У   Х   В   А   Л   А

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

 

 

         Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:

                    головуючої - Міщенко О.А.

                    суддів Гладкого С.В., Горщарук Г.О.

     з участю прокурора Горбань О.В.

     засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному 27 січня 2009 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського районного суду від 22 жовтня 2008 року.

 

         Цим вироком ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1

                                року в селищі Клевань Рівненського району Рівненської області,

                                громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не

                                працюючий, мешканець АДРЕСА_1 судимості не має,

      засуджений за ч.1 ст.115 КК України на сім років позбавлення волі.

 

          Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

 

ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що 3 липня 2008 року близько 7 год. 30 хв.  знаходячись  вАДРЕСА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час сварки, яка перейшла у бійку, вдарив ОСОБА_2 ножем в живіт. Внаслідок цього потерпілий ОСОБА_2. отримав тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної стінки, що продовжується рановим каналом з ушкодження тонкого кишківника і брижі, брижової артерії і лівої клубової вени, яке спричинило смерть потерпілого.

 

          У поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1. просить пом'якшити призначене покарання і посилається, що хворіє на туберкульоз. Також стверджує, що захищаючись наніс потерпілому ОСОБА_2удар ножем після намагання потерпілого вдарити його сапою в голову.

 

         Заслухавши суддю-доповідача, засудженого, який підтримав свою апеляцію,  міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 

         Як показала суду свідок ОСОБА_3, вранці 3 липня 2008 року до неї додому прийшов ОСОБА_1, який був у стані алкогольного сп'яніння,  та повідомив, що зарізав ОСОБА_2вдаривши його ножем в живіт. Після того, як побачила ОСОБА_2що лежав  у  дворі  біля  хати  ОСОБА_1   з  раною  на  животі   без  ознак  життя,    вона,

 

 

відмовившись від пропозиції ОСОБА_1 допомогти йому сховати тіло потерпілого,  повідомила сусідку ОСОБА_4. (а.с.265-266).

         Ці показання повністю підтвердила свідок ОСОБА_4. і показала, що негайно, як побачила  потерпілого,  попросила сільського фельдшера ОСОБА_5. викликати „швидку” допомогу (а.с.266).

         За висновком судово-медичної експертизи №426-Е від ІНФОРМАЦІЯ_2 смерть ОСОБА_2 настала внаслідок проникаючого поранення живота з ушкодженням тонкого кишківника, брижі, брижової артерії та лівої загальної клубової вени, які супроводжувались кровотечею та обумовили масивну крововтрату, котра і стала безпосередньою причиною смерті. Загальна довжина ранового каналу становить близько 14 см. Кількість етилового спирту в крові потерпілого відповідає стану сильного алкогольного сп'яніння (а.с.58-62).

          В той же час виявлене у ОСОБА_1 садно в лобній ділянці справа, згідно висновку судово-медичної експертизи №1354/Е-1630 від 5 серпня 2008 року,  є легким тілесним ушкодженням (а.с.54).  

 

          Вказаним доказам суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку і вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 ККК України.  Об'єктивні дані судових експертиз та поведінка засудженого після інциденту свідчать саме про умисел на позбавлення життя ОСОБА_2, а  тому доводи ОСОБА_1 про його перебування у стані необхідної оборони судова колегія вважає безпідставними. 

 

          Що стосується покарання, то воно призначене у відповідності до вимог ст.65 КК України. При цьому суд належним чином врахував ступінь тяжкості  вчиненого злочину та особу винного, який негативно характеризується за місцем проживання. Також суд взяв до уваги, що ОСОБА_1. вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння та визнав пом'якшуючими покарання обставинами щире каяття і сприяння розкриттю злочину, захворювання винного на туберкульоз легень. Врахувавши вказані обставини, суд призначив мінімальне покарання, яке передбачено ч. 1 ст.115 КК України (а.с.268-272). Підстав для зміни вироку і призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, судова колегія не вбачає.

 

         На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

 

у  х  в  а  л  и  л  а :

 

         Вирок Рівненського районного суду від 22 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

 

 

С  у  д  д  і

 

 

 

                         О.А.Міщенко                            С.В.Гладкий                            Г.О.Горщарук                       

 

 

 

Згідно оригіналу

Суддя-доповідач                          С.В.Гладкий