КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 1512/2-472/11

Провадження № 6/520/537/14

УХВАЛА

09.12.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Гарнаженко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та виправлення помилок у виконавчих листах, подану у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_3

до ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третя особа - відділ опіки та піклування

Київської районної адміністрації Одеської міської ради

про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення,

за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4

до Одеської міської ради, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_7,

треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10

про визнання незаконною реєстрації права власності, визнання права власності, встановлення факту прийняття спадщини,

визнання частково недійсним договору дарування, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2012 року у цивільній справі № 2-472/11 позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення було задоволено:

зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_5 разом з членами їх родин не чинити перешкод ОСОБА_2, ОСОБА_3 у праві володіння, користування та розпорядження домоволодінням під АДРЕСА_1

виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5 разом з членами їх родин з домоволодіння під АДРЕСА_1 у м. Одесі без надання іншого житлового приміщення.

У задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_4 до Одеської міської ради, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання незаконною реєстрації права власності, визнання права власності, встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним договору дарування - відмовлено (т.6, а.с. 75-86).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.04.2013 року (т.6, а.с. 159-163) та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.07.2013 року (т.6, а.с. 280-282) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

21.05.2013 року позивачкам ОСОБА_2, ОСОБА_3 були видані виконавчі листі (т.7, а.с. 5, 62) та 24.05.2013 року постановами державного виконавця Другого Київського ВДВС Одеського міського управління юстиції за заявами стягувачів були відкриті виконавчі провадження ВП № 38188546 (т.7, а.с. 4) та ВП № 38177567 (т.7, а.с. 61) з примусового виконання рішення суду щодо виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5 разом з членами їх родин з домоволодіння під АДРЕСА_1 у м. Одесі без надання іншого житлового приміщення.

Ухвалами Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2013 року (т.7, а.с. 55, суддя Луняченко В.О.) та від 30.09.2013 року (т.7, а.с. 116, 117, суддя Васильків О.В.) були задоволені скарги боржників - ОСОБА_4, ОСОБА_5, скасовані вищезазначені постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень.

Ухвали мотивовані тим, що в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій виконавчі листи не містять відомостей про ідентифікаційні коди боржників. Суд також звернув увагу державного виконавця, що у виконавчих листах помилково зазначено адресу стягувача та боржника, а саме: замість вірної адреси АДРЕСА_1, помилково вказано номер будинку 3а.

У зв'язку із цим стягувач ОСОБА_3 21.10.2013 року звернулася до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі шляхом зазначення ідентифікаційних номерів боржників, а також вірної адреси стягувача та боржника (т.7, а.с. 226).

25.11.2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою, в якій просила не розглядати її заяву про виправлення помилки у виконавчому листі (т.7, а.с. 256), оскільки Київським районним судом м. Одеси було ухвалено додаткове рішення у справі від 25.11.2013 року (т.7, а.с. 160-164).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2013 року заяву ОСОБА_3 про виправлення помилки у виконавчих листах залишено без розгляду (т.7, а.с. 260).

У зв'язку із тим, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.02.2014 року додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси було скасовано (т.7, а.с. 221-223), 25.07.2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 знову звернулися до місцевого суду із заявою, в якій просять суд виправити помилки у виконавчих листах шляхом зазначення ідентифікаційних кодів боржників, вірної адреси стягувачів та боржників, а також просять суд поновити строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.

Станом на момент подання вказаної заяви справа № 1512/2-472/11 перебувала в апеляційному суді Одеської області за скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2014 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами (т.8, а.с. 170-172), що унеможливило розгляд судом заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 у десятиденний строк, визначений ч. 2 ст. 371 ЦПК України.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вказують, що під час оформлення даних виконавчих листів судом було допущено помилку, а саме не зазначено ІПН боржників та невірно вказані адреси стягувача та боржника у кожному виконавчому листі, у зв'язку з чим, зазначені помилки унеможливлюють виконання судового рішення та саме з цих підстав судом були скасовані постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень.

З урахуванням того, що встановлений законом річний строк на пред'явлення виконавчих листів до виконання вже минув, з огляду на те, що у виконавчих листах судом було допущено помилку, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вимушені були звернутися до суду із відповідною заявою.

У судове засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явилися, повідомлені належним чином, подали до канцелярії суду заяву про розгляд справи за їх відсутності (т.9, а.с. 33). Інші особи, які беруть участь у справі у судове засідання також не з'явилися, повідомлялися судом належним чином (т.9, а.с. 16-27).

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення від ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_8 були повернуті поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т.9, а.с. 24-27), суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Факт того, що відповідачам ОСОБА_11 та ОСОБА_5 було відомо про дату час та місце судового засідання, підтверджується заявою їх представника про відкладення судового засідання з причини зайнятості в іншому судовому процесі (т.9, а.с. 28), у задоволенні якої судом було відмовлено, оскільки суд не може розцінювати участь у іншій судовій справі поважною причиною неявки в дане судове засідання. Крім того, згідно ч. 2 ст. 371 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2012 року у цивільній справі № 1512/2-472/11 (т.6, а.с. 75-86), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.04.2013 року (т.6, а.с. 159-163) та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.07.2013 року (т.6, а.с. 280-282) позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення було задоволено:

зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_5 разом з членами їх родин не чинити перешкод ОСОБА_2, ОСОБА_3 у праві володіння, користування та розпорядження домоволодінням під АДРЕСА_1

виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5 разом з членами їх родин з домоволодіння під АДРЕСА_1 у м. Одесі без надання іншого житлового приміщення;

у задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_4 до Одеської міської ради, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання незаконною реєстрації права власності, визнання права власності, встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним договору дарування - відмовлено.

Судом також встановлено, що 21.05.2013 року позивачкам ОСОБА_2, ОСОБА_3 були видані виконавчі листі (т.7, а.с. 5, 62), які були своєчасно пред'явлені ними до виконання, та 24.05.2013 року постановами державного виконавця Другого Київського ВДВС Одеського міського управління юстиції за заявами стягувачів були відкриті виконавчі провадження ВП № 38188546 (т.7, а.с. 4) та ВП № 38177567 (т.7, а.с. 61) з примусового виконання рішення суду щодо виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5 разом з членами їх родин з домоволодіння під АДРЕСА_1 у м. Одесі без надання іншого житлового приміщення.

Ухвалами Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2013 року (т.7, а.с. 55, суддя Луняченко В.О.) та від 30.09.2013 року (т.7, а.с. 116, 117, суддя Васильків О.В.) були задоволені скарги боржників - ОСОБА_4, ОСОБА_5, скасовані вищезазначені постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень.

Скасовуючи постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, суд виходив з того, що в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій виконавчі листи не містять відомостей про ідентифікаційні коди боржників. Суд також звернув увагу державного виконавця, що у виконавчих листах помилково зазначено адресу стягувача та боржника, а саме: замість вірної адреси АДРЕСА_1, помилково вказано номер будинку 3а.

У зв'язку із цим стягувач ОСОБА_3 21.10.2013 року звернулася до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі шляхом зазначення ідентифікаційних номерів боржників, а також вірної адреси стягувача та боржника (т.7, а.с. 226).

25.11.2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою, в якій просила не розглядати її заяву про виправлення помилки у виконавчому листі (т.7, а.с. 256), оскільки Київським районним судом м. Одеси було ухвалено додаткове рішення у справі від 25.11.2013 року (т.7, а.с. 160-164).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2013 року заяву ОСОБА_3 про виправлення помилки у виконавчих листах залишено без розгляду (т.7, а.с. 260).

У зв'язку із тим, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.02.2014 року додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси було скасовано (т.7, а.с. 221-223), 25.07.2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 знову звернулися до місцевого суду із заявою, в якій просять суд виправити помилки у виконавчих листах шляхом зазначення ідентифікаційних кодів боржників, вірної адреси стягувачів та боржників, а також просять суд поновити строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.

Згідно ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд виходить з того, що стягувачами було своєчасно подано до виконавчої служби виконавчі листи, однак через неправильне оформлення судом останніх, постанови державного виконавця були скасовані, що унеможливлює виконання рішення суду.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання боржниками судового рішення, що набрало законної сили, та неможливість його виконання через вади виконавчих документів, призводить до порушення вищенаведених положень ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України, суперечить практиці Європейського суду з прав людини у справах проти України щодо тривалого невиконання рішень національних судів та відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту в розумінні статті 6 та 13 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

Суд враховує і те, що ухвали Київського районного суду м. Одеси про скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень були постановлені 01.10.2013 року та 30.09.2013 року відповідно, а заявниці вимушені були повторно звернутися до суду із даною заявою 25.07.2014 року, яка з об'єктивних причин, через перебування справи в апеляційному суді, не могла бути розглянута протягом 10 днів.

Враховуючи викладене, суд вважає поважними причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку з чим, спільна заява ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа.

Приймаючи до уваги, що у виконавчих листах, виданих Київським районним судом м. Одеси 21.05.2013року по справі № 2-472/11 судом дійсно були допущені помилки при зазначенні адрес стягувачів та боржників, а також не зазначено ідентифікаційні номери боржників, суд вважає за необхідне, спільну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині виправлення помилок у виконавчих листах задовольнити та виправити допущені у виконавчих листах Київського районного суду м. Одеси, виданих 21.05.2013року по справі №2-472/11 помилки, а саме: замінити адресу стягувачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, боржників ОСОБА_5, ОСОБА_4 з помилкової «АДРЕСА_1» на правильну - «АДРЕСА_1», а також зазначити у виконавчих листах індивідуальні ідентифікаційні номери боржників ОСОБА_5 - НОМЕР_1, ОСОБА_4 - НОМЕР_2.

Керуючись ст.ст. 369, 371 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та виправлення помилок у виконавчих листах - задовольнити.

Поновити ОСОБА_2, ОСОБА_3 строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів Київського районного суду м. Одеси від 21.05.2013року по справі № 2-472/11 про виселення ОСОБА_5, ОСОБА_4 разом з членами їх родин з домоволодіння під АДРЕСА_1 у м. Одесі без надання іншого житлового приміщення.

Виправити помилки, допущені у виконавчих листах Київського районного суду м. Одеси від 21.05.2013року по справі № 2-472/11, а саме: замінити адресу стягувачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, боржників ОСОБА_5, ОСОБА_4 з помилкової «АДРЕСА_1» на правильну - «АДРЕСА_1», а також зазначити у виконавчих листах індивідуальні ідентифікаційні номери боржників ОСОБА_5 - НОМЕР_1, ОСОБА_4 - НОМЕР_2.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Петренко В. С.