Справа №2-01-2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2008 року. Зарічненський районний суд Рівненської області в складі: судді Петричковича А.І., при секретарі Расевич Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зарічне Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
встановив:
Позивач покликається на те, що 16 вересня 2005 року, близько 18 години у дворі будинку його тестя ОСОБА_5, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3С, ОСОБА_4 побили його внаслідок чого спричинили йому матеріальну і моральну шкоду на загальну суму 12015, 24 гривень.
Просить суд стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 2015, 14 гривень і моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.
У суді позивач і його адвокат ОСОБА_6 змінили позовні вимоги, а саме просять стягнути солідарно з відповідачів 1000 гривень моральної шкоди та 1683, 29 гривень матеріальної шкоди, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві. Додатково позивач пояснив, що моральна шкода виразилась в тому, що він близько місяця лікувався і не міг працювати, його побиття відбувалось на очах його малолітнього сина, а також те, що за захистом своїх порушених прав він вимушений був звернутися до суду. Позивач не ставить під сумнів правильність акту судово-медичного дослідження № 2869 від 23.11.2005 року.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 і їх адвокат ОСОБА_7 позов визнали частково. Суду пояснили, що у них 16 вересня 2005 року, близько 18 години у дворі громадянина ОСОБА_5, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно був конфлікт з позивачем, який переріс у бійку під час якої вони могли нанести тілесні ушкодження ОСОБА_1, який при цьому їм також спричинив тілесні ушкодження. Позов визнають частково, тому, що вважають, що ОСОБА_1 заподіяно моральної шкоди на 200 - 300 гривень, вони також згідні з сумую витрат на ліки вказаною позивачем у розмірі 598, 29 гривень і частково з сумою витрат позивача, які він використав на оплату проїзду до лікувальних закладів. Вони повністю згідні з актом судово-медичного дослідження № 2869 від 23.11.2005 року.
Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він працює головним лікарем Кухотсько-Вільської дільничної лікарні Зарічненського району Рівненської області. 16 вересня 2005 року він надавав медичну допомогу ОСОБА_1 якому встановив діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного
мозку. Позивач лікувався дві неділі стаціонарно і дві неділі на стаціонарі на дому. Крім цього, у подальшому він періодично обстежував ОСОБА_1 і призначав йому реабілітаційне лікування. Оглянуті ним квитанції про придбання позивачем ліків відповідають призначеному ним лікуванню. Також він рекомендував ОСОБА_1 пройти додаткове медичне обстеження в Рівненській обласній лікарні.
Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він возив позивача у лікарню м. Рівне за що той йому заплатив по угоді від 19.09.2005 року 100 гривень і заправив його автомобіль 50 літрами солярки. Крім цього, він за плату у розмірі 100 гривень, привозив до ОСОБА_1В лікаря -невропатолога ОСОБА_10 згідно угоди від 22.09.2005 року. Більше він не пригадує фактів надання за плату послуг позивачу, зважаючи на те, що пройшло багато часу.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він бачив коли у вересні 2005 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 били ОСОБА_1, який лежав на землі і він розбороняв їх. Цього ж дня він власним автомобілем возив позивача у Кухвільську лікарню, за що йому заплатили близько 60 гривень, згідно угоди. Він також бачив, як дружина ОСОБА_1 в аптеці купувала ліки для чоловіка.
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що був свідком того, як у вересні місяці 2005 року відповідачі били ОСОБА_1 На його крик прибіг сільський голова ОСОБА_11С, який припинив бійку.
Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 дали аналогічні пояснення про те, що після побиття ОСОБА_1 у вересні 2005 року, той мав тілесні ушкодження і був у крові.
Актом судово-медичного дослідження (обстеження) №2869 від 23.11.2005 року стверджено, що у ОСОБА_16 виявлене тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку з приводу чого він перебував на стаціонарному лікуванні з 16:09. 2005 року по 14.10.2005 року. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів і не суперечать вказаному в обставинах терміну і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я.
Розрахунковими квитанціями №№ 032856, 032857, 032858, 032859, 032860, 032861 стверджено факт оплати ліків на суму 598, 29 гривень.
Згідно чеку ВАТ «Укрнафта» від 20.10.2005 року придбано 50 літрів дизпалива на суму 183 гривні, а чеку ВАТ «Укрнафта» від 22.09.2005 року придбано 20 літрів бензину А-76 на суму 76 гривень.
8 білетами на автобус вартістю 2 гривні констатується вартість проїзду на загальну суму 16 гривень.
Згідно угод позивача від 22.09.2005 року укладених з ОСОБА_9 тому заплачено 100 гривень, а від 19.10.2005 року 200 гривень; згідно угоди від 22.09.2005 року з ОСОБА_17 тому заплачено 100 гривень.
Довідкою Кухотсько-Вільської дільничної лікарні стверджено, що ОСОБА_11 ст. лікував залишкові явища після закритої черепно-мозкової травми 26.10.2006 року, 14.06.2007 року і 24.09.2007 року і йому призначалося лікування.
Таким чином судом встановлено, що дійсно мав факт спричинення відповідачами тілесних ушкоджень позивачу, які це не заперечують і факт лікування ОСОБА_18 з цього приводу, внаслідок чого йому було завдано матеріальної і моральної шкоди. Враховуючи це, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача, щодо відшкодування йому витрат на придбання ліків у розмірі 598, 29 гривень, вартість понесених витрат на проїзд підтверджених вищенаведеними документами ( чеки на придбання дизпалива і бензину, автобусні квитки і угоди) з урахуванням показів свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_17 на суму 675 гривень, що разом становитиме 1273 гривні 29 копійок. Суд, не бере до уваги інші документи, які надані позивачем на підтвердження своїх матеріальних витрат, зважаючи на їх необґрунтованість. Також суд вважає, що підлягає до часткового задоволення моральна шкода у розмірі 900 гривень, зважаючи на те, що хоч тілесні ушкодження спричинили біль позивачу, він тривалий час лікувався, під час лікування не міг працювати, однак все це не спричинило тяжких наслідків для ОСОБА_18 і враховує вимоги розумності і справедливості.
Згідно статті 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в тому числі відшкодування майнової і моральної шкоди.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною 2 ст.1166 ЦК визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
На підставі викладеного, беручи до уваги ст.ст. 16, 23, 1166, 1167, 1190 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-11, 209, 212-215, 294 ЦПК суд, -
вирішив:
Частково задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 солідарно дев»ятсот гривень моральної шкоди і одну тисячу двісті сімдесят три гривні двадцять дев»ять копійок матеріальної шкоди, тобто по триста гривень
моральної шкоди з кожного і по чотириста двадцять чотири гривні сорок три копійки матеріальної шкоди з кожного відповідача.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 солідарно витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі тридцять гривень гривень п»ятдесят копійок, звільнивши їх від сплати судового збору на підставі п. 18 ст.4 Декрету KM України «Про державне мито».
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження рішення до апеляційного суду в Рівненській області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, через Зарічненський районний суд Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Зарічненський районний суд Рівненської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.