Справа № 466/2517/14-к Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.

Провадження № 11-кп/783/411/14 Доповідач : Макойда З. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2014 року,колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого-судді : - Макойди З.М.

суддів : - Данка В.В., Кобзара В.М.

при секретарі : - Мазур-Іванько Ж.В.

з участю прокурора : - Марушія А.О.

захисника : - ОСОБА_6

потерпілої : - ОСОБА_7

законного представника потерпілої : - ОСОБА_8

обвинуваченого : - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові матеріали провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_6 в його інтересах на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 29 травня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком :

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Брюховичі, м. Львова, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, українця, громадянина України, із середньою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, учня 2-го курсу Львівського вищого професійного училища транспортних технологій та сервісу Національного транспортного університету, не працюючого, раніше неодноразово судимого : 24.03.2010 року Сихівським районним судом м. Львова за ст. ст. 15, 185 ч. 3 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України на 1 рік; 11.12.2013 року Яворівським районним судом Львівської області за ст. 296 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України на 1 рік;

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 7 ( семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано ОСОБА_9 невідбуте покарання за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2013 року та остаточно обрано покарання ОСОБА_9 у виді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахується з часу його фактичного затримання з 20 березня 2014 р.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.

За вироком суду, ОСОБА_9, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння 23.02.2014 року близько 21.00 год., знаходячись у смт. Львів-Брюховичі на перехресті вул. Ясна - вул. Озерна, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим слідством особою чоловічої статі, вчинив напад на неповнолітню потерпілу ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, з метою заволодіння її майном, із застосуванням насильства, що було небезпечним для здоров'я потерпілої, де за допомогою попередньо підготовленої дерев'яної палки, наніс їй декілька ударів по голові та інших частинах тіла, спричинивши тілесні ушкодження, в результаті чого заволодів її особистим майном - мобільним телефоном марки Самсунг GTS 3850, завдавши потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1000 гривень.

Висновком експерта № 104/14 від 20.03.2014 року, зазначено, що згідно даних огляду судово-медичного експерта, медичної карти КМК ЛШМД, результатів рентген досліджень щелеп від 03.03.2014 року у потерпілої ОСОБА_7, є наступні тілесні ушкодження: рани на шкірі та слизовій оболонці верхньої губи зліва, на червоній смужці та слизовій оболонці нижньої губи зліва, перелом альвеолярного паростка верхньої щелепи на рівні чотирьох зубів та альвеолярного паростка нижньої щелепи на рівні чотирьох зубів, забій м'яких тканин тім'яної ділянки зліва. Пошкодження утворились від контакту з тупими предметами могли бути спричинені 23.02.2014 року від ударів тупими предметами, не характерні для одноразового вільного падіння на площину з висоти власного росту, відносяться: переломи альвеолярних паростків верхньої та нижньої щелеп - до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я, рани верхньої та нижньої губ, забій м'яких тканин тім'яної ділянки голови - до легкого тілесного ушкодження.

На вказаний вирок суду захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок районного суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції, також просить викликати для допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 Мотивує це тим, що вирок суду незаконний та необґрунтований, судом безпідставно підтримано позицію сторони обвинувачення, стосовно мети і мотивів кримінального правопорушення, яке було побудовано на припущеннях, оскільки підсудний свою вину у вчиненні злочину не визнав, є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Крім цього, під час судового розгляду судом не було здобуто достатньо доказів для встановлення в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, а вирок стосовно нього ґрунтується на припущеннях, що є порушенням ч.3 ст. 373 КПК України і ст. 62 Конституції України.

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати і скерувати справу на новий розгляд, до суду першої інстанції. Зазначає, що своєї вини не визнає та просить виправдати його за відсутністю в його діях складу злочину.

Вважає, що впізнання його особи проведено з грубим порушенням закону, оскільки подібних хлопців як він у смт. Брюховичі є багато.

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника ОСОБА_6, який підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9, пояснення ОСОБА_16, який підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9, думку потерпілої ОСОБА_7 та її законного представника ОСОБА_8, які заперечили апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_6, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Так, в судовому засіданні у суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення заперечив та пояснив, що нападу на потерпілу не скоював і 23.02.2014 року близько 21.00 год. не був у смт. Львів - Брюховичі на перехресті вул. Ясна - вул. Озерна. Коли його затримали працівники міліції і проводили з ним слідчі дії за його участі, він говорив не те що було в дійсності. Також ОСОБА_9 пояснив, що в процесі досудового слідства він визнав свою провину тому, що відносно нього працівники міліції застосовували психологічний тиск, але він не звертався до прокуратури чи до суду зі скаргами на їх дії, але чому він не робив цього пояснити не зміг.

Не дивлячись на заперечення своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_9, його вина у скоєному стверджена зібраними доказами, які суд дослідив, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_7 даними в судовому засіданні про те, що 23.02.2014 року близько 21.20 год. поверталась додому від товаришки, проходячи із центру смт. Брюховичі на перехресті вул. Ясна - вул. Озерна, 28 на неї ззаду напав обвинувачений ОСОБА_9, який дерев'яною палкою вдарив її по голові та завдав кілька ударів по тілу, після чого викрав у неї мобільний телефон та сумочку, яку вона знайшла за 10 м. від місця події, і з якої не було нічого викраденого;

- показаннями свідка ОСОБА_17 даними в судовому засіданні про те, що 23.02.2014 року він патрулював на своєму автомобілі, як самооборонець територію смт. Брюховичі. Близько 22.00 год. його повідомили по телефону про розбійний напад на перехресті вул. Ясна - вул. Озерна в смт. Брюховичі м. Львів на дівчину, як пізніше дізнався потерпілу ОСОБА_7 Під'їжджаючи до місця події бачив як по дорозі йшов прискореним кроком обвинувачений ОСОБА_9, який візуально йому знайомий. Через деякий час він разом із іншими чоловіками із "Самооборони" затримали обвинуваченого, який зізнався у розбійному нападі на потерпілу при цьому жодного тиску на обвинуваченого не чинилось, після чого він був доставлений у Шевченківський РВ;

- показаннями свідка ОСОБА_18 даними в судовому засіданні про те, що 20.03.2014 року близько 15.30 год. він був присутнім у якості понятого при пред'явленні особи для впізнання, крім нього були присутні ще один понятий, чотири особи, які пред'являлись для впізнання, потерпіла, батько потерпілої та слідчий. При пред'явленні для впізнання осіб слідчим Шевченківського РВ, потерпіла ОСОБА_7 чітко, без вагань вказала на обвинуваченого ОСОБА_9, як на особу яка скоїла на неї розбійний напад 23.02.2014р. близько 21.20 год. на перехресті вул. Ясна - вул. Озерна в смт. Брюховичі м. Львів, завдавши їй палицею кілька ударів по голові і тілу та викрав мобільний телефон. Після того слідчим був складений протокол пред'явлення особи для впізнання в якому усі учасники слідчої дії розписались, в тому числі і він;

- показаннями свідка ОСОБА_19 даними в судовому засіданні про те, що 20.03.2014 року о 15.30 год. він та ще один мужчина були присутніми у якості понятого при пред'явленні особи для впізнання, крім нього були присутні чотири особи, які пред'являлись для впізнання та потерпіла, батько потерпілої і слідчий. При пред'явленні для впізнання осіб слідчим Шевченківського РВ, потерпіла ОСОБА_7 вказала на обвинуваченого ОСОБА_9, як на особу яка скоїла на неї розбійний напад 23.02.2014р. близько 21.20 год. на перехресті вул. Ясна - вул. Озерна в смт. Брюховичі м. Львів завдавши їй палицею кілька ударів по голові і тілу та викрав мобільний телефон. Після того йому був наданий протокол пред'явлення особи для впізнання в якому він та усі учасники слідчої дії розписались;

