УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2014 р.Справа № 242/2609/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Старостіна В.В. , Ральченка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 10.09.2014р. по справі № 242/2609/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області
про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області (далі - відповідач, УПФУ в м.Селидове), в якому просив суд визнати протиправним і скасувати рішення УПФУ в м. Селидове від 18 липня 2014 року про відмову в призначенні пенсії, зобов'язати УПФУ в м. Селидове зарахувати спірний період роботи у КСП «Новоселидівська птахофабрика» до пільгового стажу за Списком № 2, зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 25 липня 2014 року та зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 10.09.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області від 18 липня 2014 року б/н щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1, зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати період роботи з 03 січня 1991 року по 12 вересня 1997 року у КСП «Новоселидівська птахофабрика» до пільгового стажу за списком № 2 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 15 липня 2014 року.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Селидівського міського суду Донецької області від 10.09.2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення приписів Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788, Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Представники сторін в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Позивач надав заяву, в якій, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, та справу розглянути без участі позивача.
Відповідач надав клопотання, в якому просить справу розглянути без участі його представника.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач у період часу з 03 січня 1991 року по 12 вересня 1997 року працював у Новоселидівській птахофабриці на посаді старшого виконроба, звільнений з підприємства за власним бажанням, останній день роботи 12 вересня 1997 року, про що свідчать записи в трудовій книжці позивача за №№ 9-11.
За рішенням Красноармійського райвиконкому від 10.06.96року № 239 птахофабрика «Новоселидівська» перетворена у КСП «Новоселидівська птахофабрика», про що свідчить запис у трудовій за № 10 і архівна довідка від 28.08.2014року № 107.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 15.07.2014року № 195, виданої КСП «Новоселидівська птахофабрика», ОСОБА_1 у період з 03.01.1991 року по 12.09.1997 року працював повний робочий день за професією: Виконроб, що передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91р. № 10 і Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994року № 162, стаж роботи позивача складає 06 років 08 місяців 10 днів, що зараховується до пільгового стажу.
З архівних довідок № 106, № 108 від 28.08.2014року, що видані Рівненською сільською радою Красноармійського району Донецької області, вбачається, що у спірний час із січня 1991 року по серпень 1997 року позивачу, що працював на посаді старшого виконроба, щомісяця нараховувалась заробітна плата. Довідка складена на підставі первинних документів - розрахунково-платіжних відомостей за 1991-1997роки.
Рішенням УПФУ в м.Селидове від 18.07.2014 року б/н позивачу відмовлено в призначенні пільгової пенсії згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з посиланням на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу 10 років за Списком № 2, період роботи на птахофабриці «Новоселидівська» з 03.01.1991 року по 12.09.1997 року в якості виконроба не зараховано до пільгового стажу, так як надана довідка не підтверджує пільговий характер роботи повний робочий день за списком № 2, відсутні накази про атестацію робочих місць за даною професією на підприємстві.
При обчисленні страхового стажу ОСОБА_1 за розрахунком № п/с 1920 його загальний стаж склав 39 років 05 місяців 26 днів. Як вбачається з наведеного розрахунку до пільгового стажу за Списком № 2 відповідачем не зарахований спірний період роботи позивача у кількості 06 років 08 місяців 10 днів, цей період зарахований до загального страхового стажу.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з огляду на те, що посилання відповідача на відсутність у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу роботи спростовуються доказами, які маються у матеріалах справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення"; особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Положеннями ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII від 05.11.1991 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Колегія суддів зауважує, що на період роботи позивача у Новоселидівській птахофабриці був чинним Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 (з наступними доповненнями), а згодом Список № 2, затверджений постановою КМУ від 11.03. 1994року №162. Робота позивача включена до цих Списків.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що надає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що діють на період роботи заявника. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92р.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України ""Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
У відповідності до вимог ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці в якості виконроба у Новоселидівській птахофабриці надано належним чином оформлену трудову книжку, у якій наявні відомості, що визначають його право на пенсію на пільгових умовах, зокрема зазначені: період роботи позивача, професія, яка входить до переліку професій, зазначених у Списку № 2, місце роботи, печатка підприємства, підпис повноважної особи, номери наказів.
Крім того, на підтвердження пільгового характеру роботи надана уточнююча довідка підприємства, а також довідка архівної установи про заробітну плату позивача.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за правилами щодо зниження пенсійного віку, пенсійний вік має бути зменшений позивачу на 2 роки 8 місяців, виходячи з такого: за 5 років пільгового стажу пенсійний вік, встановлений статтею 12 Закон №1788-XII, зменшується на 2 роки, за 1 рік 08 місяців пільгового стажу, що складає 2/3 частки від повного пільгового стажу (2 роки 6 місяців) для зменшення пенсійного віку на 1 рік, пенсійний вік зменшується ще на 8 місяців. А отже на час звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсію, станом на 15 липня 2014 року, у позивача виникло право на пенсію на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку.
Водночас, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що відповідно до Постанови КМУ від 01.08.92 № 442 спірний період до пільгового стажу роботи зарахувати неможливо, оскільки не проводилась атестація робочих місць, з огляду на наступне.
Згідно з п. 2, п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Слід зазначити, що частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення або не належне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем неправомірно не враховано до пільгового стажу за списком №2 період роботи позивача з 03.01.1991 року по 12.09.1997 року у КСП «Новоселидівська птахофабрика».
Отже, на день подання позивачем заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах наявні підстави, що дають право на її призначення, визначені п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 10.09.2014р. по справі № 242/2609/14-а в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.
Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Ральченко І.М.