитків, яка була отримана відповідачем 17.09.2014р. (а.с.38-40).

Проте, відповідачем сума завданих позивачу збитків відшкодована не була.

Так, частиною 1 ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1. ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Вказана норма кореспондується з положенням ст.979 ЦК України.

У відповідності до положень ч.1 ст.990 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування», страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт складається страховиком у формі, яка ним встановлюється.

Згідно з ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім цього, відповідно до вимог ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація). Отже, за змістом вказаних норм, при суброгації, нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора, потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 2 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору страхування та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Рідна» підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 18285,60грн., витрати по проведенню автотоварознавчого дослідження в розмірі 350,00грн., витрати на оплату оголошення в пресі в розмірі 420,00грн., а також понесені останнім і підтверджені документально судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243,60грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57- 60, 61, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 232, 233, 294 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» (код ЄДРПОУ - 34809641) суму страхового відшкодування в розмірі 18285,60грн. (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 60коп.), витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 350,00грн. (триста п'ятдесят гривень 00коп.), витрати на оплату оголошення в пресі в розмірі 420,00грн. (чотириста двадцять гривень 00коп.), судовий збір у сумі 243,60грн. (двісті сорок три гривні 60коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя