Головуючий у 1 інстанції - Пивоварова   Ю.О.                                                                                                               Суддя-доповідач - Нікулін   О.А.

 Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

16  липня   2008 року                                                                    м. Донецьк  

справа № 22-а-7245/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                 Нікуліна  О.А.

суддів:                                      Сухарька  М.Г., Гаврищук  Т.Г.

В С Т А Н О В И В :

              ОСОБА_1. у  листопаді     2007 року  звернувся   до суду з позовом, в якому просив   стягнути з відповідача недоотриману  допомогу   на оздоровлення за 2005  та  2007 роки, у загальному розмірі  3935 грн.

Постановою   Пролетарського  районного  суду   м.  Донецька   від  06  червня    2008 року  позов  ОСОБА_1. до УПСЗН  Пролетарської  районної  у  м.  Донецьку  ради  про стягнення недоотриманої  допомоги   на оздоровлення за 2005  та 2007 роки було задоволено в  повному  обсязі, а саме задоволено за  2005  та  2007 роки та стягнуто недоотриману суму допомоги в розмірі 3935  грн.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Пролетарської  районної  у  м.  Донецьку  ради   як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі  ЧАЕС) інвалідом 2 групи (1 категорія), у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Суд задовольнив позов про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005  та 2007 роки і виходив з того, що ст. 48 вищезазначеного закону передбачає щорічну виплату допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії 2 групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: з 01  січня 2005   року - 262  грн. з 1 квітня 2005 р. - 290 грн., з  01  липня  2005  року - 310  грн.,  з  01  вересня  2005  року - 332  грн.,  з  01  січня  2007  року - 400  грн., з 01 квітня 2007 року - 420 грн., з  01  липня  2007  року - 440  грн.,   з  01.10.2007   року  - 460  грн. Судом встановлено, що відповідачем позивачу щорічна допомога на оздоровлення сплачувалась таким чином: допомога за  2005    та  2007 роки  в  сумі  240  грн.

Таким чином, судом було встановлено, що фактично за період з  2005 та 2007 роки відповідачем було не доплачено позивачу суму щорічної разової грошової допомоги у розмірі: 375  х  5 (2005) + 460 х 5 (2007) = 4175    грн. Отже,  4175-240=3935  грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм  матеріального права, а саме, управління зазначило, що здійснювало виплати, керуючись Постановами КМУ № 836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Представник   відповідача  та  позивач  ОСОБА_1.   до  апеляційного  суду  не  з'явилися,  були  повідомлені   належним  чином,  надали  до  суду  заяви  про  розгляд  справи  без   їх  участі.

Представник    позивача  ОСОБА_3.   в  судовому  засідання   заперечував  проти  задоволення  апеляційної  скарги   та  просив   постанову  суду  першої  інстанції   залишити  без  змін.  

            Заслухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення  представника  позивача,    перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне в її задоволенні відмовити, а судове рішення залишити без змін.

            Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, його визнано інвалідом 2 групи (1 категорія), що підтверджується відповідними посвідченням серія  А 008986 (а.с.  8).

            Відповідно до абз. 3, 4 ч.4 ст.48 Закону № 796-ХП щорічна допомога інвалідам 2 групи виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз.7 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХП).

Відповідачем виплачена позивачу щорічна допомога на оздоровлення  за 2005 рік в розмірі 120 грн., за 2007 рік в розмірі 120 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеними постановами № 836 та № 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 2 групи постановою № 836 встановлена допомога - 26,70 гривень (за грошовою реформою 1996 року), постановою № 562 встановлена допомога - 120  гривень.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України, яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, зокрема на час виплати допомоги позивачу з 1 січня 2005 р. у розмірі 262 гривні, з 1 квітня 2005 р. - 290 грн., з 1 липня 2005 р. - 310 грн., з 1 вересня 2005 року - 332 гривні, з 1 січня 2007 року - 400 гривень, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з  01  липня  2007  року - 440  грн., з  01.10.2007   року  - 460  грн., а не постанови №№ 836, 562.

Положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р.

Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення  у  розмірі   120  грн.   за в 2005 рік та у розмірі  120 грн. за 2007 рік, - суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними та стягнув з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської  районної  у  м.  Донецьку  ради   на корить ОСОБА_1.  суми на оздоровлення за  2005  та  2007 роки.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення  Пролетарської  районної  у  м.  Донецьку  ради      на постанову Пролетарського  районного  суду м.  Донецька   від  06  червня  2008  року  у справі № 2-а-298/08 за позовом ОСОБА_1     до Управління праці та соціального захисту населення   Пролетарської  районної у  м. Донецьку    ради   про  стягнення  недоотриманої  допомоги  на оздоровлення за 2005  та  2007 роки у  розмірі 3935  грн. - залишити без задоволення.

Постанову   Пролетарського  районного  суду    м.  Донецька   від  06 червня   2008  року - без  змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі..

            Головуючий:                                                                                              О.А.Нікулін

            Судді:                                                                                                                      М.Г.Сухарьок 

                                                                                                                            Т.Г.Гаврищук