ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"02" грудня 2014 р.Справа № Б-50/104-09 вх. № 5861/2-50

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Романченко Н.С.

за участю:

представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" - Бідоленко Є.І., дов. №428/12 від 10.10.2012р.

ліквідатора - Чернишенко О.П., свідоцтво №730 від 09.04.2013р.

розглянувши заяву про визнання недійсним аукціону з продажу спірного майна, протоколу аукціону про реалізацію майна в процедурі ліквідації, визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ліквідатором банкрута Чернишенко О.П. та гр. ОСОБА_4,

По справі за заявою ФОП ОСОБА_5, м. Харків

до ФОП ОСОБА_5, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 23.09.2009 р. ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Чернишенко О. П., якого було зобов'язано відповідно до ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) виконати дії, передбачені вказаними статтями, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

09.10.2012 р. до суду надійшла скарга ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" на дії ліквідатора № С21-120-1-1/1316 від 08.10.2012 р. (вх. № 16497 від 09.10.2012 р.), в якій Банк просить суд визнати неправомірними дії ліквідатора Чернишенко О.П., усунути від виконання обов*язків ліквідатора ФОП ОСОБА_5 арбітражного керуючого Чернишенко О.П. та призначити ліквідатором іншу кандидатуру арбітражного керуючого, винести окрему ухвалу щодо законності дій арбітражного керуючого Чернишенко О.П. та направити її до Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу. Скарга мотивована тим, що ліквідатором Чернишенко О.П. було реалізоване майно банкрута з порушенням вимог закону, а саме ліквідатор не повідомляв Банк, як кредитора, ані про оцінку заставного майна, ані про призначені торги, ані про його реалізацію, чим нанесено майнову шкоду боржнику та іпотекодержателю. Крім того, вважає, що реалізація предмету іпотеки за надто низькою ціною спричинила нанесення кредитору значних матеріальних збитків у зв*язку з непогашенням боргу у повному обсязі за рахунок реалізації предмету іпотеки. Вважає, що ліквідатор, неподаючи щомісячні звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника та інш. приховував факт реализації майна боржника протягом тривалого часу, чим порушив вимоги суду.Ухвалою суду від 10.10.2012р. скарга була призначена до розгляду в судовому засіданні на 11.12.2012 р.і в подальшому її розгляд було неодноразово відкладено.

Крім того, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" звернувся до суду з заявою № С21-120-1-1/1528 від 05.12.2012 р. (вх. № 21233 від 06.12.2012 р.) про визнання аукціону, протоколу № 1 аукціону по реалізації майна та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу недійсним. Свою заяву обґрунтовує тим, що в порушення вимог Закону оголошення про продаж майна на аукціоні було надруковане Біржею «Правопорядок» у власному виданні в біржовому віснику «Правопорядок» № 15, яке відсутнє в переліку місцевих видань Харківської області, розповсюджується лише за місцезнаходженням біржі та відсутнє у вільному продажу.Крім того, оголошення не містить повної інформації про умови продажу та експлуатації об*єкта. Заявник вважає, що порядок реалізації майна, що передано в іпотеку, врегульовано Законом України «Про іпотеку», положення якого і повинні бути застосовані ліквідатором, і стверджує про те, що укладений договір купівлі -продажу має бути визнаний недійсним. Ухвалою від 10.12.2012р. заяву було призначено до розгляду в судовому засіданні і в подальшому її розгляд було неодноразово відкладено.

10.12.2012р. ліквідатор надав до суду відзив на скаргу, в якому проти скарги заперечує, зазначає, що на момент реалізації спірного майна положення а.6 ч.5 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не діяли, тому був відсутній обов*язок ліквідатора повідомляти заставного кредитора про час, місце та умови реалізації заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.Крім того, зазначає,що ним було опубліковане належне повідомлення про продаж майна в засобах масової інформації. Щодо оцінки майна, зазначає, що оцінка в сумі 2050000 грн. в ТОВ «Сабо Консалтинг»проводилася на замовлення ОСОБА_5 і існує нині лише витяг зі звіту про оцінку майна, але самого звіту у ліквідатора не було, тому ліквідатором було проведено оцінку відповідно законодавства, суб*єктом оціночної діяльності, у якого є на це відповідне право.

Того ж дня ліквідатором було надано відзив на заяву про визнання договору недійсним, в якому ліквідаторо заперечує проти заяви в повному обсязі,в тому числі з підстав, зазначених у відзиві на скаргу, та зазначає, що всі дії ліквідатора були спрямовані на виконання постанови господарського суду Харківської області та здійснені з чітким дотриманням чинного процесуального та матеріального законодавства.

03 жовтня 2013 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №Б-50/104-09 призначено для розгляду судді Савченко А.А.

17.03.2014р. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" надав клопотання про призначення експертизи, в якому просить суд призначити судову будівельно-технічну експертизу нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літера "А-1", "А1-1", загальною площею 854,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На вирішення судової експертизи пропонує поставити наступні питання:

- яка вартість нерухомого майна: нежитлової будівлі літера "А-1", "А1-1", загальною площею 854,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 30.09.2010 року.

