КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3645/11 Головуючий у 1-й інстанції: Колдіна О.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.

розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання провести перерахунок та виплату основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах, визначених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання провести перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2011 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.10.2011р. позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії позивачу та зобов'язано перерахувати і виплатити ОСОБА_2 основну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 21.03.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач та відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позивач просить задовольнити його позов в повному обсязі, а відповідач - повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, у зв'язку з чим отримує пенсію згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За змістом ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Всупереч ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 та від 28.05.2008 року №530.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають положення статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Щодо відмови в зобов'язанні нарахувати та виплатити щорічну допомоги на оздоровлення у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2011 рік, у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки допомога на оздоровлення, на яку позивач має право у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була нарахована та виплачена йому в листопаді місяці поточного року, то станом на момент розгляду справи у позивача не виникло право на нарахування і виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, а отже на момент звернення до суду його право не було порушено.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197 ч.1, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.