КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р. Справа№ 910/17897/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Шпортило Я.І., дов. від 01.10.2014 №35-29-36,

від відповідача Кур'ята І.В., дов. від 26.09.2014 №175,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014

(дата підписання - 03.10.2014)

у справі №910/17897/14 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 позов Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.

Зобов'язано відповідача виконати умови договору від 11.03.2010 №1494.1 та платіжне доручення від 29.07.2014 №6, а саме: здійснити списання грошових коштів в сумі 100000000,00 грн з рахунку ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" №26003005001494, відкритого в АТ "Родовід Банк" у м. Києві і виконати платіж на рахунок ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" №25002014334648, відкритого в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві за призначенням: "перерахування на поточний рахунок згідно договору банківського рахунка від 20.04.2006 №001173. Без ПДВ."

Стягнуто з відповідача на користь позивача 1218,00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що причиною повернення платіжного доручення від 29.07.2014 №6 був неналежно оформлений розрахунковий документ. Реквізит платіжного доручення "Підписи платника" не відповідав заявленим банку у картці із зразками підписів і відбитка печатки, у зв'язку із чим його було повернуто без виконання і зазначено про це на зворотному боці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 26.11.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2014 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 27.10.2014) позивачу та відповідачу - 29.10.2014, долучені до матеріалів справи.

26.11.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надано:

позивачем - відзив на апеляційну скаргу,

відповідачем - письмові пояснення.

У судовому засіданні 26.11.2014 оголошено перерву до 10.12.2014.

10.12.2014 у судовому засіданні позивач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи відзив на пояснення відповідача від 26.11.2014 №18.2-11-б.б/7960. Судом клопотання позивача задоволено, відзив на пояснення долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.12.2014 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині 1 ст.1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказано, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст.1067 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2010 між позивачем (клієнт) та відповідачем (банк) укладено договір № 1494.1 банківського мультивалютного рахунку (далі - договір), відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний мультивалютний рахунок №26003005001494 в національній валюті України для зберігання коштів клієнтів та зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта за цим рахунком за плату, встановлену в розділі 3 цього договору, відповідно до чинного законодавства, банківських правил (нормативно-правових актів Національного банку України, внутрішніх положень банку тощо) та умов цього договору, а клієнт зобов'язується здійснювати операції за рахунком відповідно до вимог чинного законодавства України, банківських правил та умов цього договору (п.1.1 договору).

Клієнт здійснює операції за рахунком на підставі платіжних інструментів, включаючи розрахунково-касові документи, які передбачені чинним законодавством України та банківськими правилами (п. 2.1 договору).

Клієнт надає розрахункові документи до банку на паперових носіях або у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи програмно-технічний комплекс "Клієнт-Банк". Обслуговування рахунку та здійснення операцій за рахунком за електронними розрахунковими документами та спеціальними платіжними засобами (платіжними картками тощо) здійснюється банком на підставі окремих договорів, що укладаються між банком та клієнтом (п. 2.2 договору).

У пункті 2.4 договору зазначено, що розрахунково-касові документи банк приймає та виконує в день їх надходження за умови, що вони були надані в період операційного часу, який встановлюється для кожної валюти окремо, з урахуванням умов п. 2.8 цього договору (умови видачі готівки).

Згідно з пп.5.1.1 договору банк зобов'язаний здійснювати за рахунком розрахункові та касові операції, необхідні для забезпечення діяльності клієнта.

Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства та банківських правил; вимагати своєчасного і повного здійснення банком операцій та інших обумовлених договором послуг (п.п.5.4.1, 5.4.3 договору).

З банківської виписки з особового рахунка позивача вбачається, що на поточному рахунку позивача був вихідний залишок в сумі 112438078,39 грн.

29.07.2014 позивачем пред'явлено банку до виконання платіжне доручення №6 про перерахування на поточний рахунок №26002014334648, відкритий у банку АТ "Укрексімбанк" 100000000,00 грн "згідно договору банківського рахунка від 20.04.2006 №001173".

Платіжне доручення підписано генеральним директором та виконуючим обов'язки головного бухгалтера позивача та наявний відтиск печатки підприємства.

У банку наявна картка із зразками підписів і відбитка печатки позивача, які слід вважати обов'язковими під час здійснення операцій за рахунком №26003005001494.

Банк 31.07.2014 повернув платіжне доручення від 29.07.2014 №6 без виконання, зазначивши причину на звороті платіжного доручення: неналежно оформлений розрахунковий документ, відповідно до п.п.2.4, 2.5, 2.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 (далі - Інструкція), п. 5.2.3 договору №1494.1 банківського мультивалютного рахунку від 11.03.2010.

В зв'язку з відмовою банку виконати платіжне доручення, позивач звернувся до суду про зобов'язання ПАТ "Родовід Банк" виконати платіжне доручення від 29.07.2014 №6.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та врахувавши, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову, з чим погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 5 ст. 341 Господарського кодексу України установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 1073 ЦК України встановлює правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 ЦК України).

Пунктом 8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Пункт 2.4 Інструкції встановлює, що банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 8 до цієї Інструкції: банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

Відповідно до п. 2.5 Інструкції, якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснивши перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції.

Також, банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування";

немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України;

порушено інші вимоги цієї глави, глав 5, 6 і 12 цієї Інструкції.

Згідно з п. 2.15 Інструкції порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунка клієнтів.

Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Суд першої інстанції вірно вказав, що зазначені вище пункти Інструкції встановлюють дії банку при перевірці платіжних доручень, а не регулюють порядок складання, заповнення та подачі платіжних доручень. Тому, вони не можуть бути порушені клієнтом.

Відмова банку у виконанні платіжного доручення від 29.07.2014 №6 та його повернення зводиться до того, що даний розрахунковий документ неналежно оформлений позивачем, що полягає у тому, що реквізит платіжного доручення "Підписи платника" не відповідає заявленим банку у картці із зразками підписів і відбитком печатки.

Таке припущення банку призвело до відмови виконати платіжне доручення клієнта без поважних причин, в зв'язку з чим відбулось порушення банком норм чинного законодавства (зокрема, ст.1068 ЦК України, п.8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"), умов договору та прав клієнта.

Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадку, встановлених законом.

Пунктом 5.2.3 договору передбачено, що банк має право у разі оформлення клієнтом розрахунково-касових документів з порушенням норм чинного законодавства та банківських правил, у тому числі і ті, які викликають сумнів з приводу відповідності підпису, печатки, які відображені у картці із зразкам підписів, мотивовано повернути їх клієнту.

Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на існування обставин, зазначених у п.п.5.2.3 договору, які б могли потягнути за собою відмову чи зупинення виконання доручень клієнта.

Сумнів з приводу відповідності підпису та печатки клієнта має бути достатньо вагомим та обґрунтованим, щоб мати своїм наслідком повернення вимоги клієнта.

Враховуючи зазначене вище, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення від 29.07.2014 №6, а саме: здійснити списання грошових коштів в сумі 100000000,00 грн з рахунку ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" №26003005001494, відкритого в АТ "Родовід Банк" у м. Києві, і виконати платіж на рахунок ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" №25002014334648, відкритий в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві за призначенням: "перерахування на поточний рахунок згідно договору банківського рахунка від 20.04.2006 №001173. Без ПДВ."

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі №910/17897/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/17897/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій