Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/3931/14 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрієва М.М.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

при секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Кредитної спілки «Запоріжжя», ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2014 року у справі за позовом кредитної спілки «Запоріжжя» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року КС «Запоріжжя» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту.

Позивач зазначав, що 27 серпня 2007 року між КС «Запоріжжя» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії № 203, згідно з яким відповідачка отримала від позивача кредит у сумі 20 000,00 грн. Відповідачка свої зобов'язання за договором кредитної лінії не виконала, станом на 22 серпня 2013 року має заборгованість по тілу кредиту у сумі 19 345,47 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 75 924,74 грн., а всього 95 270,21 грн.

За таких обставин просив стягнути з ОСОБА_2 на користь КС «Запоріжжя» заборгованість по тілу кредиту у сумі 19 345,47 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 75 924,74 грн., а всього 95 270,21 грн.

В ході судового розгляду справи позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги. Відповідно до останньої редакції позовної заяви від 03 червня 2014 року КС «Запоріжжя» просить стягнути з ОСОБА_2 на їх користь заборгованість по тілу кредиту у сумі 19 345,47 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 87 436,38 грн., а всього 106 781,85 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Запоріжжя» заборгованість у розмірі 19 345 гривень 47 коп. - сума кредиту, 66 179 гривень 46 копійок - відсотків по кредиту, а всього 85 524 грн. 93 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 (на користь Кредитної спілки «Запоріжжя» судовий збір у розмірі 855 гривень 24 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про стягнення заборгованості в сумі 787 грн. 13 коп.

Кредитна спілка «Запоріжжя» також звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме стягнути з ОСОБА_2 на користь КС «Запоріжжя» суму кредиту у розмірі 19 345,47 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 87 436,38 грн., а всього 10 6781,85 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1 067,82 грн.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2 та її представників ОСОБА_3. ОСОБА_4, представника апелянта КС «Запоріжжя» Трібусяна О.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як установлено судом, 27 серпня 2007 року між КС «Запоріжжя» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії № 203, відповідно до умов якого кредитна спілка надала відповідачці кредит трьома траншами на загальну суму 20 000,00 грн., які вона зобов'язалася повернути 27 серпня 2010 року. У п.1.3 договору сторони обумовили, що строк дії договору становить 36 фактичних місяців, тобто до 27 листопада 2010 року і діє до повного виконання зобов'язань.

Згідно з п. 1.4 договору плата за користування кредиту становить 0, 1288% від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, які відповідачка зобов'язалася сплачувати до 27 числа кожного місяця. У разі порушення графіка погашення кредиту плата за користуванням кредитом становить 0, 2576% від суми залишку кредиту за кожний день дії змін умов зобов'язань (а.с. 4-10).

Відповідачка свої зобов'язання за договором кредитної лінії не виконала, в передбачений договором строк суму кредиту та проценти не погасила, внаслідок чого станом на 06 червня 2014 року має заборгованість по тілу кредиту у розмірі сумі 19 345,47 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 87 436,38 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що договором передбачені проценти за користування кредитом у розмірі 0, 1288% від суми залишку кредиту, а 0, 2576% не є за своєю природою процентами за користування кредитом, а є неустойкою, не обґрунтовані.

Відповідно до п.1.5 договору при зміні позичальником умов договору, в тому числі графіка погашення кредиту плата за користуванням кредитом становить 0, 2576% від суми залишку кредиту за кожний день дії змін умов зобов'язань.

Тобто, за умовами договору 0, 2576% є підвищеною процентною ставкою за користування кредитними коштами, яка застосовується кредитором при зміні позичальником умов договору, у тому числі графіка погашення кредиту, її застосування не потребує укладення додаткової угоди. Зазначені обставини були встановлені ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27 серпня 2013 року у справі за позовом кредитної спілки «Запоріжжя» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії, якою залишено без змін рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по процентам за період з 06 грудня 2012 року по 01 лютого 2013 року у розмірі 2 840 грн. 53 коп. (а.с. 21-22, 23-24).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із вимогами ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна даність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. ч 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється по кожному простроченому платежу.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116 цс13 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Доводи апелянта ОСОБА_2 про пропуск позивачем строку позовної давності зі зверненням до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом необґрунтовані.

Договором сторони установили строк погашення суми кредиту - 27 серпня 2010 року, договір діє до повного виконання зобов'язань, з позовом кредитна спілка звернулася 22 серпня 2013 року. До того ж, зверненням позивача до суду у січня 2011 року про стягнення процентів за договором переривався строк позовної давності.

За таких обставин суд дійшов до правильного висновку про часткове задоволення вимог позивача - стягнення з відповідачки на користь кредитної спілки суми заборгованості в межах строку позовної давності - з 22 серпня 2010 року по 06 червня 2014 року у розмірі 85 524 грн. 93 коп., яка складається із заборгованості по сумі кредиту - 19 345 грн. 47 коп. та відсотків по кредиту - 66 179 грн. 46 коп.

Доводи апелянта КС «Запоріжжя» про неправильність висновків суду про часткове стягнення суми заборгованості у розмірі 85 524 грн. 93 коп., оскільки строк позовної давності переривався його зверненням до суду у січня 2011 року з вимогами про стягнення процентів за період з 06 грудня 2012 року по 01 лютого 2013 року, є необґрунтованим.

Висновки суду про задоволення позовних вимог в межах строку позовної давності і стягнення заборгованості за період з 22 серпня 2010 року по 06 червня 2014 року у розмірі 85 524 грн. 93 коп. відповідають матеріалам справи та закону.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Кредитної спілки «Запоріжжя» відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: