Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

справа №   2-135

12 лютого 2009    року                         м. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської  області у складі головуючого судді Сінгур В.О. при секретарі  Біндюг Л.М , за участю представника органу опіки і піклування   Шульга Н.М., третя особа   ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  Шосткинського міжрайонного прокурора до   ОСОБА_2 , про стягнення аліментів  та  позбавлення батьківських прав ,-

В С Т А Н О В И В :

Шосткинський міжрайонний прокурор  звернувсь до суду з позовною заявою в інтересах неповнолітньої   ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_1  в якій просить постановити рішення, яким позбавити відповідача батьківських прав та стягнути з нього аліменти.    

В судовому засіданні  прокурор  позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що     ОСОБА_2  є матір’ю   неповнолітнього   ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_1      який  проживає та знаходиться на утриманні   ОСОБА_1 ., яка є опікуном неповнолітнього.  Відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини, не займається його  вихованням.

Третя особа ОСОБА_1 ,   яка є опікуном ОСОБА_3  просить суд позбавити батьківських прав   ОСОБА_2 .

Вислухавши пояснення прокурора, представника служби  у справах неповнолітніх, як представника органу опіки і піклування, третю особу  та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги  прокурора  підлягають задоволенню за наступних обставин:

Судом встановлено, що  відповідач вихованням та утриманням дитини не займалася,  проживає в м.  Москва РФ.      

Згідно висновку опіки та піклування    № 07/421   батько   ОСОБА_4  помер , мати з дитиною не проживає, приїздила в дитячий садок лише разів зо три, дитина знаходиться на повному бабусиному утриманні,  життям дитини не цікавився. ( а.с.10). Згідно до характеристики неповнолітній   ОСОБА_4    характеризується виключно з позитивної сторони. Акт обстеження ( а.с.  6)  згідно якого дитина проживає з бабусею, відносини добрі, сім’я проживає у   квартирі, санітарний стан хороший.

Орган опіки та піклування  приходить до висновку про необхідність позбавлення батьківських прав   ОСОБА_2   у відношенні  до  неповнолітнього   ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_1 .  

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Стаття 18 Конвенції про права дитини передбачає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний і моральний розвиток, навчання, створюючи належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Таким чином, найважливіший обов’язок матері та батька – це обов’язок виховувати, ростити дитину.  

Закон України «Про освіту» у статті 59 та Закон України «Про охорону дитинства» у статті 12 детально визначає, які дії належить вчиняти батькам для розвитку дитини як особистості. Зокрема, цим законами батьки зобов’язані виховувати у дітей працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до старших, поваги до прав, свобод людини і громадянина.

Відповідно до ст. 164 СК України однією з підстав позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов”язків по вихованню дитини.  

Матір’ю ОСОБА_4   ІНФОРМАЦІЯ_1  є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження  ( а.с. 2).   ОСОБА_2  вихованням дитини не займалася, матеріальної допомоги на утримання дитини не надавала.

Отже, на ОСОБА_2 , як на матір, законодавством покладено обов’язок по вихованню та розвитку  дитини.

Відповідач по справі мала реальну можливість виконувати обов’язок по вихованню  своєї дитини.

За таких обставин, у суду є достатні підстави для задоволення позову та позбавлення батьківських прав ОСОБА_2   у відношенні  до її неповнолітнього сина -   ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно пояснень позивача, третьої особи,   разом з    сином  не проживала, не займалася   її  вихованням, матеріальної допомоги не надавала.

Судом встановлено, що згідно акту перевірки житлових ОСОБА_1  умови проживання дитини задовільні ( а.с.6).

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права , свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 150, 152, 164 -166, 181 ч. 5 Сімейного кодексу України, Декларацією прав дитини, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 8, 10, 11, 59, 60, 213-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Шосткинського міжрайонного прокурора до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів  та  позбавлення батьківських прав   задовольнити.

Позбавити   ОСОБА_2   ІНФОРМАЦІЯ_2  батьківських прав щодо   її    неповнолітньої  дитини  –   ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ј частини від всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення ним повноліття.

Стягнути на користь держави судові витрати в розмірі 8,50грн. державного мита та 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської  області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього впродовж 20 днів апеляційної скарги.

Суддя                                         В.О.Сінгур.