Суддя-доповідач -Нікулін  О.А.                          Головуючий у 1 інстанції - Агєєв О.В.

                                 Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                              Ухвала

                                                          Іменем України

21 жовтня  2008 року                                                                справа № 22-а-10202/08

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

ВСТАНОВИВ:

  Позивач -ОСОБА_1.  звернувся   до Пролетарського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради про стягнення недоотриманої разової грошової  допомоги  до  5  травня за  2007  рік   в  сумі  1 175, 18  грн.

            Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 13.08.2008р. позовні вимоги були задоволені повністю. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1  недоотриману разову грошову  допомогу  до  5  травня за  2007  рік в сумі 1 175, 18 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

15.08.2008р. Управлінням праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 14  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Сторони до судового засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені  належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни  і відповідач сплатив йому   одноразову грошову допомогу до 5 травня у  2007  році - 55 грн.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

            Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

            З матеріалів справи вбачається, що позивач користується пільгами встановленими для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується посвідченням  (а.с.6).

  Згідно заперечень відповідача, позивачу було фактично сплачено одноразову грошову допомогу передбачену спеціальним Законом № 3551-ХІІ до 5 травня  у  2007  році - 55 грн. (а.с.7)

            Правовий статус учасників війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги учасникам війни та гарантії їх соціального захисту.         Відповідно до ч. 5 ст. 14 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі  3  мінімальних пенсій за віком.

            Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення, внаслідок чого колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що з Управління здійснюється безпідставне стягнення грошових коштів.

  Судом першої інстанції вірно застосовано норми рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р., яким визнані неконституційними відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», і тому позивачу повинні були проведені за 2007 рік виплати грошової допомоги у відповідності до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

  Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

            Відповідно до принципу верховенства права та законності-суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та  визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,- судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента, Постанови Верховної ради України, Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону, які мають більшу юридичну силу ніж підзаконні акти.  

             Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції  щодо стягнення з Управління одноразової щорічної допомоги за 2007 рік.

            Апеляційний розгляд справи здійснений, виходячи з зазначених норм, з урахуванням Рішення Європейського Суду з прав людини «Кечко проти України», а саме з врахуванням зауважень Суду, якими визначено, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

            Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.  

            Керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

            Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради на постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від   13  серпня  2008 року у справі № 2-а-530/08 - залишити без задоволення.

            Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 13  серпня  2008 року у справі № 2-а-530/08 - залишити без змін.      

           Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

             Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                                                                             

Судді: