Справа № 22-606/2008                                               Головуючий у І інстанції Чельник О.І.

Категорія 45                                                               Доповідач Єгорова С. М.

РІШЕННЯ

іменем   України

24 квітня 2008 року                            Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого    Дуковського О.Л.

суддів:                                                                        Єгорової С. М.

Потапенка В.І.

при секретарі Тітенко Л.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в М. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду М. Кіровограда від 20 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,  з участю служби в справах неповнолітніх Кіровоградської міської ради про визначення порядку зустрічей з неповнолітньою дочкою і

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2007 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2,  з участю служби в справах неповнолітніх Кіровоградської міської ради про визначення порядку зустрічей з неповнолітньою дочкою. Посилався на те,  що за рішенням Ленінського районного суду м.  Кіровограда від 01.04.2003 року,  частково зміненим ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 12.08.2003 року було встановлено порядок зустрічей з його дітьми ОСОБА_3та ОСОБА_4,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1,  з 15 год по 17 год. у першу та третю неділю кожного місяця кожної неділі за місцем проживання відповідачки. Проте,  ОСОБА_2. систематично не виконувався встановлений порядок,  оскільки вона була відсутня за місцем свого проживання. Також зазначив,  що коли він приходив до будинку матері та сестри відповідачки,  останні постійно його ображали та провокували до конфлікту та бійки,  тобто перешкоджали у зустрічах з дітьми. Про перешкоджання йому у зустрічах із дітьми свідчить розгляд його скарги на бездіяльність ВДВС Кіровського району,  яка лише один раз попередила відповідачку про відповідальність за невиконання рішення суду,  а після 3-х виходів з ним закрили виконавче провадження,  як таке,  що виконане. Дана скарга на даний час знаходиться у Верховному Суді України. Вважає,  що на даний час виникли нові обставини,  які є підставою для зміни встановленого порядку,  більш тривалого та частішого спілкування з дитиною,  а також і те,  що він за фахом є лікарем та переживає за здоров'я,  виховання доньки. Він має окрему благо влаштовану квартиру,  в якій є кімната для відпочинку дитини,  занять (іграшки,  канцелярські  вироби  для  письма,   малювання,   спортивні  прилади),      все  те,   що

необхідне для повноцінного розвитку. Просив встановити порядок спілкування з донькою - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження у його квартирі кожної неділі місяця з 9.00 год. до 20.30 год.,  забираючи її від матері у присутності державного виконавця; призначити обстеження дочки комісією дитячих психологів-медиків для з'ясування наслідків виховання та впливу на неї родичів відповідачки та для виключення інсинуацій на його з боку ОСОБА_2.

Рішенням Ленінського районного суду М. Кіровограда від 20 грудня 2007 року позов задоволений частково. Визначено порядок зустрічей ОСОБА_1з дочкою ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  щонеділі з 14.00 год. до 18.00 год. за місцем проживання матері дитини - ОСОБА_2. У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1ставиться питання про скасування вказаного рішення як незаконного та необгрутованого і ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог. Зазначається,  що рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального права,  порушує його права. Судом не в повній мірі досліджено всі обставини справи,  дано неправильну оцінку встановленим ним обставинам,  не враховано,  що його позбавлено права на вільне спілкування з дитиною без присутності матері.

Колегія суддів,  заслухавши доповідача,  пояснення апелянта,  який підтримав скаргу,  дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи,  вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов,  суд встановив і правильно виходив з того,  що сторони мають дочку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  яка після розірвання їх шлюбу проживає з відповідачкою. ОСОБА_1. не мав можливості спілкуватись з дочкою з 2004 року через неприязні стосунки з відповідачкою та її родиною,  відповідачка перешкоджала спілкуванню з дитиною або була відсутня у своєму помешканні. Позивач має необхідні умови для виховання та утримання малолітньої доньки ОСОБА_3,  може забезпечити повноцінний її розвиток,  за фахом є лікарем,  позитивно характеризується за місцем роботи.. Матеріальний стан його сім'ї дозволяє утримувати дитину,  що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов. За висновком органу опіки і піклування порядок зустрічей з дитиною,  який встановлено в 2003 році,  підлягає зміні,  тому що чотири години на місяць є недостатнім для спілкування з дитиною такого віку. З цих підстав судобгрунтовано вважав,  що час зустрічей з батьком слід збільшити.

Проте при встановленні порядку зустрічей з дитиною суд не врахував інтереси дитини і вимоги закону щодо права батька,  який проживає окремо на спілкування з дитиною та участь у її вихованні. Висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам норм матеріального і процесуального права. Не враховано обставини,  на які сторони посилались як на підставу своїх доводів і заперечень,  досліджені в судовому засіданні докази.

Відповідно до вимог  ст. 159 СК України та враховуючи те,  що позивач позбавлений можливості спілкування з дочкою через конфлікт з відповідачкою,  з якою проживає дитина,  він має на судовий захи ст.

При визначенні місця та часу спілкування позивача з донькою ОСОБА_3,  суд зазначив,  що враховує вік останньої,  стан здоров'я,  а також інші обставини,  що мають

істотне значення для вирішення справи. Але не звернув уваги на те,  що дитині дійсно необхідно звикнути до батька після тривалої розлуки,  проте останній за правилами ч.2  ст. 157 СК України зобов'язаний брати участь у вихованні дитини і має право на особисте спілкування з нею. Тому доцільно було б встановити такий порядок участі позивача у вихованні дитини,  який би передбачав їх зустрічі не лише в присутності матері за її місцем проживання,  а й особисте спілкування,  з можливістю спільного відпочинку,  відвідування батька за його місцем проживання без присутності матері. Це не суперечить інтересам дитини,  не перешкоджає її нормальному розвиткові і відповідає обсягу обов'язку та прав батька щодо дочки. При цьому необхідно зазначити,  що відповідно до ч.3  ст. 157 СК України відповідачка не має права перешкоджати позивачеві спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

З вказаних підстав судове рішення в частині визначення порядку зустрічей з дитиною підлягає зміні з ухваленням нового рішення.

В іншій частині рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам норм матеріального права.

Керуючись  ст.  ст. 303,  307,  309 ч.1 п.п.3,  4 ,  314,  316,  319 ЦПК України,  колегія суддів

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду М. Кіровограда від 20 грудня 2007 року змінити в частині визначення порядку зустрічей з дитиною.

Визначити порядок участі ОСОБА_1у вихованні дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  згідно якого він має право: з часу ухвалення даного рішення протягом трьох місяців щонеділі з 10 години до 15 години спілкуватися з дитиною за місцем її проживання,  а в подальшому - продовжувати спілкування з дитиною щонеділі з 11 години до 16 години за його (батька) місцем проживання з можливістю спільного відпочинку без присутності матері. Зобов"язати ОСОБА_2не перешкоджати в зустрічах та спілкуванні ОСОБА_1з дочкою ОСОБА_3в межах встановленого часу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з наступного дня.