Справа № 1-6/2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2009 року                                                                     селище Верховина

         Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі:     головуючого-судді                  Токарука В.І.

                   секретаря                              Пікули М.Й.

                   з уч. прокурора                      Фістера О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Замагора Верховинського району Івано-Франківської області, жительки смт. Верховина АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня, невійськовозобов'язана, приватного підприємця, раніше не судимої, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

         ОСОБА_1. вчинила грубі порушення законодавства про працю, щодо жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Злочин вчинила при наступних обставинах: здійснюючи підприємницьку діяльність у сфері громадського харчування на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної-особи підприємця серії  НОМЕР_1 в орендованому приміщенні в смт. Верховина вул. Франка, 1, в період з травня 2008 року по жовтень 2008 року порушила вимоги ст. ст. 21, 24, 24-1, 31, 50, 106 КЗпП України, ст. 30 Закону України «Про оплату праці» і наказу Міністерства праці та соціальної політики № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження форми трудового договору між працівником та фізичною особою та порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою», оскільки працевлаштувала на роботу без укладення трудового договору у письмовій формі ОСОБА_2., ОСОБА_3., не вела достовірний облік виконуваної роботи та облік витрат на оплату праці, табелі відпрацьованого робочого часу та документації по нарахуванню та виплаті заробітної плати. У ОСОБА_2. та ОСОБА_3. є на утриманні діти до 14 років.

         В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1. свою вину у вчиненні злочину визнала повністю, суду пояснила, що вона не уклала трудові договори з ОСОБА_4, ОСОБА_2., ОСОБА_5, так як не встигла у зв'язку з хворобою і в майбутньому допущені порушення щодо перевищення вимог закону про тривалість робочого часу, не оплату праці за надурочний робочий час, ведення недостовірного обліку робочого часу та не проведення індексації заробітної плати зобов'язується не допускати. Та заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

         Потерпіла ОСОБА_2. суду пояснила, що з 21 грудня 2006 року вона працювала в їдальні «Наш Край» на посаді кухонного працівника. Виконувала роботи по миттю посуду, прибиранню столів та залу. Протягом її роботи з нею трудовий договір в письмовій формі не укладався. При цьому вона отримувала заробітну плату щомісяця готівкою, один раз на місяць. На даний час вона працевлаштувалася на іншу роботу і претензій до підсудної немає, та не заперечує проти задоволення заявленого підсудною клопотання.

         Потерпіла ОСОБА_3. дала суду такі показання, що вона протягом чотирьох років працює поваром в столовій «Наш Край» в смт. Верховина. Три роки працювала без укладення трудового договору. З липня 2008 року з нею було укладено трудовий договір, згідно якого вона числиться в їдальні на посаді кухонного працівника, а фактично виконує роботу повара. За свою роботу отримувала заробітну плату, про отримання яких розписувалась у зошиті ОСОБА_1. 24 жовтня 2008 року ОСОБА_1. не допустила її до роботи, хоча на даний час вона не звільнена з роботи, з наказом про звільнення її ніхто не ознайомлював і трудову книжку їй на руку не видавав.

         Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, вважає за доведену вину ОСОБА_1. у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, оскільки вона вчинила грубе порушення законодавства про працю відносно ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які мають дітей віком до 14 років, в тому числі дитину-інваліда.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд бере до уваги, що ОСОБА_1. вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, по місцю проживання характеризується позитивно, у вчиненому щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину, виявлені порушення усунула, учасники процесу не заперечують проти задоволення заявленого нею клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, що дає можливість для застосування ст. 45 КК України та закриття справи.

         Керуючись ст. 45 КК України, ст. ст. 7-1, 248, 282 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

         Звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 172 КК України ОСОБА_1 у зв'язку з дійовим каяттям і провадження по справі закрити.

         Запобіжний захід - підписку про невиїзд -скасувати.

         Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом семи діб з моменту її проголошення через Верховинський районний суд.

Головуючий:                                 _______________                                 В.І. Токарук