Проведення експертизи просить доручити ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. Оплату проведення судової експертизи гарантує.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.2014р. відкладено розгляд скарги та заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" на "18" вересня 2014 р., зобов'язано ліквідатора надати до суду повний звіт №49/10-х ТОВ "Сабо Консалтинг" про оцінку спірного майна в сумі 1650,00грн. та повний звіт №141/01/09-х про оцінку нежитлової будівлі в сумі 2050000,00грн. та письмові докази звернення за його отриманням та відмову цієї установи у його наданні, зобов'язано учасників судового процесу виконати вимоги попередніх ухвал суду в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.09.2014р.розгляд скарги та заяви було відкладено на 30.09.2014р.для надання додаткових документів до матеріалів справи.Ухвалою суду від 30.09.2014р. за клопотанням учасників судового процесу розгляд справи було відкладено на 02.12.2014р.

Ліквідатор в судовому засіданні заперечує проти скарги та заяви в повному обсязі, стверджує, що реалізація майна банкрута була здійснена у відповідності до вимог законодавства. Також надав до матеріалів справи звіт №49/10-х та відповідь ТОВ "Сабо Консалтинг" про відмову в наданні звіту № 141/01/09-Х.

Представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" в судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги, заяви та клопотання про призначення експертизи.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону про банкрутство (в редакції Закону № 784 -14 від 30.06.99, ВВР, 1999, N 42 - 43, ст. 378 із наступними змінами), що діяв до 18.01.2013р, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури. Абзацем 22 статті 1 Закону передбачено, що учасниками провадження у справі про банкрутство є, зокрема, сторони (кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут) та арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Постановою господарського суду Харківської області від 23.09.2009р. визнано ФОП ОСОБА_5 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Чернишенко О.П.; зобов'язано відповідно до ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати дії, передбачені вказаними статтями, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Статтею 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси; майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Ліквідатором виявлено та включено до складу ліквідаційної маси майно банкрута, а саме нежитлову будівлю літ.А-1,А1-1, загальною площею 854,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить банкруту на праві власності. Матеріали справи свідчать, що відповідно до договору іпотеки від 08.06.2007р. № 010-2/07/1-691-07 ОСОБА_5 надав вищевказане майно в іпотеку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ( правопопереднику ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») для забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору № 010-2/07/1-691-07 від 08.06.2007р. на суму 327000,00 доларів США. Отже, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є заставним кредитором ФОП ОСОБА_5

У відповідності до ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно з Законом не може бути звернено стягнення.

Відпо відно до статей 47, 48 Закону про банкрутство одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про бан крутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з ци вільним процесуальним законодавством Украї ни не може бути звернено стягнення.

Згідно з додатком до Закону України «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями в редакції від 21.04.1999р. за № 606 визначено перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення. Відповідно до цього додатку нерухоме майно фізичної особи не входить до переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення.

Тобто, з часу прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом продажу у ліквідаційній процедурі підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси і продаж цього майна громадянина-підприємця здійснюється саме ліквідатором.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001р. за № 2658-111 (далі - Закон про оцінку) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону про оцінку звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно звіту про оцінку ПП «АСС-А» ліквідаційна вартість майна на дату оцінки - 26.07.2010р. склала 67480 грн.(т.3, а.с. 38-70) .

Суд вважає необхідним зазначити, що звіту № 141/01/09-Х про оцінку спірного майна банкрута станом на 13.07.2009р.на суму 2050000 грн., виконаного ТОВ «Сабо Консалтинг», до матеріалів справи ні боржником, ні ліквідатором не було додано, тому проведення на замовлення ліквідатора оцінки суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору суд вважає обгрунтованим та законним. За таких обставин, витяг зі звіту (т.1, а.с.54) суд вважає неналежним доказом по справі. До того ж цей витяг не є засвідченим належним чином, що унеможливлює визнання його належним доказом в розумінні ст.36 ГПК України.

Отже, оскільки Банком не спростовано вартість майна, за якою його було реалізовано на аукціоні, суд вважає клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" про призначення по справі експертизи на предмет визначення вартості спірного майна, необгрунтованим та не підлягаючим задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Положеннями ч. 2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертиз" передбачено, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Суд вважає, що Банком не обгрунтовано належними письмовими доказами наявність підстав для призначення експертизи, дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, не спростовано вартість майна, визначену ліквідатором, за якою було реалізовано нежитлові приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Відповідно до приписів статті 15 Закону України «Про приватизацію невеликих підприємств ( малу приватизацію)» в редакції станом на час проведення аукціону, інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості, зокрема: назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; відомості про будівлю; початкову ціну, умови продажу та експлуатації об'єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце особистого ознайомлення з об'єктом; час та місце проведення аукціону, конкурсу.Зазначена інформація публікується не пізніше як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

27.08.2010р. між ліквідатором та Товарною біржею «Правопорядок» було укладено угоду на проведення 30.09.2010р. о 11.00 год. аукціону з продажу майна. Оголошення про проведення 30.09.2010р. о 11.00 год. аукціону з продажу майна банкрута було розміщене у у друкованому виданні Всеукраїнському інформаційному виданні "Правопорядок - біржовий вісник" від 30.08.2011р. № 15(23) (т.3, а.с.73), що розповсюджується не лише на території м. Харкова, а є всеукраїнським інформаційним виданням, оголошення містить основні необхідні відомості для учасників аукціону, передбачені законодавством України.

