ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23.01.07 р. Справа № 15/362
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Українська ливарна компанія” м. Харків
до відповідача відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ
про стягнення заборгованості на загальну суму 106854,54 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Машлякевич Н.М. за довіреністю б/н від 03.01.2007 р.
від відповідача: в судове засідання 23.01.2007 р. не з’явився.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Українська ливарна компанія” м. Харків до відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення заборгованості на загальну суму 106854,54 грн.
Ухвалою суду від 27.10.2006 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/362.
У судовому засіданні 23.01.2007 р. представником позивача було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти виникнення зобов’язань перед позивачем та проти нарахування штрафних санкцій з липня 2006 р., вважає їх неправомірними.
Позивач відповідно до ст. 22 ГПК України 08.11.2006 р. надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути: суму боргу – 99575,77 грн.; суму інфляційних нарахувань – 2968,69 грн.; 3% річних у сумі – 962,68 грн.; пеню у сумі – 5682,53 грн.
Позивач відповідно до ст. 22 ГПК України 24.11.2006 р. надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути: суму боргу – 99575,76 грн.; суму інфляційних нарахувань – 2968,70 грн.; 3% річних у сумі – 962,68 грн.; пеню у сумі – 5682,53 грн.
Відповідач надав до суду лист вих. № 17/17 від 18.01.2007 р., яким просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Українська ливарна компанія” м. Харків (надалі ТОВ „Українська ливарна компанія”), та відповідачем - відкритим акціонерним товариством “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (надалі ВАТ „Енергомашспецсталь”), був укладений договір № 15/925 від 26.06.2006 р.
Згідно п. 1 Договору продавець зобов’язується передати у встановлений строк товар (лом чорних металів) у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити, на умовах даного договору цей товар.
Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якість та інші характеристики товару, строк та умови постачання зазначаються у Специфікаціях , які є невід’ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору ціна товару вказується в специфікаціях.
Згідно п. 4.1 Договору датою фактичної поставки товару вважається дата оформлення приймально-здавального акту (форма 69 або 19).
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата виконується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця в національній валюті України.
Згідно п. 6.3 Договору покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом 10 календарних днів від дня поставки продукції.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своїм змістом, своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264 – 271 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом, внаслідок підписання сторонами договору поставки № 15/925 від 26.06.2006 р. у позивача та відповідача виникли відповідні права та обов’язки.
У позивача виникло зобов’язання поставити товар, обумовлений вказаним договором. Крім цього, у позивача також виникло право вимагати від відповідача сплатити вартість поставленого товару з урахуванням вимог розділу 6 Договору поставки № 15/925 від 26.06.2006р.
У відповідача виникло право вимагати від позивача поставки товару, обумовленого підписаним між сторонами договором, а також відповідний обов’язок щодо своєчасної сплати вартості товару.
Факт поставки позивачем - ТОВ „Українська ливарна компанія” товару на загальну суму 108575,76 грн., та його отримання відповідачем – ВАТ “Енергомашспецсталь” підтверджується приймально-здавальними актами № 779 від 30.06.2006 р. на суму 55194,30 грн., № 799 від 04.07.2006 р. на суму 53381,46 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Згідно витягу з банківських рахунків від 29.08.2006 р., 31.08.2006 р. та акту звірення взаємних розрахунків від 29.09.2006 р. відповідачем за отриманий товар оплачено частково суму 9000 грн.
Заборгованість за поставлений позивачем товар складає:
108575,76 – 9000 = 99575,76 грн.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Строк виконання зобов’язання за даним договором остаточно сплинув 14.07.2006 р.
Згідно п. 7.1 Договору у випадку порушення строку оплати або відвантаження товару винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який нараховується пеня, від суми несплати або непостачання товару за кожен день прострочення.
Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч статті 509, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України та умовам Договору поставки від 06.10.2006р. відповідач – ВАТ „Енергомашспецсталь” не виконав, у зв’язку з чим за ним станом на дату подачі позовної заяви склалася заборгованість у сумі 99575,76 грн.
