АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Кузняка В.О.
суддів Станковської Г.А.
Давнього В.П.
за участю прокурора Сілічевої А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 січня 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Красно-гвардійське Радянського району АР Крим та мешканець с. Ставчани Кіцманського району Чернівецької області, з неповною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, -засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишена у вигляді тримання під вартою. Строк відбуття покарання обчислено з 31.10.2007 року. Вирішена доля речових доказів.
Згідно з вирокомОСОБА_1 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 27 грудня 2005 року о 23.00 годині, шляхом віджиму вхідних дверей, проник у будинок гр. ОСОБА_2, що розташований по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав гроші в сумі 3400 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 17170 гривень, які належали ОСОБА_3 , чим завдав останній значну матеріальну шкоду на вказану суму.
Справа № 11-111/2008р. Головуючий у І інстанції
Категорія: ст. 185 ч.3 КК Мізюк В.М.
України Доповідач: Станковська Г.А.
2
На вказаний вирок надійшла апеляція засудженого ОСОБА_1, в якій він, не оспорюючи кваліфікацію дій та доведеність його вини у вчиненому ним злочині, просить вирок суду змінити і зменшити обрану йому міру покарання, застосувавши ст. 69 КК України, оскільки, вину свою у вчиненні ним злочину він визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому, потерпіла ОСОБА_3 до нього ніяких претензій немає.
Крім цього, просить врахувати і те, що по місцю проживання він характеризується позитивно і що у нього є двоє неповнолітніх дітей -одинадцятирічна донька та чотирьохрічний син, які потребують з його сторони підтримки, як матеріальної, так і моральної.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін, а апеляції останнього без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Вина засудженого ОСОБА_1 у скоєнні ним злочину при обставинах, викладених у вироку суду, доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, яким дана вірна юридична оцінка, а саме: протоколом усної заяви про злочин - ОСОБА_3 від 09.01.2006 року (а. с. 30), протоколом добровільної видачі від 09.01.2006 (а. с. 36-37), протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицями до них - від 02.11.2007 року (а. с 111-114), явкою з повинною ОСОБА_1 від 01.11.2007 року (а. с. 46).
Свою вину засудженийОСОБА_1 визнав і під час судового слідства, що підтверджується протоколом судового засідання (а. с. 164- 167 ), а також показаннями потерпілої ОСОБА_3 (а. с. 165-166, 48), свідкаОСОБА_4 (а. с 166, 76), які вони давали під час досудового та судового слідства.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ст. 185 ч.3 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна.
Що стосується призначеної судом міри покарання ОСОБА_1, то підстав до її пом'якшення колегія суддів не вбачає. Міра покарання йому призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, щире каяття, його відношення до своїх дій, характеристики за місцем проживання. Суд призначив мінімальне покарання передбачене законом за скоєння даного злочину і зокрема тих обставин на якіОСОБА_1 посилається у своїй апеляції.
Вважати, що призначене судом покарання за своїм видом чи розміром є надто суворим, немає підстав.
Обставин, які б давали підстави для призначення ОСОБА_1 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, немає.
З урахуванням усіх обставин, суд призначив ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для призначення йому більш м'якого покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, судова колегія не вбачає.
3
Отже, апеляцію засудженого судова колегія вважає безпідставною, такою, яка задоволенню не підлягає, а вирок районного суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання є законним і обґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію останнього - без задоволення.