Справа № 301/2315/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2014 р. м. Іршава

Суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Сойма М.М., ознайомившись із заявою відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за первісною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання договору дарування удаваним правочином, визнання нерухомого майна об’єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування від Іршавського районного бюро технічної інвентаризації інвентаризаційної справи на будинковолодіння в с.Білки, вул. Суворова, 1, Іршавського району, Закарпатської області.

Згідно ч.1-2 ст. 133 ЦПК України “Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням…”.

          Відповідно до ч.1-2 ст. 134 ЦПК України “ У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливими або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.

Пунктом 9 постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року за № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз’яснено, що підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено справляння судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову. Оскільки ст. 134, ч.2 ст. 151 ЦПК не передбачено наслідків неподання доказів сплати зазначеного збору в установленому порядку і розмірі, то застосовуються наслідки, передбачені ст.ст.119, 121 ЦПК, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.

Однак, заявником не дотримано вимоги ч.1 ст. 133, ч. 1 ст.134 ЦПК України, а саме: у заяві не зазначено обставин, що можуть бути підтверджені доказами, які просить витребувати заявник, не зазначено з якою метою потрібно забезпечити ці докази, а також не зазначено доказів того, що у позивача є складнощі в поданні цих документів. Крім того, до заяви про забезпечення доказів не додано документу про сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду” та відповідно до п. п. 13 п.1 ч.2 ст. 4 даного Закону “ставка судового збору у заявах про забезпечення доказів або позову встановлюється у розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати”. Згідно ст. 8 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2014 рік", мінімальна заробітна плата у січні 2014 року встановлена у розмірі 1 218 гривень, тому позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп. за наступними реквізитами: Банк одержувача: ГУДКСУ в Іршавському районі в Закарпатській області, МФО 812016, рахунок № 31211206700104, код ЕДПРОУ суду 36990493, одержувач Державний Іршавський район 22030001, код отримувача коштів ЄДРПОУ 37720989, код класифікації доходів бюджету 22030001.

А тому, вказана заява не відповідає вимогам ч.1 ст. 133, ч.1 ст. 134 ЦПК України.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної заяви слід застосувати правила ч.1 ст.121 ЦПК України і залишити її без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків заяви.

Керуючись ч. 1 ст. 121, ч.1 ст. 133, ч.1 ст. 134 ЦПК України,

У Х В А Л Ю Ю:

Заяву відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за первісною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання договору дарування удаваним правочином, визнання нерухомого майна об’єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку залишити без руху.

Повідомити відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про необхідність усунення недоліків заяви в строк, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання позивачем копії ухвали суду, та роз’яснити заявнику, що в противному разі заява буде вважатися неподаною і повернута йому.

Копію ухвали надіслати для виконання ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : М. М. Сойма