Оскільки мало місце прострочення виконання грошових зобов’язань, позивачем – ТОВ „Українська ливарна компанія” на підставі статей 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статей 610-612, 624, 625 Цивільного кодексу України, нараховано та пред’явлено до стягнення пеню, 3% річних та суму інфляції на суму основного боргу.
Таким чином, у зв’язку з невиконанням відповідачем – ВАТ „Енергомашспецсталь” своїх зобов’язань станом на дату подачі позовної заяви у відповідача склалася заборгованість за розрахунком позивача в сумі 106854,54 грн., у т.ч. сума боргу 99575,77 грн.; сума пені – 3754,95 грн.; 3% річних – 636,13 грн.; сума інфляційних нарахувань на суму основного боргу – 2887,69 грн.
Позивач відповідно до ст. 22 ГПК України 24.11.2006 р. надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою уточнив помилково вказану в позовній заяві суму основного боргу у зв’язку з допущеною арифметичною помилкою на 0,01 грн. – 99575,76 грн., збільшив суму інфляційних нарахувань на суму основного боргу – 2968,70 грн., 3% річних – 962,68 грн., та пені – 5682,53 грн. Фактично цією заявою позивач збільшив суму позову.
Суд, розглянувши заяву позивача вважає за доцільне прийняти до розгляду уточнення до позовної заяви та в подальшому розглядати справу з урахуванням збільшених позовних вимог.
Позивачем було направлено листи-вимоги вих. № 715 від 14.08.2006 р. та № 777 від 04.09.2006 р. відповідачу, в яких позивач вимагає від відповідача виконання зобов’язання за договором № 15/925 від 26.06.2006 р. Але відповідач обмежився перерахуванням незначної частини боргу в сумі 9000 грн. та ніяких відповідей на вимоги позивача не надав.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що надані позивачем у якості доказів, прийомо-здавальні акти від 30.06.2006 р. № 779, від 04.07.2006 р. № 799, є первісними бухгалтерськими документами, підтверджуючими існування факту здійснення господарських операцій з передачі товару.
На думку відповідача, сам по собі факт передачі товару не є підставою для виникнення зобов’язань по оплаті його вартості. Але вказане ствердження відповідача про відсутність договірних зобов’язань спростовується частковою оплатою відповідачем за отриманий товар, де відповідач самостійно вказує призначення платежу: „оплата за металолом згідно договору № 15/925 від 26.06.2006 р.”.
Щодо вимог по пені, позиція відповідача наступна: оскільки письмові вимоги по оплаті заборгованості були направлені на адресу відповідача листами від 14.08.2006 р. № 715 та 04.09.2006 р. № 777, відповідно, нарахування позивачем штрафних санкцій з липня 2006 р. відповідач вважає неправомірним. Тобто відповідач пов’язує строк виникнення зобов’язання не з договором, а з виставленими вимогами на оплату.
Суд, розглянувши відзив відповідача, вважає його необґрунтованим у зв’язку з тим, що відповідно до п. 6.3 Договору укладеного між сторонами у відповідача виникло зобов’язання оплатити отриманий товар у встановлений строк. У зв’язку з порушенням строку виконання зобов’язання суд вважає правомірним нарахування пені згідно п. 7.1 Договору.
Враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із задоволенням позовних вимог майнового характеру підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 82 - 85; 115; Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ; ЄДРПОУ 00210602; розрахунковий рахунок 2600901517252 у філії відкритого акціонерного товариства „УкрЕксімБанк” в м. Донецьку; МФО 334817) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Українська ливарна компанія” (юридична адреса: 61055, м. Харків, пр. Московський, 277; ЄДРПОУ 32759676; розрахунковий рахунок № 26007002309568 в філії „Райффайзенбанк Україна” в м. Харкові; МФО 350750) суму 109189,67 грн. (а саме: суму боргу 99575,76 грн.; суму пені – 5682,53 грн.; 3% річних – 962,68 грн.; суму інфляційних нарахувань на суму основного боргу – 2968,70 грн.), крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 1091,89 грн.
У судовому засіданні 23.01.2007 р. оголошено текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.
Пом.судді Обезінський О.В.
р.т. 381-91-18