Головуючий у 1 інстанції - Пивоварова Ю.О. Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
16 липня 2008 року м. Донецьк
справа № 22-а-7245/08
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Нікуліна О.А.
суддів: Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г.
при секретарі за участю представника позивача представника відповідача |
ОСОБА_2 ОСОБА_3. не з'явився |
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу |
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради |
|
на постанову |
Пролетарського районного суду м. Донецька |
|
від |
06 червня 2008 року |
|
по адміністративній справі |
№ 2-а-298/08 |
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення |
|
|
Пролетарської районної у м. Донецьку ради |
|
про |
Стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2005 та 2007 роки,- |
|
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1. у листопаді 2007 року звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача недоотриману допомогу на оздоровлення за 2005 та 2007 роки, у загальному розмірі 3935 грн.
Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 06 червня 2008 року позов ОСОБА_1. до УПСЗН Пролетарської районної у м. Донецьку ради про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2005 та 2007 роки було задоволено в повному обсязі, а саме задоволено за 2005 та 2007 роки та стягнуто недоотриману суму допомоги в розмірі 3935 грн.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі ЧАЕС) інвалідом 2 групи (1 категорія), у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Суд задовольнив позов про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005 та 2007 роки і виходив з того, що ст. 48 вищезазначеного закону передбачає щорічну виплату допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії 2 групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: з 01 січня 2005 року - 262 грн. з 1 квітня 2005 р. - 290 грн., з 01 липня 2005 року - 310 грн., з 01 вересня 2005 року - 332 грн., з 01 січня 2007 року - 400 грн., з 01 квітня 2007 року - 420 грн., з 01 липня 2007 року - 440 грн., з 01.10.2007 року - 460 грн. Судом встановлено, що відповідачем позивачу щорічна допомога на оздоровлення сплачувалась таким чином: допомога за 2005 та 2007 роки в сумі 240 грн.
Таким чином, судом було встановлено, що фактично за період з 2005 та 2007 роки відповідачем було не доплачено позивачу суму щорічної разової грошової допомоги у розмірі: 375 х 5 (2005) + 460 х 5 (2007) = 4175 грн. Отже, 4175-240=3935 грн.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, управління зазначило, що здійснювало виплати, керуючись Постановами КМУ № 836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Представник відповідача та позивач ОСОБА_1. до апеляційного суду не з'явилися, були повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Представник позивача ОСОБА_3. в судовому засідання заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне в її задоволенні відмовити, а судове рішення залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, його визнано інвалідом 2 групи (1 категорія), що підтверджується відповідними посвідченням серія А 008986 (а.с. 8).
Відповідно до абз. 3, 4 ч.4 ст.48 Закону № 796-ХП щорічна допомога інвалідам 2 групи виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз.7 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХП).
Відповідачем виплачена позивачу щорічна допомога на оздоровлення за 2005 рік в розмірі 120 грн., за 2007 рік в розмірі 120 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеними постановами № 836 та № 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 2 групи постановою № 836 встановлена допомога - 26,70 гривень (за грошовою реформою 1996 року), постановою № 562 встановлена допомога - 120 гривень.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України, яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, зокрема на час виплати допомоги позивачу з 1 січня 2005 р. у розмірі 262 гривні, з 1 квітня 2005 р. - 290 грн., з 1 липня 2005 р. - 310 грн., з 1 вересня 2005 року - 332 гривні, з 1 січня 2007 року - 400 гривень, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 01 липня 2007 року - 440 грн., з 01.10.2007 року - 460 грн., а не постанови №№ 836, 562.
Положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 120 грн. за в 2005 рік та у розмірі 120 грн. за 2007 рік, - суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними та стягнув з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради на корить ОСОБА_1. суми на оздоровлення за 2005 та 2007 роки.
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради на постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 06 червня 2008 року у справі № 2-а-298/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2005 та 2007 роки у розмірі 3935 грн. - залишити без задоволення.
Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 06 червня 2008 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі..
Головуючий: О.А.Нікулін
Судді: М.Г.Сухарьок
Т.Г.Гаврищук