КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" грудня 2014 р. Справа№ 925/1552/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Шпильова Т.В. (дов. №71/07 від 09.01.2014 року);
від відповідача - Дем'янов І.Ю. (дов. №1029/13 від 08.05.2013 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі
на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2014 року
у справі №925/1552/14 (суддя А.Д. Пащенко)
за позовом Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі, Черкаська обл., м. Звенигородка
до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ
про стягнення 28 547, 11 грн. -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2014 року Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення 28 547, 11 грн.
Позов мотивовано тим, що банк не аналізував рух коштів по рахунку Глушка О.П. після його смерті 21.02.2008 року, зарахування коштів на його рахунок не припинив, не повідомив позивача про відсутність руху коштів по рахунку цього громадянина, внаслідок чого виникла переплата по пенсії вказаного громадянина у сумі 28 547,11 грн., яку позивач заявив до стягнення.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.10.2014 року у задоволенні позовних вимог Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у відповідності до умов договору №0179669600 від 14.09.2004 року до обов'язків банку не входить контроль за рухом коштів по рахунку клієнта та з'ясування особи, яка фактично отримувала кошти з рахунку громадянина Глушко О.П. по банківській картці. Місцевий суд послався на те, що кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (забезпечує зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Не погодившись із вказаним рішенням, Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2014 року по справі №925/1552/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення суми переплати по пенсії в розмірі 28 547, 11 грн. задовольнити повністю.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що банківською установою не вжито необхідних заходів для недопущення правопорушень в частині зобов'язання банку повідомити позивача про факт не одержання коштів з поточних рахунків пенсіонера у строк до 01.03.2009 року, що призвело до виникнення переплати по пенсії громадянина Глушка О.П. у розмірі 28 547,11 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року прийнято апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2014 року у справі №925/1552/14 до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Рудченко С.Г. та призначено розгляд справи на 03.12.2014 року.
25.11.2014 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на апеляційну скаргу в порядку ст. 96 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 року, у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 року апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2014 року у справі № 925/1552/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 03.12.2014 року.
В судове засідання, призначене на 03.12.2014 року, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору. Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив колегію суддів скасувати рішення місцевого суду. Відповідач заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 14.09.2004 року між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та Глушко Олександром Петровичем (держатель) було укладено договір № 0179669600 (а.с. 44-45), у відповідності до якого банк відкриває держателю пенсійний картковий рахунок та видає безпосередньо держателю банківську платіжну картку «Онікс-Пенсійний». Банк здійснює на пенсійному картковому рахунку операції по зарахуванню та видачі сум пенсії та інших надходжень на пенсійний картковий рахунок держателя, які передбачені чинним законодавством України.
Пунктом 5.1. вказаного договору передбачено, що картка може використовуватися впродовж терміну, зазначеного на ній.
У відповідності до умов цього договору банк відкрив на ім'я громадянина Глушко О.П. картковий рахунок № 0179669600 та видав йому картку із терміном дії по 31.12.2010 року (а.с. 100).
29.12.2007 року, 15.01.2009 року, 28.12.2009 року між Управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі (надалі - УПФУ, позивач) та публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі директора Черкаської обласної дирекції ВАТ (ПАТ) "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - банк, відповідач) було укладено відповідні договори № 17-ЮВ/ПФУ (а.с. 16-17), № 5-ЮВ/ПФУ (а.с. 18-19), № 39-ЮВ/ПФУ (а.с. 20-22).
Умовами вказаних договорів передбачено, що банк зобов'язався виконувати функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, із змінами (надалі - Порядок).
Згідно з пунктом 3 статті 1 договорів взаємовідносини між органами фонду та установами банку з питання виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах регулюються Порядком, цим договором та додатковими угодами до цього договору, що є його невід'ємними частинами.
Параграфом 1 статті 7 договорів сторони домовились про те, що якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються з поточного рахунку за довіреністю більше як один рік або не одержуються більше як один рік, установи банку повідомляють про це письмово органи фонду.
Згідно з параграфом 3 (3, 4) статті 8 розділу ІV договорів суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи Банку повертають органам Фонду, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача при умові наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.
28.12.2009 року між Пенсійним фондом України та публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір №27 (а.с. 54-59), відповідно до умов якого банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, одержувач пенсії помер 21.02.2008 року, що слідує із Свідоцтва про смерть серії БК №095690 (а.с. 15).
Листами від 01.07.2014 року за № 2503/05 (а.с. 24), від 08.07.2014 року за №2641/05 (а.с. 25), від 22.07.2014 року за №2800/05 (а.с. 27) позивач повідомив банк, що пенсіонер Глушко Олександр Петрович, ідентифікаційний номер 9658043754, помер 22.02.2008 року, за період з 01.03.2008 року по 30.06.2014 року нарахована пенсія в сумі 76 590,81 грн. Позивач просив припинити зарахування коштів на картковий рахунок Глушко Олександра Петровича починаючи з 01.07.2014 року та повернути на рахунок позивача нараховані відсотки та пенсію померлої особи.
З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2014 року банк повернув позивачу пенсійні кошти (в межах залишку) за період з 01.03.2008 року до 30.06.2014 року в сумі 48 043, 70 грн. та 25,08 грн. відсотків, нарахованих на пенсійні виплати за аналогічний період, що підтверджується відповідними платіжним дорученнями, наявними в матеріалах справи (а.с. 60-61).
