Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула в судовому засіданні 25 листопада 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 18 грудня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області від 20 березня 2014 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, судимого

28 грудня 1999 року вироком

Богунського районного суду

м. Житомира за ст. 94 КК України

на 12 років позбавлення волі,

звільненого 16 липня 2008 року

умовно-достроково на невідбутий

строк 2 роки 11 місяців 14 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 199 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, судимого,

останній раз 04 лютого 2004 року

вироком Житомирського районного

суду Житомирської області за ч. 2 ст. 15,

ч. 1 ст. 115, ст. 71, ст. 72 КК України

на 8 років позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 199 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

громадянина України, такого, що не має

судимостей в силу ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 199 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до вимог ст. 77 КК України ухвалено конфіскацію майна засудженого ОСОБА_3 не застосовувати;

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

громадянина України, такого,

що не має судимостей,

засуджено за ч. 2 ст. 199 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до вимог ст. 77 КК України ухвалено конфіскацію майна засудженого ОСОБА_4 не застосовано.

За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винуватими та засуджено за вчинення ними злочинів за таких обставин.

Так, у листопаді 2011 року засуджений ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 за допомогою багатофункціонального пристрою «Саnоn», з метою збуту виготовив невстановлену кількість національної валюти України у вигляді банкнот, у тому числі купюри номіналом 100 грн., які в подальшому в невстановленому слідством місці збув.

11 листопада 2011 року під час проведення інкасації ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» у ТОВ «Торгова компанія Лідер-Продукт» за адресою - м. Житомир, вул. Ватутіна 188 - було виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 100 грн. НБУ з ознаками підробки.

28 грудня 2011 року під час проведення інкасації тим же банком в ТзОВ «Житомирліки» за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 47, було виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 100 грн. НБУ з ознаками підробки.

У березні 2012 року ОСОБА_1 з метою активізації та розширення злочинної діяльності для незаконного збагачення за рахунок підробки та збуту підробленої національної валюти України у вигляді банкнот, вступив у попередню злочинну змову зі знайомим ОСОБА_2, з яким раніше відбував покарання у Райківській виправній колонії. Відповідно до злочинної змови, ОСОБА_1 повинен був безпосередньо займатися виготовленням, зберіганням і перевезенням з метою збуту та збутом підробленої національної валюти України у вигляді банкнот, які повинен був передавати для збуту безпосередньо ОСОБА_2 для реалізації.

Останній відповідно до розподілених ролей займався зберіганням, перевезенням та збутом підробленої національної валюти України у вигляді банкнот, а також вступав у попередню злочинну змову з іншими особами, яких підбирав особисто, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які допомагали йому збувати підроблені банкноти.

Наступні злочини були вчинені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у період часу з початку березня по 28 квітня 2012 року.

Так, у 10-12 числах березня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи згідно з розподіленими ролями та за попередньою змовою між собою, у м. Житомирі незаконно виготовили 4 шт. підроблених грошових купюр номіналом 100 грн. НБУ, які зберігали, а далі з метою збуту перевезли до м. Києва, де шляхом продажу збули в торговельні точки м. Києва між станціями метро Житомирська-Святошин.

16-18 березня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи згідно з розподіленими ролями і за попередньою змовою між собою, у м. Житомирі незаконно виготовили підроблені грошові купюри: номіналом 100 грн. НБУ- 1 шт. та 50 грн. НБУ- 1 шт., які зберігали та з метою збуту перевезли до м. Києва, де у подальшому збули в торговельні точки м. Києва між станціями метро Житомирська-Святошин.

21-22 березня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи аналогічно, у м. Житомирі незаконно виготовили невстановлену слідством кількість підроблених грошових купюр, які зберігали та з метою збуту перевезли до м. Києва, де в подальшому шляхом продажу збули в торговельні точки м. Києва на території між станціями метро Житомирська-Святошин.

11 квітня 2012 року засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2, діючи аналогічним шляхом, незаконно з метою збуту виготовили підроблені грошові купюри номіналом 50 грн. НБУ у кількості 2 шт. та 100 грн. НБУ - 2 шт., які поблизу буд. № 104 по вул. Б.Тена у м. Житомирі під час проведення оперативної закупівлі шляхом продажу за 200 грн. повторно збули залегендованій особі ОСОБА_7

12 квітня 2012 року вони ж, за попередньою змовою між собою, діючи згідно з розподіленими ролями, незаконно з метою збуту виготовили підроблені грошові купюри номіналом 200 грн. НБУ в кількості 1 шт. та 100 грн. НБУ - 6 ш., які у дворі буд. № 53 по вул. Гоголівській у м. Житомирі під час проведення оперативної закупівлі шляхом продажу за 500 грн. повтори збули залегендованій особі ОСОБА_7

