Судове рішення #400166
15/4-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                          У  Х  В  А  Л  А  

          

25.01.07 р.                                                                                 № 15/4-63                                                                                                                                                                 

за позовом державного підприємства „Добропіллявугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Алмазна”

до відповідача  державного підприємства „Донецька залізниця”

про визнання права власності та повернення майна.


Суддя                                             К.В. Богатир

До господарського суду Донецької області звернувся позивач – державне підприємство „Добропіллявугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Алмазна” із позовною заявою до державного підприємства „Донецька залізниця” про визнання права власності та повернення майна.

Розглянувши матеріали позовної заяви державного підприємства „Добропіллявугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Алмазна”, які надійшли до суду 23.01.2007 р. за вх.№02-38/647, суд  дійшов до висновку, що вказана заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до пунктів 3-1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 47-1 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України".

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, розмір інформаційно-технічного забезпечення судового процесу:

- для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, - за нульовою ставкою;

- для всіх інших позивачів - за ставкою 118 гривень.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано два платіжних документи:

-          № 529 від 27.12.2006 р. на суму 85 грн., призначення платежу: державне мито про визнання права власності.

-          № 132 від 28.12.2006 р. на суму 3,40 грн., призначення платежу: судовий збір.

Але жоден з вищевказаних документів не є доказом оплати саме за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, позовні заяви, заяви про прийняття застережуючих мір та заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Згідно ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Позивач в резолютивній частині позовної заяви заявив дві вимоги матеріального та не матеріального характеру:

-          про визнання права власності на вагони;

-          про спонукання повернути вагони.

Розмір державного мита регламентований Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 року із змінами та доповненнями (надалі – Декрет).

Згідно підпункту „а” пункту 2 статті 3  Декрету із заяв майнового характеру, що подаються до господарських суддів, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно підпункту „б” пункту 2 статті 3  Декрету для позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Державне мито відповідно вимог щодо визнання права власності на вагони позивач сплатив платіжним дорученням № 529 від 27.12.2006 р. на суму 85 грн.

Державне мито відповідно вимог щодо спонукання повернути вагони позивачем не сплачено. Окрім того, грошова оцінка майна, що є предметом позову, позивачем не вказана.

Згідно ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовні заяви повинні містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.

Враховуючи вищевказану вимогу діючого законодавства України державне підприємство „Добропіллявугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Алмазна” при подачі позовної заяви повинно було зазначити ціну позову. У випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Але в даному випадку без вартості спірного майна суд також не може визначити ціну позову та перевірити правильність та повноту сплати державного мита.

Таким чином, при подачі позову позивач порушив вимоги чинного законодавства, тому суд не може вважати сплачену суму 85 грн. як доказ оплати державного мита в належному розмірі.

Згідно ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

-          не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

-          не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

За вищевказаних обставин суд дійшов до висновку, що позовна заява державного підприємства „Добропіллявугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Алмазна” та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Оцінивши представлені в суд позивачем документи, керуючись статтями  44; 45; 46; 47-1; 54; 55; 57-3№;  пунктом 4; 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву державного підприємства „Добропіллявугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Алмазна” до державного підприємства „Донецька залізниця” про визнання права власності та повернення майна, повернути без розгляду разом з доданими до неї документами.

          Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з  нею  до господарського суду в установленому Законом порядку після усунення допущеного порушення.


Додаток: позовна заява всього  на  46  аркушах.



Суддя                                                                                         Богатир К.В.                               


Пом. судді Обезінський О.В.

тел .381-91-18

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація