КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2014 р. Справа№ 5011-54/14342-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 03.12.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2014

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача - з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»

у справі №5011-54/14342-2012 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»

до відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

про стягнення 46 149,42 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 у справі №5011-54/14342-2012 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволено. Замінено товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» - стягувача у виконавчому провадженні при виконанні наказу господарського суду міста Києва №5011-54/14342-2012 виданого 20.11.2012 на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ВАТ НАСК «Оранта» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2014 у справі №5011-54/14342-2012 та відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у задоволенні заяви про заміну стягувача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ВАТ НАСК «Оранта» посилається на те, що висновки суду викладені в ухвалі є такими, що не відповідають обставинам справи, а також має місце порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 у справі №5011-54/14342-2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників сторін.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» в судовому засіданні надав свої пояснення та заперечив проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі та просив ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2014 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» - без задоволення.

В судове засідання представники боржника та ТДВ «Страхова компанія «Наста» не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з'явилися в судове засідання, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а їх явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі представників боржника та ТДВ «Страхова компанія «Наста».

При цьому, апеляційною інстанцією враховуються вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2012 у справі №5011-54/14342-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» 45 639,42 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 591,63 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання вказаного рішення 20.11.2012 видано відповідний наказ.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» надійшла заява про заміну товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» на заявника.

В обґрунтування заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» зазначає, що відповідно до договору про відступлення права вимоги №2503, що укладений між ТОВ «Страхова компанія «Наста» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (новий кредитор), за умовами якого первісний передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволено. Замінено товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» - стягувача у виконавчому провадженні при виконанні наказу господарського суду міста Києва №5011-54/14342-2012 виданого 20.11.2012 на - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 13.10.2014 є законною та обґрунтованою, виходячи із наступного.

За умовами договору про відступлення права вимоги №2503, що укладений між ТОВ «Страхова компанія «НАСТА» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (новий кредитор), право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання цього договору та після зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, внаслідок чого новий кредитор набуває прав нового кредитора по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей, які виникли в наслідок заподіяння боржниками збитків страхувальникам первісного кредитора, які уклали договір страхування із первісним кредитором.

На підтвердження виконання п. 4.2 договору, заявник надав суду належним чином засвідчену копію платіжного доручення №408 від 27.03.2014 на суму 278 670,58 грн.

На підтвердження передачі документації новому кредитору, до матеріалів справи додані акт приймання-передачі від 27.03.2014 підписаний сторонами договору та скріплений печатками.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання реорганізації, (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також; сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача поза межами виконавчого провадження.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що виходячи з того, що рішення господарського суду, яке набрало законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження», процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі на стадії виконавчого провадження.

З огляду на зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну правонаступника товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» на заявника підлягає задоволенню.

Отже, доводи на які посилається відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 13.10.2014 у справі №5011-54/14342-2012.

Беручи до уваги те, що відповідно до фактичних матеріалів справи судом першої інстанції обґрунтовано і правильно застосовані норми процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2014 у справі №5011-54/14342-2012 залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2014 у справі №5011-54/14342-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2014 у справі №5011-54/14342-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-54/14342-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук