Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1152/14-ц

2/302/343/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

10.12.2014 р. смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Цімбота В.І.,

при секретарі Магдич В.М.,

з участю : представника позивача ОСОБА_1,

третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Міжгір'я справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, -

В С Т А Н О В И В :

16.09.2014 р. ОСОБА_5 через довірену особу ОСОБА_1 звернулась до Міжгірського райсуду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину по закону, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_8 25.08.2014 р., за яким ОСОБА_6 успадкував житлову квартиру АДРЕСА_1 після смерті його матері ОСОБА_9.

Мотивує свої вимоги тим, що ОСОБА_9 06.04.1992 р. склала заповіт, за яким квартиру АДРЕСА_1 заповіла своєму сину ОСОБА_7

Після смерті матері ОСОБА_7 прийняв спадщину, вступивши у володіння спадковим майном - квартирою, однако свідоцтво про право на спадщину не отримав, так як у 2013 році помер.

Право спадкування переходить до ОСОБА_5 як дочки ОСОБА_7 у порядку спадкової трансмісії, а тому ОСОБА_6 свідоцтво про спадкування за законом квартири, що належала ОСОБА_9 в смт. Міжгір'я отримав незаконно, так як грубо порушені права спадкоємців за заповітом.

Тому просить позивачка визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_6.

Представник позивачки ОСОБА_1 та третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 , що діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_7 - ОСОБА_10 вимоги підтримали.

Представник відповідача з позовом не згідний, так як ОСОБА_7 спадщину по заповіту не прийняв, а тому право спадкування майна померлої ОСОБА_9 по закону перейшло до ОСОБА_6 як особою, що прийняла спадщину, так як ОСОБА_9 з грудня 2009 р. до часу своєї смерті проживала в м. Ужгород із відповідачем.

ОСОБА_11, брат ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вважає, що квартира має належати ОСОБА_6, так як такий доглядав за їх матір'ю і така проживала з ним в м. Ужгород перед смертю.

Дослідивши докази у справі, керуючись вимогами ст. 60 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено і ніким не оспорюється, що ОСОБА_9 02.04.1992 р. купила в Міжгірського лісокомбінату квартиру АДРЕСА_1 ( арк.. сп. 28), а 06.04.1992 р. заповіла цю квартиру ОСОБА_7 ( арк. сп. 27).

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, а ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. сп. 23, 24).

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_7 ( арк. сп. 26).

Згідно довідки Міжгірської селищної ради від 05.11.2013 р. за № 5104, ОСОБА_7 проживав у кв. АДРЕСА_1.

За ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Суд вважає, що ОСОБА_9 проживала у кв. АДРЕСА_1, так як не міняла місця реєстрації перебування і проживання.

Ст. 1268 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Суду доведено, що ОСОБА_7 проживав у кв. АДРЕСА_1. в тому числі і на час смерті його матері.

При вирішенні даного спору між сторонами суд виходить з того, що спадкування по заповіту має вищу юридичну силу від спадкування за законом.

За ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, тобто воля спадкодавця має вирішальну роль при визначенні кола спадкоємців, а до складу спадщини входять усі права та обов'язки , що належали спадкодавцеві ( ст. 1218 ЦК України).

Якщо спадкоємець прийняв спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем і не відмовлявся від спадщини, але не оформив спадщину шляхом видачі йому свідоцтва, то на думку суду, після смерті такої особи майно спадкується у загальному порядку черговості тими особами, які би мали право спадкування, як у даному випадку, майна ОСОБА_7

Суд вважає, що на день смерті ОСОБА_9 проживала в кв. АДРЕСА_1, про що свідчить довідка селищної ради і таке випливає з вимог ст. ст. 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р.

При таких обставинах , виходячи з того, що ОСОБА_9 заповіла нерухоме майно - квартиру в смт. Міжгір'я, саме ОСОБА_7 і такий прийняв спадщину шляхом проживання у цій квартирі ( арк. сп. 33), не було законних підстав видавати ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину по закону, так як цим порушено права спадкоємців першої черги - дітей ОСОБА_7, яким вчасно подано заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5 задоволити.

Визнати недійсним свідоцтво ё про право на спадщину по закону ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, після смерті ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на квартиру АДРЕСА_1, видана приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8 25.08.2014 р., спадкова справа №3/2014, реєстровий №3693.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_5 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 22 коп. понесених судових витрат.

Ухвалу Міжгірського райсуду від 17.09.2014 р. про забезпечення позову шляхом накладення арешта на квартиру АДРЕСА_1 скасувати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області в порядку і строки, встановлені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя: В. І. Цімбота