Номер провадження2/754/3331/14

Справа №754/5251/14-ц

РІШЕННЯ

іменем України

27.11.2014 Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого суддіСаламон О.Б.

за участі секретаряСолодухіній Н.С.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 197 039,39 дол. США (еквівалент 1 574 935, 86 грн. станом на 23.09.2013), з яких: 107 438, 04 дол. США (еквівалент - 858 752, 25 грн.) - непогашений кредит; 68 234, 29 дол. США (еквівалент - 545 396, 68 грн.) - несплачені відсотки; 10 378,06 дол. США (еквівалент - 82 951, 85 грн.) - пеня; 10 989 дол. США (еквівалент - 87 835,08 грн.) - штраф, посилаючись на те, що ОСОБА_3 (далі по тексту відповідач 1) уклав кредитний договір, внаслідок невиконання вимог якого виникла зазначена заборгованість, а відповідальність поручителя ОСОБА_4 (далі по тексту відповідач 2) настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання, при цьому поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач 1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, зокрема подала до суду клопотання про розірвання кредитного договору, встановлення суми заборгованості в розмірі 1 189 056, 95 грн., та встановлення терміну сплати заборгованості 240 місяців, посилаючись на те, що не могла передбачити настання світової кризи та звільнення її з роботи, а отже не повинна нести всі негативні наслідки. Зокрема, зазначала про строки позовної давності без посилання на правові норми та надання відповідних доказів та на те, що заборгованість має бути стягнута в гривні.

Відповідач 2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідач 1 повинна самостійно відповідати за своїми зобов'язаннями. Зазначав, що не має право бути поручителем, у зв'язку з тим, що на момент укладання договору був безробітним, не мав майна та перебував в скрутному матеріальному стані. Просив застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог щодо нього.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 13.11.2007 між ВАТ КБ "Надра" (правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») та відповідачем 1 було укладено кредитний договір №495/П/27/2007-840, згідно з умовами якого позичальнику банком надано кредит в сумі 109 890 дол. США на придбання нерухомого майна, із розрахунку 12,39 % річних, строком до 12.11.2024 р.

Банком зобов'язання за договором виконані належним чином, в свою чергу відповідачем зобов'язання за договором належним чином не виконуються, оскільки не здійснюється погашення щомісячних обов'язкових платежів, чим порушується порядок здійснення погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем 1, 13.11.2007 між ВАТ КБ "Надра" (правонаступником якого є позивач) та відповідачем 2 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а ст. 530 ЦК України вимагає: " Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк."

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

У зв'язку з неналежним виконанням обов'язку по сплаті процентів та поверненню кредиту відповідачеві нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до ст. ст. 553 - 554 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним своїх зобов'язань і відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник має повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позивачем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Повідомлення позивача про необхідність усунути порушення умов кредитного договору та сплати процентів за користування кредитом доводилися до відома відповідачів у відповідності до умов кредитного договору, однак останніми не було вчинено жодних дій, які б свідчили про намір у добровільному порядку сплатити прострочену заборгованість.

Суд не приймає до уваги свідчення відповідача 1 про те, що прострочення сплати кредиту виникло внаслідок кризи та звільнення останньої з роботи, так як доказів зазначеного останньою не надано, не надано доказів щодо звернення відповідача 1 з заявами до позивача про реструктуризацію боргу.

Щодо клопотання відповідача 1 про розірвання кредитного договору та встановлення суми заборгованості в розмірі 1 189 056, 95 грн., та встановлення терміну сплати заборгованості 240 місяців, суд приходить до висновку щодо його необґрунтованості, так як відповідачем 1 не подавався зустрічний позов, не наведено правових підстав для розірвання договору, не обґрунтовано підстав та не наведено доказів для встановлення зазначеного розміру заборгованості, не надано розрахунку. Щодо встановлення терміну сплати заборгованості суд зазначає, що законом передбачено право позивача на дострокове звернення до суду для стягнення заборгованості в разі прострочення сплати кредиту.

Посилання відповідачів на пропущення строків позовної давності суд вважає необґрунтованими та недоведеними так як строк кредитного договору встановлений до 2024 р, а перебіг трирічного строку позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту.

Відповідач 1, не сплативши у вказаний договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Отже, всупереч договірним зобов'язанням в установлені терміни позичальником не повернуто належні грошові суми. В порушення вимог закону, відповідач 1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань.

Відповідно умов договору поруки, відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання.

Посилання відповідача 2, щодо неможливості бути поручителем, у зв'язку з відсутністю роботи та скрутного матеріального стану, суд вважає необґрунтованими та недоведеним, так як у відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Зокрема, зі сторони відповідача 2 до суду не надійшло зустрічного позову з вимогою про визнання договору поруки припиненим, недійсним чи інше, не надійшло відомостей про оспорювання даного пункту договору в судовому чи іншому порядку.

Так, умови кредитного договору та договору поруки існували на момент підписання його стороною відповідача 2, а у відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства України. Таким, чином підписавши договір поруки сторони погодились на всі зазначені в ньому умови.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 197 039,39 дол. США (еквівалент 1 574 935, 86 грн.), з яких: 107 438, 04 дол. США (еквівалент - 858 752, 25 грн.) - непогашений кредит; 68 234, 29 дол. США (еквівалент - 545 396, 68 грн.) - несплачені відсотки; 10 378,06 дол. США (еквівалент - 82 951, 85 грн.) - пеня; 10 989 дол. США (еквівалент - 87 835,08 грн.) - штраф.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, хоча б ця сторона і була звільнена від оплати судових витрат на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 536, 610, 629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором від 13 листопада 2007 року у розмірі 1 574 935, 86 грн. (станом на 23.09.2013 еквівалент 197 039, 39 дол. США) та витрати по сплаті судового збору з кожного по 1 827 грн.

Рішення може бути протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва оскаржено шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон