ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" грудня 2014 р. Справа № 918/899/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

розглянувши скаргу Відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС", що діє від імені ДП "НАЕК "Енергоатом" №001/10049 від 20.10.2014 року на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області у справі № 918/899/13

за позовом Закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС" (стягувач)

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу -"Рівненська атомна електрична станція" (боржник)

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

Сторони та відділ ДВС не забезпечили участі у судове засідання повноважних представників.

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2014 року Відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС", що діє від імені ДП "НАЕК "Енергоатом" звернувся до господарського суду Рівненської області зі скаргою №001/10049 від 20.10.2014 року на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області (далі Відділ), відповідно до якої скаржник просить: визнати вимогу державного виконавця - заступника начальника Відділу - Черпака М.Л. №4500 від 06.10.2014 р. незаконною і такою, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27 жовтня 2014 року прийнято скаргу Відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС", що діє від імені ДП "НАЕК "Енергоатом" №001/10049 від 20.10.2014 року на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області у справі № 918/899/13 до розгляду, та призначено до слухання у судовому засіданні 07.11.2014 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області розгляд скарги відкладено на 04.12.2014 року.

У судовому засіданні 04.12.2014 року представники стягувача заперечили проти задоволення скарги в повному обсязі. Представник боржника підтримав скаргу з підстав зазначених у ній. Розгляд скарги, у зв'язку з неявкою представника відділу ДВС, відкладено на 12.12.2014 року.

У судове засідання стягувач та боржник не забезпечили участі повноважних представників, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені, що підтверджується підписами представників останніх в протоколі судового засідання від 04.12.2014 року.

08.12.2014 року від стягувача надійшло клопотання про розгляд скарги без участі його представника, у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Відділ явки повноважного представника у судове засідання 12.12.2014 року не забезпечив, однак надіслав письмові пояснення на скаргу, відповідно до яких просив у задоволенні скарги ВП "РАЕС" відмовити повністю посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість з підстав зазначених у даних поясненнях, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи що розгляд скарги неодноразово відкладався і сторонам надавалось достатньо часу для подачі доказів та письмових пояснень на обґрунтування своїх вимог чи заперечень, оскільки відповідно до статті 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органу ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд дійшов висновку про її розгляд за відсутності осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце слухання справи.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши у попередньому судовому засіданні представників стягувача та боржника, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У червні 2013 року Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" (далі ЗАТ "УБ РАЕС") звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" (далі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом") у якій просило визнати за позивачем право власності та витребувати з незаконного володіння відповідача резервуари об'ємом 100 м.куб. в кількості 4 шт. балансовою вартістю 36 868,00 грн. та металоконструкції підкранових балок мостового крану 20/5С балансовою вартістю 2 635,06 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 року, позовні вимоги ЗАТ "УБ РАЕС" задоволено.

Визнано за ЗАТ "УБ РАЕС" право власності на майно:

- резервуар об'ємом 100 м3 заводський №4402, балансовою вартістю 9217,00 грн.;

- резервуар об'ємом 100 м3 заводський №4403, балансовою вартістю 9217,00 грн.;

- резервуар об'ємом 100 м3 заводський №4433, балансовою вартістю 9217,00 грн.;

- резервуар об'ємом 100 м3 заводський №4434, балансовою вартістю 9217,00 грн.;

- металоконструкції підкранових балок мостового крану 20/5С балансовою вартістю 2635,06 грн. (далі Майно). Вирішено витребувати з незаконного володіння ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС" Майно.

Згідно зі ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2013 року на виконання зазначеного рішення видано наказ №918/899/13 про витребування з незаконного володіння ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС" Майна.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 року у справі №918/899/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2014 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року у даній справі скасовано, рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 року залишено в силі.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.07.2014 року заяву ЗАТ "УБ РАЕС" про приведення наказу господарського суду Рівненської області №918/899/13 від 02.09.2014 року у відповідність до вимог чинного законодавства України задоволено. Доповнено наказ господарського суду Рівненської області №918/899/13 від 02 вересня 2013 року абзацом третім у наступній редакції: "Стягувач - Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, Промислова зона, 31, код ЄДРПОУ 04630695)".