30.09.2010р. було проведено аукціон по продажу спірного майна банкрута. Згідно протоколу № 1 проведення аукціону від 30.09.2010р. нежитлова будівля (літ.А-1, А1-1), загальною площею 854,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_4 за 67480,00 грн. 25.11.2010р. між ліквідатором Чернишенко О.П. та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу цього майна. Цей договір було укладено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 3079.

З урахуванням вищевикладеного суд не вбачає в діях ліквідатора Чернишенко О.П. будь-яких порушень, пов'язаних з проведенням оцінки майна банкрута, оповіщенням про продаж майна банкрута та його реалізацією, що могло б бути підставою для визнання дій ліквідатора незаконними та задоволенням скарги на дії ліквідатора, вчинені в межах ліквідаційної процедури. Стосовно твердження Банку у скарзі про те, що ліквідатор не повідомив Банк, як кредитора про оцінку майна, проведені торги та його реалізацію, суд вважає необхідним зазначити, що на момент реалізації спірного майна положення а.6 ч.5 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не діяли, тому ліквідатор діяв в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а згідно із частиною 3 цієї ж статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Звертаючись з заявою про визнання договору недійсним, заявник посилається на ст. 12 Закону України "Про іпотеку", згідно якої правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Однак, суд вважає необхідним зазначити, що вказана норма статті 12 Закону України "Про іпотеку" не може застосовуватись у даному випадку, оскільки така норма пов'язує недійсність правочинів з вчиненням їх саме іпотекодавцями, а в даному випадку продаж майна здійснено не безпосередньо іпотекодавцем, а ліквідатором при здійсненні ліквідаційної процедури в порядку, передбаченому спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який має пріоритет над іншими нормами права в період провадження у справі про банкрутство.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 25 Закону України про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку (ст. 26 Закону про банкрутство ).

Порядок продажу майна банкрута передбачений статтею 30 Закону про банкрутство, відповідно до якого після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута

Відповідно до ч.10 ст.30 цього закону, продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Отже, з визнанням боржника банкрутом всі без виключення обтяження його майна скасовуються за законом незалежно від будь-яких обставин, у тому числі й відсутності на те згоди обтяжувачів та їх про те обізнаності.

Суд вважає, що Банком не доведено належними доказами, що викладені в заяві про визнання недійсним аукціону обставини є підставою для визнання договору купівлі-продажу, укладеного ліквідатором в межах ліквідаційної процедури, недійсним.

З огляду на те, що заставний кредитор не надав суду доказів, які б підтверджували, що аукціон з продажу майна банкрута було проведено з порушеннями законодавства та той факт, що договір купівлі-продажу майна банкрута суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин та не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином, суд вважає, що відсутні будь-які правові підстави для задоволення заяви про визнання недійсним аукціону та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу.

Крім того, як було зазначено вище спірний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.11.2010р.був укладений між ліквідатором банкрута Чернишенко О.П. та гр. ОСОБА_4 Проте, заявник не є учасником спірного договору, в зв'язку з чим обраний Банком спосіб захисту порушеного права (визнання договору недійсним) не призведе до захисту порушеного права у відповідності до приписів ст.16 ЦК України, оскільки застосування наслідків недійсності угоди не поширюється на права банку як іпотекодержателя, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України (постанова ВСУ від 26.06.13 у справі №6-58цс13).

Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

У відповідності до положень ст. ст. 25, 17 Закону про банкрутство, звернення до суду з заявами про визнання правочинів недійсними є повноваженнями ліквідатора, який з підстав, передбачених ст. 17 Закону про банкрутство, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника. Таким чином законом не передбачено права кредитора на звернення до суду з відповідними заявами в межах справи про банкрутство.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним в задоволенні скарги на дії ліквідатора, заяви про визнання недійсним аукціону з продажу спірного майна, протоколу аукціону про реалізацію майна в процедурі ліквідації, визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ліквідатором банкрута Чернишенко О.П. та гр. ОСОБА_4 та застосуванням наслідків недійсності правочину згідно до ст.216 ЦК України, відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22-32, 47-49 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги на дії ліквідатора відмовити.

В задоволенні заяви про визнання недійсним аукціону з продажу спірного майна, протоколу аукціону про реалізацію майна в процедурі ліквідації, визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ліквідатором банкрута Чернишенко О.П. та гр. ОСОБА_4, застосуванням наслідків недійсності правочину згідно до ст.216 ЦК України та стягненням витрат з оплати судового збору, відмовити в повному обсязі.

Ухвалу направити ліквідатору, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль", товарній біржі "Правопорядок", ОСОБА_4

Суддя Савченко А.А.