АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 542/945/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/3812/14
Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т.Г.
Доповідач Триголов В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді: Триголова В.М.,
суддів: Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.,
при секретарі: Коваль А.А.,
з участю адвоката ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2014 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2014 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням районного суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 07.11.2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 07.11.2007 року у ОСОБА_2, починаючи з 31.08.2010 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 5544,38 грн. на яку в подальшому було нараховані відсотки станом на 30.04.2014 року в розмірі 12100,79 грн., комісії за користування кредитом в розмірі 3875,80 грн. та штрафи в розмірі 1326,05 грн.
Кінцевий термін повернення кредиту, як передбачено в листі ПАТ КБ «Приватбанк» №30.1.0.0/2 - 2299812872 від 13.03.2014 року, встановлено 06.08.2008 року.
Позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, унаслідок чого виникла заборгованість, яка за розрахунком банку станом на 30 квітня 2014 року складала 22 847 грн 02 коп., у тому числі: борг за кредитом в сумі 5544, 38, борг за процентами в сумі 12100, 79 грн., комісія в сумі 3875, 80, штраф у сумі 250 грн (фіксована частина) та у сумі 1076, 05 грн. (процентна складова).
Згідно з ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Судом встановлено, що згідно з умовами та правилами надання банківських послуг позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.
Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного 1 числа місяця, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цих зобов'язань.
Згідно позицією викладеною у постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 06.11.2013 року у справі № 6-116 цс 13, у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.
Позивач 22.07.2014 року подав до суду заяву в якій зазначав, що на момент звернення до суду у позивача закінчився перебіг строку позовної давності і на цій підставі просив відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, враховуючи, що заборгованості за договором б/н від 07.11.2007 року у ОСОБА_2 виникла, починаючи з 31.08.2010 року, строк позовної давності для якої становить три роки, суд приходить до висновку про закінчення строку позовної давності 01.09.2013 року, на момент звернення позивача до суду, а саме 11.06.2014 року.
За таких обставин, враховуючи те, що позивач звернувся до суду з даним позовом зі спливом більше трьох років (11.06.2014 року) з часу виникнення заборгованості, а тому до його вимог вірно судом застосовано строк позовної давності, про що було заявлено відповідачем, і у задоволенні позову з цих підстав відмовлено.
За таких обставин, судова колегія суддів дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2014 року та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"- відхилити
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В.М. Триголов
Судді: С.М. Бондаревська
Л.М. Омельченко