ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № Б-39/148-04

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,

суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2014

у справігосподарського суду Харківської області № Б-39/148-04

за заявоюХарківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, правонаступником якої є Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Відкритого акціонерного товариства "Мереф'янський механічний завод"

провизнання банкрутом

В судове засідання представники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2014 (суддя Чистякова І.О.) визнано частково вимоги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-Харківська ОДПІ) до Відкритого акціонерного товариства "Мереф'янський механічний завод" (далі - ВАТ "Мереф'янський механічний завод") в сумі 4265 916,09 грн.; у визнанні решти вимог Харківської ОДПІ в сумі 437 975,42 грн. - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 (колегія суддів: Лакіза В.В. - головуючий, Бородіна Л.І., Гетьман Р.А..) ухвалу господарського суду Харківської області від 03.09.2014 залишено без змін.

Харківська ОДПІ звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2014, задовольнити заяву в повному обсязі та включити до реєстру вимог кредиторів її вимоги на суму 4 703 891, 51 грн.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови.

Судова колегія, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржених судових рішень норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12. 2011 №4212-VI вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2004 порушено провадження у справі про банкрутство відносно ВАТ "Мереф'янський механічний завод".

Постановою господарського суду Харківської області від 25.12.2013 припинено процедуру санації ВАТ "Мереф'янський механічний завод", боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Жулінського В.Б., ліквідатора боржника зобов'язано в строк до 25.12.2014 виконати ліквідаційну процедуру.

В газеті "Голос України" № 6 (5756) від 15.01.2014 року опубліковане оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Харківська ОДПІ звернулася 17.03.2014 із заявою від 13.03.2014 №2110/10/20-23-10-15 до боржника з грошовими вимогами у розмірі 4 703 891,51 грн., в якій просила визнати та включити вимоги до реєстру кредиторів боржника.

В обґрунтування заяви про кредиторські вимоги до боржника Харківська ОДПІ послалася на виникнення податкового боргу у ВАТ "Мереф'янський механічний завод" перед Харківською ОДПІ після порушення провадження у справі про банкрутство в розмірі 4 703 891,51 грн.

Місцевий господарський суд встановив, що підтверджується поданими заявником документами, податковий борг банкрута по сплаті податку на додану вартість в сумі 2184512 грн., по сплаті земельного податку з юридичних осіб - в сумі 397547,31 грн., по сплаті єдиного внеску, нарахованого робітникам в сумі 1683856,78 грн.

Відмовляючи у визнанні вимог кредитора в сумі 154946,09 грн. суд послався на те, що оскільки постанова про визнання боржника банкрутом прийнята 25.12.2013, то в силу вимог ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги Харківської ОДПІ, що виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом не підлягають задоволенню, оскільки не мають характеру поточних кредиторських вимог.

Що стосується вимог кредитора, щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0001882201 від 11.09.2013, пені в сумі 77818,55 грн. станом на 30.12.2004, пені в сумі 13,84 грн., пені, нарахованої за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 66613,42 грн. та штрафних санкцій, нарахованих згідно ст. 126 ПК України по єдиному внеску в сумі 138 582,52 грн., суд послався на те, що вони не підлягають задоволенню, оскільки вказані зобов'язання боржника виникли протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів (т. 41, а.с. 116-126).

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог в частині стягнення штрафних санкцій та пені, які нараховані в період дії мораторію.

Доводи заявника касаційної скарги відносно того, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання боржника перед кредиторами, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, втім поточних зобов'язань мораторій не стосується, а тому відбувається нарахування неустойки за невиконання поточних зобов'язань, не приймаються колегією з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові №25/5005/3240/2012 від 01.10.2013 норма ст.12 Закону встановлює загальну заборону на нарахування штрафу та пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Отже, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

Згідно з ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 є законною та обґрунтованою, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходіву Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 у справі № Б-39/148-04 залишити без змін.

Головуючий Удовиченко О.С.

Судді Міщенко П.К.

Поліщук В.Ю.