26 квітня 2012 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 таким же шляхом виготовили підроблену грошову купюру номіналом 50 грн. НБУ, яку у м. Житомирі на вул. В.Бердичівська, 56/1, незаконно, повторно збули в торговельній точці ОСОБА_8

28 квітня 2012 року засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи згідно з розподіленими ролями і за попередньою змовою між собою, виготовили підроблені грошові купюри номіналом 100 грн. НБУ - у кількості 10 шт., які цього ж дня у дворі буд. по вул. Київська, 64 у м. Житомирі під час проведено оперативної закупівлі шляхом продажу за 610 грн. збули залегендованій особі ОСОБА_9

У той же день під час проведення огляду за вказаним місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено грошові банкноти Національного банку України з ознаками підробки на загальну суму 1 400 грн. НБУ, а саме номіналом 100 грн. НБУ у кількості 5 шт., 200 грн. НБУ - 2 шт., 500 грн. НБУ - 1 шт., а також багатофункціональний пристрій «Саnоn» К30314, за допомогою якого він виготовляв зазначені банкноти НБУ з ознаками підробки.

03 червня 2012 року під час проведення інкасації Житомирським РУ ПАТ КБ «Приватбанк» у ТзОВДТ «Аванта», у магазині «Колібріс 12» по вул. Львівська, 11 в м. Житомирі, було виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 100 грн. НБУ з ознаками підробки.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 20 березня 2014 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінено, виключено з його резолютивної частини вказівку про застосування до цих засуджених додаткового покарання - конфіскації майна, як зайву.

У порядку ст. 365 КПК України (1960 року) виключено з мотивувальної частини вироку посилання на виготовлення засудженим ОСОБА_1 у листопаді 2011 року невстановленої кількості грошових купюр номіналом 100 грн. та їх збут у невстановленому місці, зазначивши, що він у цей час виготовив 2 купюри по 100 грн., які були вилучені у нього 11 листопада та 28 грудня 2011 року у м. Житомирі під час банківської інкасації.

Аналогічно виключено з мотивувальної частини вироку посилання на виготовлення 21-22 березня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 невстановленої кількості підроблених купюр, їх зберігання та збут у м. Києві, зазначивши, що у вказаний час співучасниками були виготовлені підроблені грошові банкноти, які зберігались, а у подальшому 28 квітня 2012 року були вилучені за місцем мешкання ОСОБА_1 на номінальну суму 1 400 грн., а також під час банківської інкасації у м. Житомирі за епізодом 03 червня 2012 року.

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, ухваленою щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених, просить її скасувати, а справу - направити на новий апеляційний розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляцій та змінив фактичні обставини справи, які ніким з учасників процесу не оскаржувалися. Посилається на те, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно перекваліфікував дії засуджених з ч. 3 на ч. 2 ст. 199 КК України, неправильно розтлумачив положення ч. 3 ст. 28 КК України, через що призначив невиправдано м'яке покарання. Крім того, прокурор у скарзі зазначає про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам кримінально-процесуального закону.

Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі, не погоджуючись із судовими рішеннями, постановленими щодо нього, через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та його особі внаслідок суворості, просить їх змінити шляхом пом'якшення призначеного покарання або застосування амністії. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що місцевий суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, призначаючи йому покарання в достатній мірі не врахував конкретних обставин справи, обставин, що пом'якшують покарання, даних про його особу, які дають підстави пом'якшити призначене покарання або застосувати акт амністії.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора із запереченнями проти скарг, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 року) підставами для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

За змістом ст. 370 КПК України (1960 року) це такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний і справедливий вирок чи постанову.

Згідно з вимогами п. 2-1 ст. 54 КПК України (1960 року) суддя не може брати участі у розгляді справи, якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжного заходу, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, суддя апеляційного суду Шенін П.О., який входив до складу колегії під час перегляду даного вироку в суді апеляційної інстанції, під час досудового розслідування вирішував питання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2 (а.с. 23-26 т. 4).

За таких обставин колегія суддів уважає, що допущене істотне порушення кримінально - процесуального закону відповідно до вимог статей 370, 398 ч. 1 п. 1 КПК України (1960 року) є безумовною підставою для скасування ухвали з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Оскільки ухвала апеляційного суду скасовується через незаконність складу суду, який її ухвалив, то колегія суддів позбавлена можливості в даному процесі перевірити доводи касаційних скарг прокурора та засудженого.

При новому розгляді справи апеляційному суду слід з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону розглянути подані апеляції, за необхідності провести судове слідство, перевірити доводи касаційних скарг прокурора та засудженого ОСОБА_1, зокрема, щодо наявності в діях засуджених ознак вчинення злочину в складі організованої групи, й постановити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області від 20 березня 2014 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

С у д д і:

Т.С. Шилова Н.О. Марчук Т.В. Матієк