Справа № 442/4772/14 Головуючий у 1 інстанції: Івасівка А.П.

Провадження № 22-ц/783/6165/14 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,

секретаря Гацій І.О.,

з участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

встановила:

Позивач ОСОБА_2 в липні 2014 року звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, просила суд стягнути в її користь 1200 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дітьми повноліття (а.с. 1-6).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перебуває з відповідачем у шлюбі. З січня 2014 року вони проживають окремо. З цього часу відповідач не цікавиться долею своїх дітей, самоусунувся від їх виховання та утримання. Починаючи з січня три місяці відповідач сплачував на утримання дітей по 800 грн., в даний час, після чергової сварки, відповідач став сплачувати на утримання двох дітей тільки 450 грн., які як вважає позивач, є недостатніми коштами для утримання дітей. Просила позов задовольнити.

Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 04 серпня 2014 року позов задоволено частково.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 800 гривень, щомісячно на обох дітей, починаючи з 08.07.2014 року і до досягнення дітьми повноліття.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 243,60 гривень судового збору.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допушено до негайного виконання.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_3, вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей в твердій грошовій сумі є безпідставним та суперечить вимогам ст. 184 СК України, оскільки він офіційно працевлаштований на посаді бухгалтера ТзОВ «ЮАТРАНС» і кожного місяця отримує заробітну плату 1300 грн.

Крім цього, розмір аліментів визначений судом першої інстанції перевищує 50% його заробітної плати, що не узгоджується з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України викладеними у постанові «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

З огляду на наведене вище вважає, що повинен сплачувати аліменти в частці від його заробітку з врахуванням вимог ст. 70 ЗУ "Про виконавче провадження".

Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить таку відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання 21102014 року не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із участю його представника в кримінальному провадженні.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи із наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, зазначений законами України.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить висновку, що рішення місцевого суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Задовольняючи частково позовні вимоги та визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі суд першої інстанції виходив з того, що позивачка потребує допомоги на утримання дітей, при цьому врахував матеріальне становище як позивачки, яка виховує дітей, так і відповідача - платника аліментів, який є працездатною особою, молодого віку, спроможний платити аліменти, відсутність у нього інших неповнолітніх дітей, отримує 1300 грн. щомісячно, прийшов висновку про стягнення аліментів по 400 грн. на кожну дитину зі всіх видів заробітку відповідача щомісячно починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Судова колегія не може в повній мірі погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 13.07.2006 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано у Дрогобицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 3-4).

Відповідно до ст.ст. 51 Конституції України, 180 СК України, батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як роз'яснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення для справи.

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, районний суд прийшов правильного висновку про необхідність задоволення позову про стягнення аліментів з відповідача, оскільки обов'язок утримувати дітей є обов'язком як матері, так і батька.

Однак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що платник аліментів має нерегулярний дохід, а відтак рішення суду про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не відповідає вимогам закону.

Зокрема, стягнення аліментів у твердій грошовій сумі допускається лише у випадках, передбачених положеннями ст. 184 СК України.

У частині першій ст. 184 СК України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Колегією суддів встановлено, що відповідач працює офіційно у ТзОВ «ЮАТРАНС» на посаді бухгалтера, має регулярний заробіток (дохід) в розмірі 1300 грн. на місяць, що підтверджується довідкою про доходи ОСОБА_3 від 30 липня 2014 року №1 (а.с. 18, 21),.

Разом з цим, з матеріалів справи встановлено, що на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради, як одержувач будь-якого виду соціальної допомоги, відповідач не перебуває, при цьому, докази про те, що у відповідача є грошові вклади на депозитних рахунках, або про отримання інших не облікованих доходів, позивач по справі суду не надала.

Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що з відповідача необхідно стягувати аліменти в користь позивачки на утримання двох неповнолітніх дітей не в твердій грошовій сумі, а в частці від заробітку.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину у відповідності до ст. 182 СК України не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи матеріальне становище, як платника аліментів так і матеріальне становище його малолітніх дітей, на утримання яких підлягають стягненню аліменти, їх стан здоров'я та інші обставини, визначені ст. 182 СК України, що мають значення для справи, колегія суддів вважає, що аліменти з відповідача необхідно стягувати в розмірі 1/2 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 08.07.2014 року до досягнення повноліття найстаршою дитиною.

За таких підстав рішення районного суду підлягає зміні.

Інші доводи в апеляційній скарзі не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки такі не впливають на обов'язок та розмір утримання, що його повинен надавати батько своїм малолітнім синам.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2014 року змінити, визначивши, що з ОСОБА_3 необхідно стягувати в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.07.2014 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: Ю.Р. Мікуш

О.Ф. Павлишин