- показаннями свідка ОСОБА_20 даними в судовому засіданні про те, що 31.03.2014 року в період 12.00 год. - 13.00 год. та 13.15 год. - 13.35 год. він був присутнім у якості понятого при проведенні слідчих експериментів, спочатку із потерпілою, а пізніше із обвинуваченим. При проведенні слідчого експерименту із неповнолітньою потерпілою, остання у його присутності та ще одного понятого, а також законного представника ОСОБА_8 розповіла та показала на місці про обставини вчиненого відносно неї кримінального правопорушення ОСОБА_9, після чого був складений відповідний протокол, в якому він та інші учасники розписались. Щодо проведення слідчого експерименту із обвинуваченим ОСОБА_9, то обвинувачений не бажав проводити слідчий експеримент і сказав, що відмовляється розповідати про обставини розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_7, після чого це все було зафіксовано у протоколі проведення слідчого експерименту від 31.03.2014року;

- показаннями свідка ОСОБА_21 даними в судовому засіданні про те, що 31.03.2014 року в період 12.00 год. - 13.00 год. та 31.03.2014 року в період з 13.15 год. по 13.35 год. він був присутнім у якості понятого при проведенні слідчого експерименту з участю потерпілої та з участю обвинуваченого. При проведенні слідчого експерименту із неповнолітньою потерпілою, вона у його присутності та ще одного понятого, а також законного представника потерпілого розповіла та показала на місці про обставини вчиненого відносно неї розбійного нападу ОСОБА_9, після чого був складений відповідний протокол, в якому всі учасники слідчого експерименту, в тому числі і він розписались. Щодо проведення слідчого експерименту із обвинуваченим ОСОБА_9, то обвинувачений не бажав проводити слідчий експеримент і відмовився розповідати про обставини розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_7, після чого це все було зафіксовано у протоколі проведення слідчого експерименту від 31.03.2014року і він також в ньому розписався;

- висновком експерта за № 104/14 від 20.03.2014 року, де зазначено, що згідно даних огляду судово-медичного експерта, медичної карти КМК ЛШМД, результатів рентген досліджень щелеп від 03.03.2014 року у потерпілої ОСОБА_7, є наступні тілесні ушкодження: рани на шкірі та слизовій оболонці верхньої губи зліва, на червоній смужці та слизовій оболонці нижньої губи зліва, перелом альвеолярного паростка верхньої щелепи на рівні чотирьох зубів та альвеолярного паростка нижньої щелепи на рівні чотирьох зубів, забій м'яких тканин тім'яної ділянки зліва. Пошкодження утворились від контакту з тупими предметами, могли бути спричинені 23.02.2014 року від ударів тупими предметами, не характерні для одноразового вільного падіння на площину з висоти власного росту, відносяться: переломи альвеолярних паростків верхньої та нижньої щелеп - до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я, рани верхньої та нижньої губ, забій м'яких тканин тім'яної ділянки голови - до легкого тілесного ушкодження;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 20.03.2014р. згідно якого, 20.03.2014р. в період 15.30год - 15.50 год. потерпілій ОСОБА_7 у присутності двох понятих та законного представника потерпілого ОСОБА_8 було пред'явлено чотири особи для впізнання, а саме: ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_9 Серед пред'явлених їй осіб, потерпіла впізнала особу під номером "2" обвинуваченого ОСОБА_9, як особу яка скоїла на неї розбійний напад 23.02.2014 року, та заволоділа її майном ( а. с. 19-22);

- протоколом одночасного допиту осіб від 20.03.2014р. згідно якого потерпіла ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_9 підтвердили, що 23.02.2014 року близько 21.30 год. на перехресті вул. Ясна - вул. Озерна в смт. Брюховичі м. Львів обвинувачений ОСОБА_9 завдав потерпілій палицею кілька ударів по голові і тілу та заволодів її мобільним телефоном, тобто скоїв розбійний напад. ( а. с. 31-33);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.03.2014р. згідно якого, потерпіла ОСОБА_7 у присутності понятих та законного представника ОСОБА_8 розповіла та показала на місці про обставини вчиненого відносно неї кримінального правопорушення з боку обвинуваченого, що підтверджується протоколом даної слідчої дії та фототаблицею до нього. ( а. с. 73- 76);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.03.2014р. згідно якого, обвинувачений ОСОБА_9 у присутності понятих відмовився розповідати про обставини розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_7 ( а. с. 70- 73).

