Справа № 352/652/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2551/2014

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І. М.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Вакарук В.М.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Стриганецької сільської ради, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання права власності на 1/4 частину домоволодіння та визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 27 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

19.03.2014 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Стриганецької сільської ради, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання права власності на 1/4 частину домоволодіння та визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку.

В заяві зазначила, що вона та її мати ОСОБА_4 зареєстровані та постійно проживають у будинку АДРЕСА_1

Зазначене домоволодіння, 1977 року забудови, відносилось до суспільної групи колгоспний двір та належало її дідові - ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла бабуся ОСОБА_7.

ОСОБА_2 вважає, що після смерті бабусі право на спадкування 1/2 частини домоволодіння мають її дід як спадкоємець першої черги та вона - за правом представлення, а отже їй належить 1/4 частина спірного домоволодіння.

Посилаючись на те, що 09.03.2011 року ОСОБА_5 Стриганецькою сільською радою безпідставно видано дублікат свідоцтва про право власності на домоволодіння, на підставі якого 13.09.2011 року ОСОБА_5 продав домоволодіння ОСОБА_3, ОСОБА_2 просила визнати недійсним дублікат свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 від 09.03.2011 року, виданий ОСОБА_5, визнати за нею право власності на 1/4 частину домоволодіння та визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння.

Рішенням Тисменицького районного суду від 27 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду.

Суд прийшов до помилкового висновку про те, що дублікат свідоцтва про право власності на спірне домоволодіння була видано ОСОБА_5 на підставі рішення виконавчого комітету Стриганецької сільської ради від 19.09.2000 року, оскільки підставою для видачі дублікату було рішення виконкому від 30.11.2010 року.

Судом не було враховано того, що ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10.02.2014 року у справі за її позовом до Стриганецької сільської ради, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення виконкому Стриганецької сільської ради від 19.09.2000 року щодо спірного домоволодіння встановлені обставини щодо перебування з 09.02.1955 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (її діда та бабусі) у зареєстрованому шлюбі та щодо належності домоволодіння їм обом на праві спільної сумісної власності.

Не дав суд належної оцінки і тій обставині, що вона постійно проживала і проживає в даний час у спірному домоволодінні, а оскільки її батько помер у 2003 році, то вона після смерті бабусі у 2009 році має право на 1/4 частину за правом представлення.

Необґрунтованим апелянт вважає висновок суду про те, що її вимоги є передчасними і перешкод для оформлення права на спадщину після смерті бабусі немає, оскільки ОСОБА_5 відчужив домоволодіння ОСОБА_3, що є перешкодою для оформлення спадщини.

Невірним позивач вважає і висновок суду про те, що нею безпідставно заявлена вимога про визнання договору купівлі-продажу недійсним і їй слід було заявити вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння. При цьому судом не було враховано того, що вона не є власником частини спірного майна, а отже і не може заявляти вимоги про його витребування.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

Представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що забудовником спірного домоволодіння АДРЕСА_1 був ОСОБА_5, якому рішенням виконкому Івано-Франківської районної ради депутатів трудящих від 22.04.1977 року №140 дозволено будівництво житлового будинку на старому місці, для чого 23.12.1977 року йому відведено земельну ділянку в натурі. Наведене підтверджено виданим на його ім'я свідоцтвом на забудову садиби в сільських населених пунктах Івано-Франківської області та актом відводу земельної ділянки.(а.с.7,8).

Рішенням виконавчого комітету Стриганецької сільської ради від 19.09.2000 року за ОСОБА_5 визнано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1

Рішенням виконавчого комітету Стриганецької сільської ради від 30.11.2010 року №7 визнано таким, що втратило чинність свідоцтво про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_5, та вирішено видати ОСОБА_5 дублікат свідоцтва про право власності взамін втраченого оригіналу.

13.09.2011 року ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу відчужив домоволодіння ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_6 - батько позивачки, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_7 - бабуся позивачки.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_7 ніхто із спадкоємців не подавав до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини і спадкова справа не була заведена, що підтверджено листом державного нотаріуса (а.с. 147), і що не заперечується сторонами.

Отже, ОСОБА_5, будучи власником спірного домоволодіння вправі був розпорядитись ним, і ОСОБА_2 не подала доказів недійсності правочину з підстав, передбачених ст. 203 ЦК.

Договір купівлі-продажу домоволодіння вже був предметом спору і рішенням Тисменицького районного суду від 23.09.2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визнання правочину нікчемним з підстав, передбачених ст.228 ЦК. (а.с.36-39).

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 27 жовтня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: Л.В. Ясеновенко

І.В. Бойчук

В.М. Вакарук