В результаті проведеної перевірки Управлінням пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області, у відповідності до Акту перевірки Звенигородського відділення ЧОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо своєчасності зарахування пенсійних коштів на поточні рахунки пенсіонерів та повернення не зарахованих сум за період з 01.04.2014 року до 30.06.2014 року від 23.07.2014 року (а.с.11-12) виявлено, що за період з 01.03.2008 року до 30.06.2014 року пенсіонеру Глушко О.П. нарахована пенсія в розмірі 76 590,81 грн. На вимогу управління Звенигородським відділенням ЧОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повернуто кошти в межах наявного залишку у сумі 48 043,70 грн. та відсотки в сумі 25,08 грн. Решта коштів залишились невідшкодованими.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, внаслідок неповернення сум пенсій, зарахованих на рахунок громадянина Глушко О.П. після його смерті, з вини відповідача виникла переплата пенсії за період з 01.03.2007 року по 01.07.2014 року у сумі 28 547,11 грн.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договорів, які за своєю правовою природою є договорами банківського рахунку.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частина 2 статті 1068 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з наявних матеріалів справи, пенсійні кошти перераховувалися позивачем на рахунок відповідача, який здійснював їх зарахування на картковий рахунок № 0179669600, відкритий на ім'я Глушко О.П. на підставі договору № 0179669600, укладеного між банком та цим громадянином. Відповідно до названого договору Банк видав громадянину Глушко О.П. картку із терміном дії по 31.12.2010 року (а.с. 100).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 "Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 04.07.1998 року №734" затверджений Порядок виплати пенсій грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах (з наступними змінами і доповненнями) (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється на підставі договорів, які укладаються між Пенсійним фондом України (надалі - Пенсійний фонд) та банками - переможцями відповідних конкурсів.
У відповідності до п. 13 Порядку при надходженні до банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок одержувача пенсії (допомоги) з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача пенсії (допомоги) і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій (допомоги), що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду. Суми пенсії (грошової допомоги), зараховані на поточний рахунок, разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного операційного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню банком Пенсійному фонду та органу праці та соціального захисту населення, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть пенсіонера. Пунктом 14 Порядку передбачено, що у разі, якщо суми пенсії (грошової допомоги) одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунку більше як один рік банк зобов'язаний повідомити про це орган Пенсійного фонду не пізніше 28 числа місяця, в якому виникли такі обставини.
Згідно з п. 20 Порядку суми пенсій (грошової допомоги) не зараховуються на поточні рахунки у разі наявності даних про смерть одержувача пенсії (допомоги).
У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 7 цієї ж статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.
Станом на дату звернення позивача до відповідача з розпорядженням про повернення сум пенсії з поточного рахунку померлого одержувача пенсії, а саме, 01.07.2014 року відносини позивача та відповідача стосовно виплат пенсії було врегульовано договором.
Колегія суддів зазначає, що ані з умов договору, ані з Порядку не вбачається обов'язку відповідача самостійно встановлювати факт смерті одержувача пенсії. Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що позивачем не надано доказів того, що Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі раніше ніж 01.07.2014 року повідомляло відповідача про факт смерті одержувача пенсії.
Також, позивачем не надано доказів того, що відповідач був обізнаний до 01.07.2014 року з будь-яких інших джерел про факт смерті одержувача пенсії. За відсутності у відповідача інформації про смерть одержувача пенсії дії відповідача з зарахування на поточний рахунок одержувача пенсії грошових сум на виплату пенсії, які надійшли від позивача, є обґрунтованими, оскільки узгоджуються з положеннями договору та відповідають п. 20 Порядку.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, на підставі пункту 4 статті 8 договору №39-ЮВ/ПФУ від 28.12.2009 року, у зв'язку зі смертю Глушка О.П. банк 01.07.2014 року повернув позивачу відповідно до його звернення кошти, які були зараховані на картковий рахунок громадянина Глушко О.П. після закінчення дії банківської картки, в межах наявного залишку у сумі 48 068,78 грн.
Згідно з Випискою по рахунку №0179669600 станом на 12.09.2014 року залишки коштів на ньому відсутні.
Позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 28 547,11 грн., які були зараховані на цей картковий рахунок громадянина Глушко О.П. після його смерті.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем протягом спірного періоду будь-яких листів-повідомлень одержувачеві пенсії; запитів щодо здійснення реєстрових записів щодо одержувача пенсії до органів реєстрації актів громадянського стану за останнім відомим позивачеві місцем проживання одержувача пенсії; будь-яких листів або запитів щодо одержувача пенсії до житлово-експлуатаційної організації, яка здійснює експлуатацію та обслуговування житлового фонду за останнім відомим позивачеві місцем проживання одержувача пенсії.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідач не є набувачем спірних коштів, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку клієнта. Таким чином відповідач не має права на суму коштів, що знаходяться на рахунку фізичної особи, а обов`язок банку здійснити дії щодо особового рахунку клієнта виникає лише у визначених законодавством випадках.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.06.2014 року у справі №923/1847/13.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що банком у повному обсязі було виконано п.13 Положення №1596, договору №39-ЮВ/ПФУ від 28.12.2009 року, а твердження позивача про неналежне їх виконання є необгрунтованими.
З урахуванням того, що з договору та Порядку не вбачається обов'язку відповідача самостійно встановлювати факт смерті одержувача пенсії; того, що з поточного (карткового) рахунку одержувача пенсії відповідачем було повернуто позивачеві, згідно з розпорядженням позивача, усі наявні на цьому рахунку грошові кошти, колегія суддів погоджується з висновками судів про відмову в задоволенні позову.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Черкаської області від 28.10.2014 року у справі №925/1552/14.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2014 року у справі №925/1552/14 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2014 року у справі №925/1552/14 залишити без змін.
3. Справу №925/1552/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
М.Г. Чорногуз