Оцінюючи показання потерпілої та свідків, суд першої інстанції вірно надав їм віри, оскільки вони знаходяться в об'єктивному зв'язку з матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими об'єктивними доказами та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення повністю та об'єктивно доведена.

Апеляційним судом було задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 і додатково допитувались свідки, а саме: ОСОБА_17, який підтвердив свої показання у суді першої інстанції, та ствердив, що ОСОБА_9 затримали чоловіки із «самооборони», де згодом дізнався про те, що останній зізнався у скоєному.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10 пояснили про факт побиття ОСОБА_9, а свідок ОСОБА_25 пояснила, що в день події ОСОБА_9 був з нею із 18 год. до 23 год. вечора.

Колегія суддів вважає, що показання свідків на факт побиття ОСОБА_9 були предметом розгляду судом першої інстанції. А покази свідка ОСОБА_25 в частині алібі ОСОБА_9 колегія суддів визнає неправдивими, та такими, що сприяють уникненню обвинуваченого ОСОБА_9 від відповідальності.

Апелянти, як захисник, так і обвинувачений ОСОБА_9 зазначають в апеляційних скаргах про те, що останній цього злочину не вчиняв, однак на думку колегії суддів такі доводи спростовані наведеними вище доказами, яким суд дав належну правову оцінку та правильно визнав показання потерпілої ОСОБА_7 правдивими.

Заперечення обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні розбійного нападу, судом першої інстанції вірно розцінено як метод захисту та спосіб уникнення відповідальності за скоєне. Заперечувальні показання обвинуваченого спростовуються показаннями свідків, які допитувались в судовому засіданні, а також показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_9 даними в якості підозрюваного на досудовому слідстві, іншими об'єктивними доказами. Показання обвинуваченого відносно тиску на нього з боку працівників міліції судом першої інстанції вірно до уваги не взято, оскільки при одночасному допиті обвинуваченого та потерпілої, обвинувачений ОСОБА_9 вказував за яких обставин, в який спосіб та де саме він вчинив розбійний напад на потерпілу, при тому він з приводу неправомірних дій працівників міліції не звертався. Крім того, про тиск з боку працівників міліції ОСОБА_9 не повідомляв і слідчого суддю, який обирав запобіжний захід, не звертався з такими ж скаргами ні до слідчого, ні до прокурора. Також не прийняті до уваги і показання ОСОБА_9 у тій частині, що розбій на потерпілу був вчинений невідомими, оскільки при первинному допиті він чітко вказував місце, час та спосіб розбійного нападу на потерпілу.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно кваліфіковані дії обвинуваченого за ст. 187 ч.2 КК України, вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, яке було небезпечним для здоров'я потерпілої (розбій), за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, судом першої інстанції враховано характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу винуватого, який раніше судимий, та правильно обрав покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі і таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком, судом першої інстанції вірно частково приєднано обвинуваченому невідбуте покарання за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2013 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про додаткове покарання у виді конфіскації майна судом першої інстанції вірно його застосовано тому, що дане кримінальне правопорушення є умисним, корисним та майнові збитки не відшкодовані.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 29 травня 2014 року, є законним, обґрунтованим та постановлений відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_6 в його інтересах - залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 29 травня 2014 року щодо ОСОБА_9 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженим в цей же строк з часу отримання копії ухвали.

Судді:

З.М. Макойда В.В. Данко В.М. Кобзар