Скаржник, просить визнати вимогу державного виконавця - заступника начальника Відділу - Черпака М.Л. №4500 від 06.10.2014 р. незаконною і такою, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи свої вимоги наступними обставинами.

Скаржник зазначає, що 14.10.2014 року на адресу ВП "РАЕС" надійшла вимога державного виконавця №4500 від 06.10.2014 p. (далі Вимога), в якій державний виконавець вимагає в 3-х денний строк провести дії щодо передачі зазначеного в наказі майна Стягувачу для подальшого його вилучення, про що повідомити відділ примусового виконання рішень. Крім цього, державний виконавець у Вимозі вказує про те що 02.09.2014 року ним встановлено, що майно яке необхідно витребувати у ВП "РАЕС", знаходиться за адресою: м. Кузнецовськ, будівельна база №1 та №2, Промзона 53 та Промзона 25, про що складено акт від 02.09.2014 р. який додається до вимоги. Проте, скаржник не погоджується зі змістом вищевказаної вимоги, вважає її такою, що не відповідає вимогам ЗУ "Про виконавче провадження" (далі Закон), Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція), що зумовлює неможливість її виконання та необхідність в її скасуванні.

Вказує, що 02.09.2014 р. заступником начальника Відділу Черпаком М.Л. у супроводі представників стягувача (ліквідатора ЗАТ "УБ РАЕС" - Кноблох І. В. та зацікавлених осіб - Гавриш Г. О. і Блищик В. І.), було здійснено огляд території і об'єктів складу паливо- мастильних матеріалів з автозаправною станцією, який обліковується на балансі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" та належить йому на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САВ №603145 від 11.12.2012 p., на території якого, представники стягувача вказали на чотири об'єкти, визначивши їх як такі, що вказані у наказі господарського суду Рівненської області №918/899/13 від 02.09.2013 p., а саме чотири резервуари об'ємом 100 м3, не зважаючи на те, що на території знаходилось ще 10-ть подібних об'єктів. Доводи представників боржника, в першу чергу представників власника території і об'єкта зазначеного нерухомого майна не враховувались, в зв'язку з чим в акті відсутній підпис представника ВП "РАЕС".

Проте, скаржник стверджує, що вищевказані зацікавлені особи, пов'язані зі стягувачем, вказані як "Поняті", що не відповідає і порушує вимоги ст. 15 Закону. Заінтересованість та зв'язок вищевказаних осіб - представників стягувача, підтверджується матеріалами судової справи №918/899/13, відповідно до яких Гавриш Галина Олександрівна являлась представником Позивача/Стягувача - ЗАТ "УБ РАЕС" за довіреністю разом з арбітражним керуючим/ліквідатором Кноблох Іриною Вікторівною, що підтверджує особисту заінтересованість особи. Щодо Блищик Валентини Іванівни, то її зв'язок зі Стягувачем випливає з трудових відносин з ЗАТ "УБ РАЕС".

Також, скаржник зазначає, що доданий до оскаржуваної вимоги державного виконавця акт від 02.09.2014 р. боржнику - ВП "РАЕС" не надавався та не надсилався, всупереч ч.1 ст. 31 Закону, пунктів 1.5, 1.5.2 Інструкції, що підтверджує його незаконність.

Таким чином, на думку скаржника, враховуючи вищевказані порушення закону, доданий до вимоги акт державного виконавця від 02.09.2014 р. не може вважатись та розглядатись як "рішення державного виконавця" (в розумінні п. 1.5. Інструкції) прийняте під час здійснення виконавчого провадження, що тягне за собою відсутність будь яких юридичних наслідків, таких як обов'язок, право або відповідальність. А, виходячи зі змісту ст. 5 Закону, обов'язковість вимоги державного виконавця та невідворотність настання відповідальності за її невиконання, має місце виключно при дотриманні принципу законності такої вимоги, що полягає у дотримані державним виконавцем вимог нормативно-правових актів що визначають умови і порядок виконання рішень судів.

Враховуючи викладене, скаржник вважає, що Вимога підлягає скасуванню, адже з її змісту вбачається, що в її основу покладено непідтверджені відомості складеного з порушенням вимог чинного законодавства акта державного виконавця від 02.09.2014 року незаконність якого доводиться вище та підтверджується його змістом, що не відповідає вимогам ст. 5 Закону, щодо "законності" вимоги державного виконавця.

Згідно ст. 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Наказ господарського суду Рівненської області від 02.09.2013 року у даній справі про витребування з незаконного володіння ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС" майна виданий згідно зі ст. 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, містить резолютивну частину рішення суду у даній справі, яке набрало законної сили та підлягає виконанню виключно у зазначений у наказі спосіб та на користь стягувача.

Постановою державного виконавця Відділу від 07.08.2014 року у виконавчому провадженні №44250720 (том ІІ, а.с. 80), за заявою стягувача поданої 30.07.2014 року, відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Рівненської області від 02.09.2013 року.

В силу ч.2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 1.5.2 Інструкції акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події:

а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт;

б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції;

в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються);

г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта;

ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 1.7 Інструкції вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, установ, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Пунктами 1.8.1, 1.8.2 визначено, що вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

У вимозі зазначаються:

а) найменування органу ДВС;

б) дата відкриття та номер виконавчого провадження;

в) реквізити виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження (його резолютивна частина у разі потреби);

г) прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця;

ґ) перелік дій, які необхідно вчинити;

д ) строк виконання вимоги;

е) наслідки невиконання вимоги.

Вимога підписується державним виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається державним виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії.

02.09.2014 року для примусового виконання наказу № 918/899/13 від 02.09.2013 року про витребування з незаконного володіння майна, державним виконавцем здійснено вихід за адресою: Рівненська область, місто Кузнецовськ, Будівельна база №1 та №2 Промзони,53 та Промзона, 25, про що завчасно повідомлялось стягувача та боржника (лист №4052 від 01.09.2014 року, том ІІ а.с. 118), в результаті чого 02.09.2014 року державним виконавцем Відділу Черпаком М.Л. складено Акт державного виконавця, відповідно до якого в ході виконавчого провадження виявлено майно, яке необхідно витребувати у боржника із зазначенням його ідентифікуючих ознак та адреси його знаходження (том ІІ а.с. 119).

Зі сторони стягувача був присутній арбітражний керуючий Кноблох Ірина Вікторівна, зі сторони боржника був запрошений Кухарьова Артем Анатолійович, який згідно акту від підпису відмовився, тобто державним виконавцем були прийняті міри для дотримання процесуальних прав сторін у виконавчому провадженні.

Вказаний акт складено за участю понятих Гавриш Галини Олександрівни, Блищик Валентини Іванівни.

У своїй скарзі, відповідач зазначає, що заінтересованість та зв'язок вищевказаних осіб - представників стягувача, підтверджується матеріалами справи №918/899/13, відповідно до яких Гавриш Галина Олександрівна являлась представником Позивача/Стягувача - ЗАТ "УБ РАЕС" за довіреністю, що підтверджує особисту заінтересованість особи. Щодо Блищик Валентини Іванівни, то її зв'язок зі Стягувачем випливає з трудових відносин з ЗАТ "УБ Рівненської АЕС".

Дані доводи скаржника підлягають відхиленню з наступних підстав.

Частинами 2, 3 ст.15 Закону визначено порядок проведення виконавчих дій за присутності понятих. Так, присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселення в них; до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; під час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути менше двох.

Так, скаржником не доведено в чому саме виражається особиста заінтересованість представника стягувача Гавриш Галини Олександрівни (яка повинна бути нерозривно пов'язана з особою понятого Гавриш Галини Олександрівни, отриманні вигоди для себе або для близьких чи родичів внаслідок неправомірних дій державного виконавця та інше). Дослідивши наявну в матеріалах справи довіреність №1 від 14.01.2013 року видану Гавриш Галині Олександрівні (том І, а.с.31), та виходячи зі змісту поняття довіреність, яка є письмовим документом, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, суд не вбачає в наданих довіреній особі повноваженнях щодо захисту прав довірителя в судах та інших органах пов'язаності даної особи з стягувачем підлеглістю чи підконтрольністю, та її особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій. Крім того, довіреність видана строком на 1 рік і на момент вчинення оскаржуваних виконавчих дій втратила чинність.

Також скаржником не надано доказів наявності родинних чи службових зв'язків між понятими Гавриш Галиною Олександрівною, Блищик Валентиною Іванівною та іншими учасниками виконавчого провадження.

Зі змісту вказаного акту також вбачається, що зауваження та пропозиції понятих під час проведення виконавчої дії не надходили, що свідчить і про відсутність зацікавленості чи наданні переваг кому-небудь із сторін з боку понятих.

06.10.2014 року державним виконавцем Відділу, в порядку статті 5 Закону складено та направлено боржнику вимогу №4500, яка, згідно пояснень скаржника отримана 14.10.2014 року, якою державний виконавець вимагає в 3-х денний строк провести дії щодо передачі зазначеного у ній майна стягувачу для подальшого його вилучення, про що повідомити Відділ.

Судом встановлено, що акт державного виконавця від 02.09.2014 року та Вимога за формою та змістом відповідають вищенаведеним положенням Інструкції (том ІІ а.с. 121-122).

З пояснень Відділу вбачається, що ідентифікуючи майно, яке необхідно витребувати, державним виконавцем встановлено наявність заводських номерів, які відповідають номерам, що визначені у виконавчому документі (№4402, №4403, №4433, №4434), при цьому боржником не надано документів, які стверджують про належність йому на праві власності резервуарів з такими заводськими номерами.

Тому, суд не приймає до уваги доводи скаржника щодо невірного встановлення державним виконавцем майна, яке необхідно витребувати, вказуючи при цьому на наявність інших десяти подібних (а не ідентичних) об'єктів.

Ще однією підставою що підтверджує незаконність акту, скаржник вважає не надіслання чи не надання в інший спосіб акту від 02.09.2014 року боржнику - ВП "РАЕС", що суперечить ч.1 ст. 31 Закону, пунктів 1.5, 1.5.2 Інструкції.

В розумінні ч.1 ст.31 Закону сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження надсилаються постанови та документи, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома. Однак, Законом та Інструкцією не передбачено обов'язку державного виконавця щодо надіслання актів учасникам виконавчого провадження.

Крім того, представник боржника був присутній при складанні зазначеного акту 02.09.2014 року, що не заперечується останнім, а отже він ознайомлений із суттю та характером проведеної виконавчої дії та встановленими фактами.

Враховуючи встановлені обставини та положення чинного законодавства, суд зазначає, що державним виконавцем дотримані вимоги нормативно-правових актів що визначають умови і порядок виконання рішень судів під час провадження виконавчих дій щодо виконання наказу №918/899/13 від 02.09.2013 року, акт державного виконавця складений у відповідності до Закону та Інструкції, а отже вимога складена на підставі акту є законною та в силу статті 5 Закону є обов'язковою для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України, відтак у суду відсутні підстави для визнання її незаконною і такою, що не підлягає виконанню.

Виходячи з наведеного вище, суд не має підстав вважати, що державною виконавчою службою були допущені порушення Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

За таких обставин, скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС", що діє від імені ДП "НАЕК "Енергоатом" №001/10049 від 20.10.2014 року на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області відхилити.

Суддя Пашкевич І.О.