Справа № 2а-19/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2009 року 9 година 45 хвилин м. Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Назаренко Г.В.
при секретарі Крамар В.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Шишкіної М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського міського суду Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради про визнання дій відповідача у сплаті щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, менших, ніж встановлено ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними, стягнення недонарахованих сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
15 січня 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС П категорії, а тому відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХП (далі - Закон № 796-ХП) має право на щорічну виплату на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати, однак відповідачем за 2003-2008 роки йому виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення в значно менших розмірах, ніж передбачено законом, у зв'язку з чим виникла заборгованість за 2003-2008 роки на загальну суму 10091,60 грн. Просив стягнути недонараховані суми за 2003-2008 роки та постановити рішення, яким визнати дії відповідача в цій частині неправомірними.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю і суду пояснив, що відповідачем грубо порушуються встановлені Законом № 796-ХП гарантії на компенсацію шкоди, заподіяну його здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Представник відповідача Шишкіна М.О., діюча на підставі довіреності (а.с.22), позов не визнала і суду пояснила, що Управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради (далі - УПСЗН) позивачу виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та № 562 від 12 липня 2005 року, в межах асигнувань, передбачених Законами про держбюджет на відповідний рік, що відповідає вимогам ст.63 цього Закону. Допомога за 2008 рік станом на 1 грудня 2008 року нарахована, але не виплачена через арешт рахунків управління. Посилаючись на ст.100 КАС України, просила в задоволенні позовних вимог про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки відмовити через пропуск позивачем встановлений ст.99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду. Зазначила, що дію абз.3 ч.4 ст.48 Закону № 796-ХП зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і доплат у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а зупинення дії закону не дає підстав для його застосування. Станом на час виплати допомоги - 14 червня 2007 року - дію ст.48 Закону № 796-ХП в частині виплати допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати було зупинено пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп положення ст.48 Закону № 796-ХП визнані неконституційними, однак вони втратили чинність лише з 9 липня 2007 року і не розповсюджуються на правовідносини, що виникли раніше, а тому законні підстави для проведення доплати вже виплаченої в лютому 2007 року допомоги на оздоровлення позивачу відсутні.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідно до них правовідносини.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС П категорії (а. с.4).
Відповідачем виплачена позивачеві щорічна допомога на оздоровлення за 2003 року - 30 квітня 2004 року в розмірі 26,70 грн., за 2004 рік - 29 березня 2005 року в розмірі 26,70 грн., за 2005 рік - 7 грудня 2005 року в розмірі 100 грн., за 2006 рік - 10 серпня 2006 року в розмірі 35 грн. та 20 вересня 2006 року в розмірі 65 грн., за 2007 рік - 14 червня 2007 року в розмірі 100 грн. За 2008 рік щорічна допомога на оздоровлення за 2008 рік нарахована в розмірі 100 грн., але станом на 1 грудня 2008 року не виплачена (а.с.7).
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХП щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз.7 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХП).
Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачають умови та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам, містять розмірі допомоги, встановлені цими постановами Кабінету Міністрів, суперечать розмірам допомоги, обчисленим згідно ст. 48 Закону № 796-ХП. Законами, якими встановлений розмір мінімальної заробітної плати на 2003-2005, 2007, 2008 роки, ніяких обмежень щодо застосування в розрахунках щорічної допомоги на оздоровлення мінімальної заробітної плати не встановлено. Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст.48 Закону № 796-ХП, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Законом № 796-ХП та постановою Кабінету Міністрів України не врегульовані терміни виплати щорічної допомоги на оздоровлення.
Ст.89 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” № 1344-1У від 27 листопада 2003 року розмір мінімальної заробітної плати на 30 квітня 2004 року встановлений в 205 гривен.
Ст. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» № 2285-У від 23 грудня 2004 року розмір мінімальної заробітної плати на 29 березня 2005 року встановлений в 262 гривні, а на 7 грудня 2005 року - в 332 гривні.
Ст. 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-1У від 20 грудня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати на 10 серпня та 20 вересня 2006 року встановлений в 375 грн. Однак дію абз.3 ч.4 ст. 48 Закону 796-ХП зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно зі ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-1У від 20 грудня 2005 року. Призупинення закону не дає суду підстав для його застосування. Суд приходить до висновку, що за таких підстав дії відповідача по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562, відповідають вимогам законів України.
Ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19 грудня 2006 року з наступними змінами і доповненнями розмір мінімальної заробітної плати на 14 червня 2007 року встановлений в 420 гривень. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року дію абз. 4 частини четвертої статті 48 Закону України № 796-ХП зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Однак Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 231-У від 5 жовтня 2006 року, який набув чинності 31 жовтня 2006 року, доповнено Закон 796-ХП статтею 71, згідно якої дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону. Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким дія зокрема частини четвертої статті 48 Закону України № 796-ХП зупинено на 2007 рік, визнані неконституційними.
Ст.59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28 грудня 2007 року № 407-У1 розмір мінімальної заробітної плати на 1 грудня 2008 року встановлений в 605 грн. Пунктом 11 цього ж Закону текст статті 48 Закону № 496-ХП викладено в новій редакції, згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа № 1-28/2008) положення пунктів 24-34 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Пунктом 1 та 6 ст.92 Конституції України передбачено, що обсяг прав та гарантій громадянина встановлюється законами України.
Ст.22 Конституції України передбачено, що звуження змісту та обсягу прав громадян шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007, 2008 роки, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати.
Правовою гарантією забезпечення державою прав громадян, у тому числі і на отримання передбачених законами України пільг та гарантій, є виконання Державою прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.8 Конституції України, так і ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин та з урахуванням вимог Законів України, перелічених вище, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2003-2005, 2007, 2008 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати, і його дії по сплаті щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах менших, ніж встановлено Законом № 796-ХП, є такими, що суперечать чинному законодавству, а тому незаконними.
З урахуванням отриманої позивачем суми та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача підлягає стягненню:
за 2003 рік - 998,30 грн. (205 х 5 - 26,70), де 205 - мінімальна заробітна плата на момент виплати - 30 квітня 2004 року, 26,70 грн. - отримана сума;
за 2004 рік - 1283,30 грн. (262 х 5 - 26,70), де 262 - мінімальна заробітна плата на момент виплати - 29 березня 2005 року, 26,70 - отримана сума;
за 2005 рік - 1560 грн. (332 х 5 - 100), де 332 - мінімальна заробітна плата на момент виплати - 7 рудня 2005 року, 100 - отримана сума;
за 2007 рік - 2000 грн. (420 х 5 - 100), де 420 - мінімальна заробітна плата на момент виплати - 14 червня 2007 року, 100 - отримана сума;
за 2008 рік - 3025 грн. (605 х 5), де 605 - мінімальна заробітна плата на момент виплати - 1 грудня 2008 року.
Всього підлягає стягненню на користь позивача сума недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007, 2008 роки в розмірі 8866,60 грн.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про пропущення позивачем встановленого ст.99 КАС України річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів громадян, оскільки вважає їх такими, що не ґрунтуються на законі. У ч.3 ст.99 КАС України визначено, що для захисту порушених прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Закон України № 796 спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачає повне відшкодування Державою шкоди. Відповідно до ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. За таких підстав суд вважає, що позивачем не пропущено встановлений законом річний строк для звернення до суду із позовом про стягнення не донарахованої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки.
Згідно ст.63 Закону № 796-ХП виплати, пов'язані з його реалізацією, здійснюються за рахунок державного бюджету.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 8, 19 ч.2, 22, 92, п.3 ст.116 Конституції України, ст.ст. 48, 62,63,70,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХП, ст.44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» № 1801-1У від 17.06.2004р., ст. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» № 2285-У від 23.12.04р., ст. 77, 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-1У від 20.12.05р., ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.06р., ст.59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28,12.07р. № 407-У1, постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836, постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р № 562, керуючись ст.ст.2,4,8,11,17,104,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради по сплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007, 2008 роки в розмірах, менших, ніж встановлено ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХП, неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради на користь ОСОБА_1 8866 (вісім тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень 60 копійок недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007, 2008 роки за рахунок коштів Державного бюджету України.
В іншій частині позовних вимог відмовити за їх необґрунтованістю.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 4 лютого 2009 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 9 лютого 2009 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановлений ч.3 ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ч.3 ст.186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кіровський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: