Провадження : 22ц/790/8458/14 Головуючий 1-ї інстанції - Задорожний М.І.

Справа № 2-638/5446/14 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : відшкодування шкоди

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.

при секретарі - Лашаковій Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» про стягнення суми заборгованості, неустойки за затримку повернення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» (далі Товариство) про захист прав споживача шляхом стягнення на його користь з відповідача суму заборгованості в розмірі 476,64 грн., неустойку за затримку повернення коштів в сумі 1 149,57 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 1 000 грн., посилаючись на те, що у серпні 2013 року він вирішив придбати в магазині «Алло» по вул. Сумській, 41/2 в м. Харкові комунікатор HTC Desir V (мобільний телефон) вартістю 1 999 грн., на що йому було повідомлено, що даний товар він може придбати на умовах оплати частинами за допомогою кредитної картки ПАТ КБ «ПриватБанк» за запевнено, що на цих умовах придбання товару, він не буде сплачувати додаткових комісій або відсотків.

Проте, під час покупки, з його кредитної картки замість сервісу «оплата частинами» його покупка була оформлена на сервіс «миттєва розстрочка», за умовами якої він повинен був сплатити окрім вартості товару ще й додаткову комісію в розмірі 377,64 грн., про що автоматично, шляхом роздруківки касового чеку оформлений договір. Про такі умови придбання товару його попереджено не було. Оскільки він фактично не отримував товар та умови його придбання значно відрізнялись від умов, запропонованих працівниками магазину, він був вимушений відмовитись від покупки та розірвати відповідний договір.

Не зважаючи на запевнення працівників магазину, на його картку не тільки не було перераховано списані гроші, а ще й додатково списано суму в розмірі 201,64 грн., що нічим не обґрунтовано.

Крім того, в зв'язку з несвоєчасним перерахуванням грошових коштів на його картку, споживачеві виплачується неустойка в розмірі 1%, належної до повернення. Укладений договір за своєю суттю є договором про надання споживчого кредиту, який укладено 02 серпня 2013 року та кінцевий термін повернення грошей минув 09 серпня 2013 року, тобто на момент звернення з позовом до суду затримка повернення коштів в розмірі 476,64 грн., сплачених за договором, склала 241 день.

На неодноразові звернення до Товариства з вимогою повернути грошові кошти, до теперішнього часу гроші на картку не перераховано, чим завдано також моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 1 000 грн.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Алло» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором від 02 серпня 2013 року в розмірі 476,64 грн.; неустойку за затримку повернення коштів в розмірі 1 149,57 ; в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 1 000 грн., а також в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Алло» просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, стягнути з позивача на їх користь суму судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права та неповне з'ясування обставин по справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції послався на те, що оскільки сторони уклали договір купівлі-продажу товару на умовах оплати частинами, який за згодою сторін майже відразу був розірваний, тому відповідач повинен був повернути на кредитну карточку позивача суму, яка була списана у якості першого платежу.

Але повністю з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Судом встановлено і не заперечується сторонами про те, що договір купівлі-продажу мобільного телефону між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЛО» був укладений 02.08.2013 року о 13 годині 28 хвилин на умовах оплати частинами за допомогою кредитної картки «Универсальная» ПАТ «ПриватБанк». Із кредитної картки позивача була списана сума 275,00 грн. першого платежу (а.с.6).

В цей же день 02.08.2013 року о 13 годині 46 хвилин вказаний договір купівлі-продажу за згодою сторін було розірвано (а.с.6).

З урахуванням того, що договір купівлі-продажу між сторонами укладався на умовах розстрочки та розрахунок позивачем проводився кредитною карткою «Универсальная» ПАТ «ПриватБанк», доводи позивача про те, що повернути на його картку кошти за розірваним договором повинен саме відповідач є передчасними, оскільки без залучення у якості сторони у справі кредитора ПАТ «ПриватБанк» перевірити їх не передбачається можливим.

Заперечуючи проти позову відповідач ТОВ «АЛЛО» вказував на той факт, що після розірвання договору купівлі-продажу, укладеному між ними та ОСОБА_1 усі кошти вартості мобільного телефону були перераховані ПАТ «ПриватБанк». На підтвердження вказаної обставини надав ксерокопію роздруківки вказаної фінансової операції (а.с.51).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 не заперечував той факт, що за умовами спірного договору купівлі-продажу він всі послідуючі платежі за придбаний товар повинен був здійснювати кредитору ПАТ «ПриватБанк», а не відповідачу ТОВ «АЛЛО» і всі списання з його кредитної картки проводив саме кредитор ПАТ «ПриватБанк», проте вважав, що Банк не має ніякого відношення до виниклого спору між ним та ТОВ «АЛЛО», а тому не вважав за потрібне залучати Банк у якості сторони у справі.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позову, оскільки до участі у справі не залучено усіх сторін по спірному договору купівлі-продажу, який укладався на умовах розстрочки та розрахунок позивачем проводився кредитною карткою «Универсальная» ПАТ «ПриватБанк», а тому позивач не довів, що саме відповідач повинен був повернути кошти на його кредитну картку.

Керуючись ст..ст.303, 304, 307, 309, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» задовольнити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» про стягнення суми заборгованості, неустойки за затримку повернення коштів та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді